Рішення

від 07.11.2013 по справі 908/3105/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/81/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

07.11.2013 справа № 908/3105/13

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна фірма «Дісайд, ЛТД», (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 174-А)

про стягнення 31934,99 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002 р.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Сікора І.В., довіреність № 4097/27 від 18.06.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

17.09.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя (Концерн «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Орджоніікідзевського району) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна фірма «Дісайд, ЛТД», м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено - ТОВ НТФ «Дісайд, ЛТД») про стягнення 31934,99 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3105/13, справі № 908/3105/13 присвоєно номер провадження справи 4/81/13, судове засідання призначено на 10.10.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

У зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 07.11.2013 р.

В судовому засіданні 07.11.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі від 17.09.2013 р. і від 10.10.2013 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно жодного разу не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до відомостей Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ №№ 268928 - 268929 станом на 30.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-технічна фірма «Дісайд, ЛТД» (код ЄДРПОУ 19269443) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А.

За вищевказаною адресою відповідачу направлялися ухвала господарського суду Запорізької області від 17.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/3105/13, яка повернулася на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку з відміткою: «За закінченням терміну зберігання», та ухвала господарського суду Запорізької області від 10.10.2013 р. про відкладення розгляду справи № 908/3105/13, яка станом на час вирішення справи судом на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку не поверталася.

Крім того, на відому суду з матеріалів справи фактичну адресу відповідача: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 174-А, також направлялася ухвала господарського суду Запорізької області від 17.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/3105/13, яка повернулася на адресу суду підприємством відділення поштового зв'язку з відміткою: «За зазначеною адресою не проживає».

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за достовірність відомостей, що подають для здійснення реєстрації, та за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається безпосередньо на юридичну особу, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3105/13.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України та ст., ст. 1, 2, 193, 276 ГК України і полягають в тому, що 30.09.2002 р. позивачем та відповідачем у справі був укладений договір про постачання та використання теплової енергії № 1842, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Відповідно до п. 3.2.2 договору відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Згідно з п. 6.4 договору розрахунковим періодом за спожиту теплову енергію є календарний місяць. Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії, а саме: в період з вересня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по грудень 2013 року і з січня 2013 року по квітень 2013 року на загальну суму 31990,57 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період, які направлялися на адресу відповідача. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії відповідачем була оплачена частково в сумі 55,58 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. У зв'язку із цим, станом на час вирішення справи в судовому засіданні за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 31934,99 грн. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 1842 від 30.09.2002 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ТОВ НТФ «Дісайд, ЛТД» 31934,99 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію.

Розглянувши і оцінивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2002 р. Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «МТМ» Орджонікідзевського району (позивачем у справі) та ТОВ НТФ «Дісайд, ЛТД» (відповідачем у справі) був укладений Договір про постачання та використання теплової енергії № 1842 (далі за текстом - Договір) з відповідними додатками до нього, а також змінами і доповненнями, внесеними додатковими угодами.

За умовами Договору позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачу (Споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором. (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до умов Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на орендоване вбудоване приміщення в буд. 174-А по пр. Леніна в м. Запоріжжя.

Факт знаходження в орендному користуванні відповідача вбудованого приміщення в буд. 174-А по пр. Леніна в м. Запоріжжя підтверджується Договором оренди державного майна № 488 від 18.05.2008 р., укладеним відповідачем з ВАТ «Запоріжсталь», а також листом № 1667 від 25.10.2011 р. за підписом начальника КП «ПРЕЖО № 13» Рябко А.Н., відповідно до якого строк дії договору оренди № 489 від 18.05.1998 р. продовжено до 01.03.2018 р.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що теплове навантаження, заявлене відповідачем, становить 0,011259Гкал/год.

01.01.2013 р. позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода до Договору № 1842 від 30.09.2002 р., відповідно до якої у зв'язку із зміною у Споживача теплового навантаження шляхом вилучення приміщення площею 63,20 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 174-А, було зменшено теплове навантаження на опалення з 0,011259 Гкал/год на 0,008897 Гкал/год.

Облік споживання теплової енергії проводиться за показами приладів обліку або розрахунковим способом, що визначено умовами п. 5.1 Договору.

Згідно з положеннями розділу 6 Договору «Порядок розрахунків» ціни (тарифи) на теплову енергію визначаються органами влади та управління відповідно до вимог чинного законодавства і можуть змінюватися в період дії цього Договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. (Пункти 6.3, 6.4 Договору).

Відповідно до пунктів 6.5 і 6.7 Договору Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в Договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірним навантаженням розрахунковим методом. Термін оплати вказаний в п., п. 6.5, 6.6 Договору.

Пунктом 3.2.2 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати теплової елегії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені Договором.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової, в тому числі в період з вересня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по грудень 2013 року і з січня 2013 року по квітень 2013 року на загальну суму 31990,57 грн.

Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період.

На оплату наданих послуг по постачанню теплової енергії за спірний період позивачем відповідачу були виставлені рахунки на суму 31990,57 грн.

Вище вказані Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату наданих послуг по постачанню теплової енергії за спірний період направлялися позивачем за належною адресою відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстри на відправлення рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії за спірний період відповідачем була оплачена частково в сумі 55,58 грн. Решту суми боргу відповідач не погасив.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

16.04.2013 р. позивачем на адресу відповідача за вих. № 05/780-юр була направлена Вимога про погашення заборгованості за відпущену теплову енергію за Договором № 1842 від 30.09.2002 р. в сумі 31771,81 грн.

Факт направлення позивачем відповідачу зазначеної вимоги підтверджується Реєстром відправленої заказної кореспонденції - вимог про погашення боргу по місту Запоріжжя, скріпленим відбитком календарного штемпелю відділення підприємства поштового зв'язку за 18.04.2013 р.

Крім того, 09.08.2013 р. за вих. № 1133/09 позивачем на адресу відповідача була направлена Претензія від 08.08.2013 р. про погашення заборгованості за Договором № 1842 від 30.09.2002 р. з вимогою про підписання акту звірки взаєморозрахунків. До зазначеної претензії були додані акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату наданих послуг по постачанню теплової енергії за спірний період.

У підтвердження направлення на адресу відповідача претензії вих. № 1133/09 від 08.08.2013 р. позивачем надані суду належним чином посвідчені копії фіскального чеку № 9176 від 09.08.2013 р. і опису вкладення в цінний лист, скріпленого відбитком календарного штемпелю відділення підприємства поштового зв'язку за 09.08.2013 р.

Відповідачем вище зазначені вимога про погашення заборгованості та претензія були залишений без відповіді та задоволення.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір набирає сили з моменту його підписання.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

З урахуванням зазначеного, зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги по постачанню теплової енергії не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за Договором № 1842 від 30.09.2002 р. становить 31934,99 грн.

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому теплову енергію не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном «МТМ» в особі Філії Концерну «МТМ» Орджонікідзевського району у розмірі 31934,99 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ НТФ «Дісайд, ЛТД») про стягнення 31934,99 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступень вини кожної із сторін, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 4 5 , 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна фірма «Дісайд, ЛТД», м. Запоріжжя про стягнення 31934,99 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання та використання теплової енергії № 1842 від 30.09.2002 р. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна фірма «Дісайд, ЛТД», (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А; фактична адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 174-А, код ЄДРПОУ 19269443) на користь Концерну «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 31934 (тридцять одну тисячу дев'ятсот тридцять чотири) грн. 99 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "08" листопада 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.