Рішення

від 04.11.2013 по справі 922/3618/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р.Справа № 922/3618/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Харківміськгаз", м. Харків до ТОВ "Інвест Маркет Буд", м. Харків про стягнення 142 508,63грн. за участю представників сторін:

позивача - Зубрич Д.О., дов. № 06/17 від 03.01.13р.;

відповідача - Макаренко О.А., дов. б/н від 10.09.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 131 210,18грн., 3% річних в розмірі 2 189,23грн., пеню в розмірі 9 109,22грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу за регульованим тарифом № 20767 від 04.10.12р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність заборгованості. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що його зобов'язання по оплаті заборгованості в розмірі 131 210,18грн. припинилось шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.10.12р. між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Маркет Буд" (відповідач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 20767 (далі договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачувати вартість газу та наданих послуг у розмірі, в строки та порядку, передбачених умовами договору. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору (п.1.2 договору).

Виконання зобов'язань з постачання газу, відповідно до п.2.6 договору, підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу, що оформлюється за даними вузлів обліку.

Оплата вартості поставленого газу здійснюється відповідачем 100% авансовими платежами за 10 календарних днів до початку місяця поставки із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6 договору).

Предметом позову у справі є стягнення заборгованості за поставлений за договором у грудні 2012 року природний газ.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору в грудні 2012 року поставив відповідачу газ на загальну суму 231 097,32грн. Факт постачання газу на вказану суму підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.12р., підписаним сторонами без будь-яких заперечень та зауважень.

Відповідач, взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, за отриманий природний газ розрахувався частково в сумі 99 887,14грн., у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість за грудень 2012р. в сумі 131 210,18грн.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень на позов, посилається на відсутність заборгованості за договором в результаті проведеного ним заліку зустрічних однорідних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 09.08.12р. між "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та позивачем було укладено договір субпідряду № 11/8, відповідно до умов якого "Виробниче підприємство "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (субпідрядник) взяло на себе зобов'язання виконати роботи по газопостачанню житлового комплексу, а позивач повинен був надати субпідряднику будівельний майданчик, матеріали, прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 1.1. договору). Відповідно до п. 2.1 цього договору сторони визначили вартість робіт за ним у сумі 159 996,68грн. Відповідно до акту № 1 приймання виконаних робіт за вересень 2012р., "Виробниче підприємство "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (субпідрядник) виконало роботи за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р. на суму 159 996,68грн. Зазначений акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Таким чином, у позивача за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р. виникла заборгованість перед "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яка станом на 09.11.12р. складала 159 996,68грн. Наявність зазначеної заборгованість підтверджується належними доказами, наявними у матеріалах справи, та не заперечується позивачем. Також, в матеріалах справи є акт звірки взаємних розрахунків між "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" від 09.11.12р., за яким заборгованість позивача перед "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р. складає 159 996,68грн.

09.11.12р. між "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1-ГТ, за яким первісний кредитор уступив новому кредитору право вимагати від ПАТ "Харківміськгаз" належного виконання зобов'язань по сплаті заборгованості у розмірі 159 996,68грн. за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р., укладеним між позивачем та "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.

В подальшому, право вимагати від ПАТ "Харківміськгаз" належного виконання зобов'язань по сплаті заборгованості у розмірі 159 996,68грн. за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р., укладеним між позивачем та "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Маркет Буд" на підставі договору про відступлення права вимоги боргу № ТИ-1, укладеного ним 12.11.12р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з 12.11.12р. у позивача виникла заборгованість перед відповідачем за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р., укладеним між позивачем та "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, у розмірі 159 996,68грн. на підставі договору про відступлення права вимоги боргу № ТИ-1, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Маркет Буд" та "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та договору про відступлення права вимоги № 1-ГТ від 09.11.12р., укладеного між "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд".

Відповідно до повідомлення від 12.11.12р. та повідомлення від 13.11.12р. (а.с. 41-42), позивач був належним чином повідомлений про укладений договір про відступлення права вимоги № 1-ГТ від 09.11.12р. та договір про відступлення права вимоги боргу № ТИ-1 від 12.11.12р. та необхідність сплати боргу за договором субпідряду № 11/8 від 09.08.12р. новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест-Маркет Буд".

В матеріалах справи містяться також акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та "Виробничим підприємством "Газкомунбуд" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю за договором про відступлення права вимоги № 1-ГТ від 09.11.12р. на суму 159 996,68грн. (а.с. 43), та акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, за яким заборгованість позивача перед відповідачем за договором про відступлення права вимоги боргу № ТИ-1 від 12.11.12р. складає 159 996,68грн. (а.с. 44).

Відповідач направив на адресу позивача лист № 3 від 27.02.13р., яким повідомив про проведений ним залік зустрічних однорідних вимог на суму 131 885,62грн. (а.с. 21), відповідно до якого зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати 131 885,62грн. за договором на постачання природного газу № 20767 від 04.10.12р. припинились повністю.

Листом № 06/980 від 18.03.13р. (а.с. 45) позивач повідомив відповідача про неможливість проведення заліку зустрічних однорідних вимог на підставі заяви відповідача № 3 від 27.02.13р., посилаючись на п. 2.3 Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих вкладів постачальників природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 28.08.12р. № 1445/21757, відповідно до якого забороняється зарахування коштів, сплачених споживачами за спожитий природний газ, на інші рахунки; на п. 6.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.12р. № 1181, відповідно до якого оплата вартості природного газу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника природного газу за регульованим тарифом та на Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.10р. № 11, відповідно до п. 2.2.2. яких позивач не має права передоручати будь - кому обов'язок щодо отримання плати за реалізований споживачам газ.

Надаючи правову кваліфікацію даним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк яких настав або строк яких не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні правила містить і ст. 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

За змістом наведених норм згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням зустрічних однорідних вимог не вимагається.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до вимог ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, законодавець чітко передбачив випадки, коли зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим.

Позивач, заперечуючи проти зарахування зустрічних однорідних вимог, не довів наявність встановленої в договорі або законі заборони на таке зарахування.

Посилання позивача на нормативно - правові акти, які, на його думку, встановлюють заборону на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, не можуть братись судом до уваги, оскільки вони по - перше: не є законами, а є лише підзаконними нормативно - правовими актами, а по - друге: вони взагалі не містять такої заборони.

Позивач у своїх запереченнях помилково ототожнює передбачений у договорі та у нормативно - правових актах, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, порядок проведення розрахунків за поставлений природний газ зі способом припинення зобов'язань.

Суд не приймає заперечення позивача щодо неможливість проведення зарахування зустрічних однорідних вимог щодо заборгованості за поставлений природний газ, оскільки такої заборони ані законом ані договором не передбачено.

Позивач у своїх запереченнях помилково ототожнює передбачений у договорі порядок проведення розрахунків за поставлений природний газ зі способом припинення зобов'язань.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.10р. № 11, також не передбачено заборони щодо припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановивши наявність між сторонами однорідних грошових вимог на суму 131 210,18грн., які по суті не заперечуються і не спростовуються сторонами, та відсутність законодавчих обмежень для здійснення їх зарахування на підставі ст.601 Цивільного кодексу України, а також те, що зарахування зустрічних однорідних вимог було здійснено відповідачем до звернення позивача з позовом щодо стягнення цієї заборгованості до суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № 20767 від 04.10.12р. за поставлений відповідачу у грудні 2012 року природний газ у сумі 131 210,18грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

За прострочення виконання зобов'язання з оплати за поставлений у грудні 2012 року природний газ позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.01.13р. по 10.07.13р. в сумі 9 109,22грн. та 3% річних за період з 11.01.13р. по 01.08.13р. в сумі 2 189,23грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Умовами договору, п.6.2.2, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач мав право на нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня та 3% річних, нарахованих за період прострочення оплати за договором.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, судом встановлено, що позивач невірно визначив період їх нарахування, оскільки, як вже було встановлено судом, зобов'язання відповідача по оплаті заборгованості припинилось шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Оскільки відповідач не надав суду доказів направлення та вручення позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 3 від 27.02.13р., на підставі якої зобов'язання відповідача перед позивачем за поставлений за договором у грудні 2012 року природний газ припинились, датою припинення цих зобов'язань суд вважає 18.03.13р., що є датою відповіді позивача на цю заяву (а.с. 45).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач мав право на нарахування пені та 3% річних лише за період з 11.01.13р. по 17.03.13р., тобто за фактичний період існування простроченої заборгованості, за який відповідач безпідставно її не сплатив та не вжив заходів щодо її врегулювання.

Здійснивши розрахунок пені та 3% річних за період з 11.01.13р. по 17.03.13р. суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню, пені - у розмірі 3 558,85грн., 3% річних - у розмірі 711,77грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.203, 512, 514, 601, 602, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Маркет Буд", код ЄДРПОУ 34015677 (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11-А, р/р 26002010047579 у ПАТ "ВТБ Банк" м. Харків, МФО 321767) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", код ЄДРПОУ 03359552 (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р 260313032986 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 3 558,85грн. пені, 711,77грн. 3% річних, 85,41грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 131 210,18грн., пені в розмірі 5 550,37грн. та 3% річних в розмірі 1 477,46грн. відмовити.

Повне рішення складено 08.11.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.