Рішення

від 11.11.2013 по справі 920/1803/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2013 Справа № 920/1803/13

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Степанівський хлібзавод», м. Суми

про стягнення 4 213 грн. 27 коп.,

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

За участі представників сторін:

від позивача : Сіденко Л.В., довіреність № 30/5 від 28.12.2012р.

від відповідача: Кучма І.П. (директор)

У судовому засіданні брав участь секретар с/з Карабан Є.П.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлений природний газ відповідно до умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 1799 від 19.12.2011р. в розмірі 3 500 грн. 00 коп., 450 грн. 84 коп. пені, 262 грн. 43 коп. 3% річних, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Представник позивача у дане судове засідання подав заяву (вхідний номер 15479 від 11.11.2013р.), в якій зазначає, що відповідачем сплачена сума основної заборгованості у розмірі 3500 грн. 00 коп., у зв`язку з чим просить суд припинити провадження у справі в даній частині, в іншій частині позовні вимоги залишені без змін.

Представник відповідача у дане судове засідання подав заяву (вхідний номер 15469 від 11.11.2013р.), в якій просить суд долучити до матеріалів справи копії документів, що свідчать про сплату заборгованості перед позивачем у повному обсязі. Дані документи долучаються до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив :

На виконання постанови Кабінету міністрів України № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом», між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1799 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 19.12.2011р., відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (позивач) постачає природний газ Споживачу (відповідачу) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача (відповідача) (промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання), а Споживач (відповідач) оплачує Постачальнику (позивачу) вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 4.6 вищевказаного договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати за п'ять банківських днів до початку місяця поставки з розрахунку вартості договірного обсягу постачання газу відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Пунктами 5.3.1 та 5.3.3 договору передбачено, що відповідач зобов`язаний виконувати умови договору та оплачувати позивачу вартість поставленого газу на умовах та обсягах, визначених договором.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки природного газу відповідачу підтверджується Актом приймання - передачі обсягів природного газу від 29.02.2012р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін (а. с. 20)

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Представник позивача у дане судове засідання подав заяву (вхідний номер 15479 від 11.11.2013р.), в якій зазначає, що відповідачем сплачена сума основної заборгованості у розмірі 3500 грн. 00 коп., у зв`язку з чим просить суд припинити провадження у справі в даній частині на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України. Представник відповідача надав платіжні доручення, які свідчать про сплату основної заборгованості перед позивачем.

У зв'язку з тим, що між сторонами в частині сплаченої відповідачем основної заборгованості у розмірі 3 500 грн. 00 коп. відсутній спір, а для судового розгляду відсутній предмет спору, тому провадження у справі в даній частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 450 грн. 84 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату за поставлений газ у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.2.2 договору № 1799 від 19.12.2011р., за яким у разі порушення споживачем строків оплати, із споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що, у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Також відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що рішення суду по даній справі в подальшому може призвести до ускладнення фінансового стану відповідача, невиплати відповідачем до бюджетних фондів, а також враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, закріплені в ст. 3 Цивільного Кодексу України та, керуючись ст. 233 Господарського Кодексу України і ст. 551 Цивільного Кодексу України, суд зменшує розмір заявленої позивачем до стягнення пені на 99%.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 1799 від 19.12.2011р., позивач просить стягнути з відповідача 262 грн. 43 коп. 3% річних.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 262 грн. 43 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Степанівський хлібзавод» (40030, м. Суми, Покровська площа, буд. 13, код 37784843) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Береста, 21, код 03352432) 04 грн. 51 коп. пені, 262 грн. 43 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Степанівський хлібзавод» (40030, м. Суми, Покровська площа, буд. 13, код 37784843) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Береста, 21, код 03352432) 3 500 грн. 00 коп. основного боргу - припинити.

4. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Повне рішення складене 11.11.2013р.

Суддя С.В. Заєць