Рішення

від 08.11.2013 по справі 916/2686/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2013 р.Справа № 916/2686/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦК-ВТОРМА";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС";

про стягнення

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Прокоф'єва Т.С. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 04.10.2013р. за вх. №4161/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦК-ВТОРМА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" (далі - відповідач) заборгованості за поставлений товар, з урахуванням 3% річних, інфляційних та пені у розмірі 76 391,11 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, надаючи суду уточнення позову.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.10.2013 року за вх. №40956/13 та від 05.11.2013 року за вх. №44856/13.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦК-ВТОРМА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" 24 вересня 2012 року було укладено договір дистрибуції №240912, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов'язання по поставці продукції санітарно-гігієнічного призначення (товар), а відповідач, як дистриб'ютор - мав здійснювати його пряму дистрибуцію, а також здійснювати вчасну оплату отриманого від позивача товару.

Відповідно до накладних, відповідачу було поставлено товар на загальну суму 77 591,52 грн.

Вищезазначений товар Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" був оплачений лише частково в загальній сумі 7 500,00 грн.

Таким чином, у зв'язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" договірних зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість за договором дистрибуції №240912 від 24 вересня 2012 року у розмірі 70 091,52 грн., нарахувавши при цьому 3% річних - 1 090,55 грн., інфляційні витати - 70,09 грн., та пеню - 5 138,95 грн.

У судовому засіданні від 08.11.2013 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦК-ВТОРМА" було подано до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій та понесених витрат у розмірі 8 152,18 грн., в тому чисті: 1 031,14 грн. - сума 3% річних, 69,14 грн. - інфляційна сума, 4 816,59 грн. - пеня, 408,31 грн. - придбання залізничних квитків для проїзду представника позивача та 1 827,00 грн. - судового збору.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦК-ВТОРМА" (позивач - компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" (відповідач - дистриб'ютор) 24 вересня 2012 року було укладено договір дистрибуції №240912, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов'язання по поставці продукції санітарно-гігієнічного призначення (товар), а відповідач, як дистриб'ютор - мав здійснювати його пряму дистрибуцію, а також здійснювати вчасну оплату отриманого від позивача товару (п. 2.1 договору).

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 4.4 договору, поставка здійснюється на умовах, обумовлених та погоджених і підписаних сторонами Специфікаціях до договору. А оплата поставленого товару мала здійснюватися відповідачем на умовах обумовлених та погоджених і підписаних сторонами Специфікаціях до договору (п. 5.1 договору).

У зв'язку з наведеним вище, 05.01.2013 року між сторонами була погоджена та підписана Специфікація №3 до договору зі строком дії 1-й квартал 2013 року.

Згідно п. 4 Специфікації №3 від 05.01.2013 року поставлений товар відповідачу повинен був бути оплачений протягом 35 календарних днів з дати його поставки, що підтверджується датою підписання відповідачем видаткової накладної.

Товариству з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" було поставлено товар на загальну суму 77 591,52 грн., що підтверджується наступними накладними: №50 від 17.01.2013 року на суму 22 248,00 грн.; №145 від 07.02.2013 року на суму 32 362,56 грн.; №352 від 19.03.2013 року на суму 22 980,96 грн., що підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Зазначений товар було оплачено частково: відповідно до заліку зустрічних однорідних вимог від 04.03.2013р. - 2 100,00 грн., від 04.03.2013 року - 3 300,00 грн., від 04.04.2013 року - 2 100,00 грн., від 20.05.2013 року - 2 100,00 грн., від 30.05.2013 року - 2 100,00 грн.

Таким чином, сума боргу за договором дистрибуції №240912 від 24 вересня 2012 року, складає 65 891,52 грн.

Під час розгляду справи у господарському суді Одеської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" розрахувалося з позивачем у повному обсязі, сплативши 65 891,52 грн. 18.10.2013 року, про що свідчить виписка банку по рахунку 26004000193808.

Таким чином, з урахуванням уточнень позивача, суд доходить до висновку про відсутність за Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" основного боргу за договором дистрибуції №240912 від 24 вересня 2012 року.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем в уточненнях до позовної заяви, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу на перший період з 22.02.2013р. по 03.03.2013р. у сумі 18,28 грн., другий період з 04.03.2013р. по 13.03.2013р. у сумі 15,23 грн., третій з 14.03.2013р. по 03.04.2013р. у сумі 80,89 грн., з 04.04.2013р. по 22.04.2013р. у сумі 77,44 грн., четвертий з 23.04.2013р. по 19.05.2013р. у сумі 149,78 грн., п'ятий з 20.05.2013р. по 29.05.2013р. у сумі 55,88 грн., та шостий з 30.05.2013р. по 26.09.2013р. у сумі 663,64 грн., що загалом становить 1 031,14 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений товар, який здійснений позивачем в уточненнях до позовної заяви, нараховано відповідачу на перший період з 01.05.2013р. по 19.05.2013р. у сумі 42,96 грн., другий період з 20.05.2013р. по 29.05.2013р. у сумі 21,93 грн., третій з 30.05.2013р. по 31.05.2013р. у сумі 4,25 грн., та згідно з яким, розмір інфляційних витрат загалом становить 69,14 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем в уточненнях до позовної заяви, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачу на перший період з 22.02.2013р. по 03.03.2013р. у сумі 91,22 грн., другий період з 04.03.2013р. по 13.03.2013р. у сумі 69,08 грн., третій з 14.03.2013р. по 03.04.2013р. у сумі 423,70 грн., з 04.04.2013р. по 22.04.2013р. у сумі 366,99 грн., четвертий з 23.04.2013р. по 19.05.2013р. у сумі 775,91 грн., п'ятий з 20.05.2013р. по 29.05.2013р. у сумі 278,76 грн., шостий з 30.05.2013р. по 31.05.2013р. у сумі 54,03 грн., сьомий з 01.06.2013р. по 09.06.2013р. у сумі 243,14 грн., восьмий з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. у сумі 1 475,97 грн., та дев'ятий з 13.08.2013р. по 26.09.2013р. у сумі 1 037,79 грн., що загалом становить 4 816,59 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" штрафних санкцій у розмірі 5 916,87 грн. є обгрунтованими та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення витрат у розмірі 408,31 грн. на придбання залізничних квитків для проїзду представника позивача, суд відмовляє, посилаючись на наступне.

Статтею 44 „склад судових витрат" ГПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо наданих копій проїзних документів, посвідчень про відрядження, квитанцій, суд не приймає їх як належні докази оскільки вони не підтверджують факт витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У стягненні на користь позивача судового збору у розмірі 1 827,00 грн., суд також відмовляє, так як відповідно до Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-V-І, який набрав чинності з 01.11.2011 року, ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1 720,50 грн. і не більше 68 820,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги майнового характеру при подачі позову у сумі - 76 391,11 грн. та при уточненнях 8 152,18 грн., тому в даному випадку з відповідача повинно бути стягнуто 1 720,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" (65101, Одеська область, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 95, кв. 46, код ЄДРПОУ 35241636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦК-ВТОРМА" (83076, Донецька область, м. Донецьк, проспект Красногвардійський, буд. 46, код ЄДРПОУ 24461036) 1 031,14 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами, 69,14 грн. інфляційна сума, 4 816,59 грн. пеня за прострочку виконання зобов'язання по оплаті вартості товару та суму судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Копію даного рішення надіслати відповідачу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.