Рішення

від 06.11.2013 по справі 905/6401/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2013 Справа № 905/6401/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт», м.Іллічівськ Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно - експедиційна компанія «Транс Інвест», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 4351,30грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Іллічівський морський торгівельний порт», м.Іллічівськ Одеської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно - експедиційна компанія «Транс Інвест», м. Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення 4351,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості наданих Позивачем послуг з оформлення прибуття та відходу судна та послуги інспекції порт нагляду, відповідно до рахунку №3972 від 08.02.2013р., внаслідок чого утворилась заборгованість - 4 299,70грн.

Крім того, Позивачем нараховані 3% річних у розмірі 51,60грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): рахунок №3972 від 08.02.2013р., акт звіряння взаємних розрахунків станом на 28.02.2013р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств , довідку-рахунок №163 від 08.02.2013р., докази направлення акту звіряння та рахунку Відповідачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області ( суддею Овсянніковою О.В.) від 12.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

30.09.2013р. Позивач надав клопотання №452/20-3 від 25.09.2013р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятість представника у іншому судовому засіданні та надав підтверджуючі докази. Крім того, долучив до справи (у копіях): витяг з ЄДР№455185 від26.07.2013р. стосовно Позивача, акт №3972 від 08.02.2013р.

03.10.2013р. суддею господарського суду Донецької області Овсянніковою О.В. заявлено самовідвід.

Ухвалою від 03.10.2012р. у справі №905/6401/13 задоволено заяву судді Овсяннікової О.В. про самовідвід.

У зв'язку з самовідводом судді Овсяннікової О.В. справу №905/6401/13 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого автоматизованою системою суду у справі №905/6401/13 визначено суддю Мирошниченко Я.С.

Ухвалою від 08.10.2013р. справу №905/6401/13 прийнято до розгляду та призначено на 23.10.2013р.

23.10.2013р. Позивач надав до матеріалів справи: копію претензії №12/203-8 від 25.04.2013р. та докази її направлення Відповідачу.

Ухвалою від 23.10.2013р., у зв'язку з нез'явленням Відповідача та ненаданням витребуваних документів в повному обсязі, суд відклав розгляд справи на 06.11.2013р.

23.10.2013р. Позивач надав клопотання, у якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник Позивача у судове засідання 06.11.2013р. не з'явився, надав клопотання, у якому позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2013р. Державне підприємство «Іллічівський морський торгівельний порт», м.Іллічівськ Одеської області на підставі усної домовленості надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортно - експедиційна компанія «Транс Інвест», м. Маріуполь Донецької області послуги з оформлення прибуття та відходу судна та послуги інспекції порт нагляду.

Факт надання послуг підтверджується довідкою-рахунком №163 від 08.02.2013р., та актом №3972 від 08.02.2013р., про надання послуг на суму 4 299,70грн., підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками підприємств. Для оплати послуг Позивачем було виставлено рахунок №3972 від 08.02.2013р. на суму 4299,70грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було прийнято послуги надані Позивачем, що підтверджується актом №3972 від 08.02.2013р., про надання послуг на суму 4299,70грн., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведені норми та обставини, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом надання послуг Відповідачу та прийняття їх останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідач грошове зобов'язання перед Позивачем, в частині розрахунку за надані послуги не виконав, вартість послуг у сумі 4 299,70грн. Відповідачем не сплачена.

Крім того, Позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків станом на 28.02.2013р. на суму 4 299,70грн. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

26.04.2013р. Відповідачу була пред`явлена претензія №12/203-8 від 25.04.2013р., у якій Позивач вимагає у добровільному порядку, перерахувати на свій розрахунковий рахунок суму основного боргу у розмірі 4299,70грн. та 3% річних у розмірі 10,25грн.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на претензію Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 4 299,70грн. не надав, тому суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині сплати суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 51,60грн.

Стосовно нарахованих 3% річних суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, наданий Позивачем, арифметичний розрахунок 3% річних за період з 28.03.2013р. по 20.08.2013р. на суму основного боргу 4 299,70грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт», м.Іллічівськ Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно - експедиційна компанія «Транс Інвест», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 4351,30 грн., - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно - експедиційна компанія «Транс Інвест» (87517, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вулиця Чорноморська, будинок 6, код ЄДРПОУ 37661384) на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» (68001, м.Іллічівськ, Одеська область, вулиця Праці, будинок 6, р/р 26009114761, у банку ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125672) суму основного боргу в розмірі 4 299 (чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять)грн.,70коп., 3% річних у розмірі 51 (п 'ятдесят одна) грн., 60коп.

Відшкодувати Державному підприємству «Іллічівський морський торгівельний порт» (68001, м.Іллічівськ, Одеська область, вулиця Праці, будинок 6, р/р 26009114761, у банку ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168, код ЄДРПОУ 01125672) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно - експедиційна компанія «Транс Інвест» (87517, Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, вулиця Чорноморська, будинок 6, код ЄДРПОУ 37661384) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 06 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.