Постанова

від 07.11.2013 по справі 7/391

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа№ 7/391

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Тарасенко К.В.

Яковлєва М.Л.

За участю представників сторін:

від прокуратури: представник не з'явився,

від позивача 1: представник не з'явився,

від позивача 2: Іващенко О.В. - представник за довіреністю,

від відповідача: Коблай І.А. - представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2013 року

по справі №7/391 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Заступник прокуратури Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України та Акціонерної енергетичної компанії «Київенерго»

до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

про стягнення 322 983,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2005 року Заступник прокуратури Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України (далі-позивач 1) та Акціонерної енергетичної компанії «Київенерго» (далі-позивач 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі-відповідач) про стягнення 332 983,78 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору № 21-0003 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2005 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2013р. у справі №7/391 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 93 343,87 грн. - основного боргу.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на користь державного бюджету України 1 866,88 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 28.08.2013р., відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

Прокуратура та позивачі не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать матеріали справи). Однак, прокуратура та позивач 1 наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності зазначених вище сторін.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 16.07.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Київенерго"), як енергопостачальною організацією, та Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", як абонентом, був укладений Договір № 21-0003 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п.8.1 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року.

Проаналізувавши умови Договору колегія суддів прийшла до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Згідно із ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до п.8.4 Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

В матеріалах справи відсутні докази припинення дії Договору.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно із п. 2.3.1 Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1 Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно із п. 5 Додатку № 4 до Договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту № 3, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.03.2002 року по 01.01.2005 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 322 983,78 грн. за спожиту теплову енергію.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач 2 надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків станом на 01.06.2013 року, заборгованість відповідача перед позивачем 2 становить 93 343,87 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач 2 взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв відповідачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.03.2002 року по 01.01.2005 року.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, та підлягають частковому задоволенню (з врахуванням Акту звіряння розрахунків) в розмірі 93 343,87 грн.

Що стосується поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Київським апеляційним господарськм судом справи №42/657 за позовом ПАТ «Київенерго» до КП «Спецжитлофонд» про стягнення заборгованості у розмірі 221 094,34 грн. за Договором № 21-0003 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 16.07.2001р. за період з 01.11.2006р. по 01.11.2009р., судова колегія вважає, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки зазначені обставини для зупинення провадження не впливають на збирання та оцінку доказі у справі №42/657. Крім того, заборгованість у відповідача у даній справі виникла за інший періоду, а саме з 01.03.2002р. по 01.01.2005р.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції, яким частково задоволенні позовні вимоги, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміні оскаржуваного рішення.

Судові витрати покладаються на підставі ст.49 ГПК України на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на рішення Господарського суду м. Києва від 28.08.2013 року у справі №7/391 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року у справі №7/391 залишити без змін.

3.Матеріали справи №7/391 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Дата підписання повного тексту постанови 12.11.2013р.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Тарасенко К.В.

Яковлєв М.Л.