Рішення

від 11.11.2013 по справі 910/19035/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19035/13 11.11.13 За позовом Приватного підприємства "Мармуровий світ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акме-Євросервіс"

про стягнення заборгованості за Договором та штрафних санкцій 49 907,74грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Мокрий Ю.М. (дов. від 22.04.2013)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

02.10.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява від 02.10.2013 Приватного підприємства "Мармуровий світ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акме-Євросервіс" про стягнення заборгованості за Договором та штрафних санкцій 49 907,74грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19035/13, розгляд справи призначено на 21.10.2013.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013, з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою від 21.10.2013 розгляд справи відкладено на 11.11.2013.

В судове засідання, призначене на 11.11.2013, з'явився представник позивача та надав документи по справі.

В судове засідання, призначене на 11.11.2013, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

05.10.2012 позивачем (надалі за текстом - субпідрядник) та відповідачем (надалі за текстом - генпідрядник) був укладений договір субпідряду №12/10-1 на виконання робіт «Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України на вул. Різницька,13/15 у Печерському районі м. Києва» (далі за текстом - контракт)(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи на об'єкті «Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України на вул. Різницька,13/15 у Печерському районі м. Києва», а генпідрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.2.1 ціна договору є орієнтовною договірною ціною, яка формується на основі кошторисного розрахунку.

Згідно п.3.1 договору оплата вартості виконаних робіт за цим договором здійснюється шляхом перерахуванні грошових коштів генпідрядником на поточний рахунок субпідрядника. Остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються в десятиденний термін після підписання сторонами Актів ф КБ-2в та довідок КБ-3.

За твердженням позивача всього робіт за Договором було не оплачено на суму 46 394,47 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Претензією № 40 від 08.07.2013позивач звернувся до відповідача про необхідність сплати суми заборгованості за договором субпідряду №12/10-1 на виконання робіт «Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України на вул. Різницька,13/15 у Печерському районі м. Києва».

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Суд наголошує, що договір є дійсним, укладений правочин є підставою для настання відповідних прав та обов'язків між сторонами. Позивачем було надано послуги в строк передбачені договором та надавались вчасно і якісно, ніяких заперечень (претензій) від відповідача не надходило.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неналежно було виконано грошове зобов'язання по сплаті по договору субпідряду за надані послуги, він умисно не сплатив рахунок за отримані послуги, тим самим спричинивши заборгованість перед позивачем.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок боргу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи яких доказів оплати заборгованості за договором, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором субпідряду №12/10-1 на виконання робіт «Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України на вул. Різницька,13/15 у Печерському районі м. Києва» в сумі 46 394,47 грн.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 2 899,34 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.10.3 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 2 899,34 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 613,93 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача. та 3% річних у 613,93 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акме-Євросервіс" (02660, м. Київ, вул. В. Шимановського, буд 2/1; ідентифікаційний код 31989656) на користь Приватного підприємства "Мармуровий світ" (07850, Київська обл., Бородянський район, с.м.т. Клавдієво-Тарасове, вул. Свободи, буд. 21; ідентифікаційний код 33512881) основний борг у розмірі 46 394 (сорок шість тисяч триста дев'яносто чотири) 47 коп., 3% річних у розмірі 613 грн. (шістсот тринадцять ) 93 коп., пеню у розмірі 2 899 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) 34 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять ) 50 коп.

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.11.2013

Суддя М.О. Лиськов