Постанова

від 24.12.2008 по справі 2-а-9645/08

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

u

ХЕРСОНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027,

м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 24 грудня 2008 р.

Справа №

2-а-9645/08                                                        

Кат. 47 

Херсонський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді: Василенко Г.Ю.,

розглянувши

у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до  Головне управління Пенсійного фонду України в

Херсонській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної

допомоги "Дітям війни",

встановив:

У  листопаді 

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому  просила суд стягнути з  Управління Пенсійного фонду України в

Великоолександрівському районі 

Херсонській області  на  її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну

державну соціальну допомогу за 2006 - 2007 рік, а також зобов'язати відповідача

здійснити нарахування призначенної пенсії з 01 січня 2008 року.

Дослідивши

матеріали справи, суд визнає, що адміністративний позов підлягає задоволенню

частково з таких підстав.

Позивач

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до статті 1 Закону України №

2195- IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей

війни" відноситься до категорії “дитина війни”. 

Статтею 6

Закону України “Про соціальний захист дітей війни”встановлено, що дітям війни

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,

що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії

за віком.

Законом

України № 3235-IV від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України  на 

2006 рік"  дія статті 6

Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена,

відповідач не нараховував і не сплачував позивачу державну соціальну допомогу.

Питання щодо

конституційності зазначеного Закону № 3235-IV від 20.12.05 року Конституційним

судом України не вирішувалось.

           Стаття 19  Конституції 

України  передбачає,    що 

правовий  порядок     в Україні  

ґрунтується  на принципах, згідно

яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством.

Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого

самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень

і способом, передбаченим законодавством України.

             Виходячи з наведеного, суд

приходить   до висновку, що  ненарахування відповідачем та  несплата ним позивачу щомісячної державної

соціальної допомоги як дитині війни у 2006 році не може бути визнана

неправомірною.

            Законом України від 19.12.2006 року

№489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону

України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена.

Однак

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року

визнав положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(п.

12. ст. 71), яким призупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист

дітей війни”, такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно

до частини 2 статті 152 Конституції України закони,  інші правові 

акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають

чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх

неконституційність. 

Законом

України „Про державний бюджет України на 2008 рік”  статтю 6 Закону України „Про соціальний

захист дітей війни” викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих,

на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії

соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання

чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується

підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням

Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року вказані зміни у

статтю 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнанні такими, що

не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно п.

5  постанови  Кабінету Міністрів України № 530  від 28.05.2008 року „ Деякі питання

соціального захисту окремих категорій громадян” ( діє з  22.05.2008 року) дітям війни ( крім тих, на

яких поширюється дія Закону України „ Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту”  та „ Про жертви нацистських

переслідувань” )  до пенсії або

щомісячного  довічного грошового

утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,

підвищення проводиться у таких розмірах : з 22 травня -48,1 гривні, з 1 липня

-48,2  гривні та з  1 жовтня -49,8 гривні.

Разом з тим

частиною 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”передбачено,

що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть

бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з

наведеного, положення постанови  Кабінету

Міністрів України № 530  від   28 травня 2008 р. не можуть бути застосовані

при вирішені цього спору.

Законом

України  “Про соціальний захист дітей

війни”передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із

Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із

бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України,

тому не можна визнати протиправними дії 

Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському

районі  Херсонській області щодо

невиплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни.

           У той же час,  Управління Пенсійного фонду України в

Великоолександрівському районі 

Херсонській області зобов'язане здійснити нарахування  позивачу надбавки, передбаченої статтею 6

Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 %

мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з

22.05.2008 по 31.12.2008 рр. за рахунок коштів Державного бюджету України.

         Згідно із ч. 2 ст.99 Кодексу

адміністративного судочинства України 

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та

інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше,

обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про

порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

                Відповідно

до ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення

до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку,

встановленому цим Кодексом.                            Суд

вважає, що наведені  позивачем причини

пропуску строку для звернення  до суду є

поважними, а тому підстави для відмови у позові з цієї причин відсутні.

                Керуючись

ст. 19, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст.6 Закону України "Про

соціальний захист дітей війни", ст. ст. 99, 100,  160-163, 167, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Зобов`язати

Управління Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі  Херсонській області здійснити нарахування та

виплату ОСОБА_1 надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про

соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком,

за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 рр. за

рахунок коштів Державного бюджету України. 

Стягнути з

Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору

у розмірі 3 грн. 40 коп.

У

задоволенні решти позовних вимог 

відмовити.

             Постанова може бути

оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів

з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 -

187 КАС України, шляхом подання через Херсонський окружний адміністративний суд  заяви про апеляційне оскарження з наступним

поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                         

Василенко Г.Ю.