Рішення

від 07.11.2013 по справі 925/1479/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Справа № 925/1479/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від прокуратури Кам'янського району Черкаської області - Різник Ю.С.,

від позивача - представник не з'явився,

від першого відповідача - представник не з'явився,

від другого відповідача - Павловець О.І. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Кам'янського району Черкаської області в інтересах

держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації,

м. Черкаси

до 1. Кам'янської районної державної адміністрації, м. Кам'янка,

Черкаської області;

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал -

Сервіс", м. Київ

про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання

недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся прокурор Кам'янського району Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації до Кам'янської районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" про визнання недійсним та скасування розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації від 25 вересня 2012 року за №226 та визнання недійсним договору оренди землі від 01 жовтня 2012 року укладеного між відповідачами.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 вересня 2013 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26 вересня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 вересня 2013 розгляд справи було відкладено на 17 жовтня 2013 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 жовтня 2013 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 29 жовтня 2013 року на 10 год. 40 хв., в судовому засіданні від 29 жовтня 2013 року було оголошено перерву до 07 листопада 2013 року на 11 год. 20 хв.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники позивача та першого відповідача в судове засідання не з'явилися.

Черкаська обласна державна адміністрація про причини неявки суд не повідомила, однак про час та місце проведення судового засідання представника позивача було повідомлено в судовому засіданні від 29 жовтня 2013 року під розписку.

Від першого відповідача надійшло клопотання про неможливість направлення представника в судове засідання, у зв'язку зі значним навантаженням в роботі.

В минулих судових засіданнях представник першого відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 15 жовтня 2013 року за №05-06/2904 та зазначав, що при прийнятті спірного розпорядження та укладення оскаржуваного договору оренди землі районна державна адміністрація діяла правомірно та в межах визначених законом повноважень (зокрема ч. 1 ст. 124, ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України).

Також представник райдержадміністрації зазначав, що нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" не передбачено форми прийняття рішення щодо проведення робіт із землеустрою, а тому твердження прокурора, що оформлений листом дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди суперечить вимогам ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" є безпідставним.

Крім того, в письмових поясненнях від 04 листопада 2013 року за №05-06/2904 перший відповідач зазначав, що зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не відбулося, оскільки згідно ст. 38 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,3705 га передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" не може бути віднесена до категорії земель житлової забудови та громадської забудови, в зв'язку з тим, що вона знаходиться на адміністративній території Ревівської сільської ради Кам'янського району за межами населеного пункту.

Представник другого відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, однак письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 листопада 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1479/13.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника другого відповідача, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом прокурор зазначав, що оскаржуване розпорядження від 25 вересня 2012 року №226 прийнято з порушенням вимог ч. ч. 3 та 4 ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів віднесено до компетенції обласних, а не районних рад, отже, під час його видачі Кам'янська районна державна адміністрація діяла поза межами наданих їй повноважень.

Крім того прокурор зазначав про невідповідність вимогам ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" дозволу про надання другому відповідачу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди, який був оформлений листом в.о. голови Кам'янської районної державної адміністрації №01-12/468 від 08 жовтня 2007 року, а не розпорядженням.

Оскільки оскаржуване розпорядження є незаконним, то як наслідок договір оренди землі від 01 жовтня 2012 року укладений з порушенням вимог чинного законодавства України, в зв'язку з чим прокурор просив суд визнати зазначений правочин недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Водночас, в судовому засіданні, що відбулося 17 жовтня 2013 року прокурор та позивач усно заявили суду про те, що під час надання спірної земельної ділянки в оренду також відбулася незаконна зміна цільового призначення землі, що є самостійною підставою для визнання договору оренди землі недійсним.

Письмової заяви про зміну підстав позову до суду не надходило, що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, оскільки зміна предмету або підстави позову здійснюється шляхом подання письмової заяви до початку розгляду господарським судом справи по суті.

В п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Розгляд справи по суті розпочався судом в судовому засіданні, яке відбулося 26 вересня 2013 року, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

В зв'язку з чим судом розглядаються первісні позовні вимоги прокурора з підстав зазначених у позові.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення від 25 вересня 2012 року №226) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження від 25 вересня 2012 року №226) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом "а" ч. 1. ст. 17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2007 року першим відповідачем було прийнято рішення за №01-12/468 "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки", згідно якого було надано товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди строком на 5 років для здійснення виробничої діяльності за рахунок земель комерційного та іншого використання дрібнооптової бази (Кам'янський магазин - склад), орієнтовною площею 0,4 га, розташованої на адмінтериторії Ревівської сільської ради за межами населеного пункту.

Водночас як зазначалося вище, прокурор вказував, що дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки на умовах оренди строком на 5 років оформлений листом не відповідає формі, визначеній ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", що є ще однією підставою для визнання недійсним розпорядження №226 від 25 вересня 2012 року.

Однак, вищезазначені доводи прокурора судом до уваги не приймаються, оскільки рішення №01-12/468 від 08 жовтня 2007 "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки" є чинним, в установленому законом порядку не визнавалося недійсним та не є предметом розгляду даної справи.

В подальшому 25 вересня 2012 року Кам'янською районною державною адміністрацією було прийнято оскаржуване розпорядження за №226 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3705 га на умовах оренди строком на 5 років товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс", згідно якого було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3705 га на умовах оренди строком на 5 років для здійснення виробничої діяльності, з обслуговування жителів територіальної громади за рахунок земель комерційного та іншого використання (дрібнооптової бази), розташованої за межами населеного пункту адміністративної території Ревівської сільської ради, а також надано товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" в користування на умовах оренди зазначену земельну ділянку.

На підставі вищевказаного рішення, 01 жовтня 2012 року між Кам'янською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" (орендар) було укладено спірний договір оренди землі, згідно умов якого орендарю було передано в оренду на 5 років зазначену вище земельну ділянку.

Згідно ст. ст. 6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення від 25 вересня 2012 року №226) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження рішення від 25 вересня 2012 року №226) визначено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Як зазначалося вище, та підтверджується матеріалами справи спірна земельна ділянка надавалася в оренду другому відповідачу для здійснення виробничої діяльності, з обслуговування жителів територіальної громади.

Водночас прокурор зазначав, що заходами програми економічного та соціального розвитку Кам'янського району на 2012 та 2013 роки, а також програмою "Стратегія розвитку Кам'янського району до 2015 року" не передбачалось відведення земельної ділянки на умовах оренди для здійснення виробничої діяльності з обслуговування жителів територіальної громади за рахунок земель комерційного та іншого використання (дрібнооптової бази), розташованої за межами населеного пункту адміністративної території Ревівської сільської ради. Вказане підтверджується листами Кам'янської районної ради та Кам'янської РДА від 29 серпня 2013 року, а тому на думку прокурора та позивача спірна земельна ділянка надавалася під об'єкт, що не пов'язаний з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Проте суд вважає, що об'єктами, пов'язаними з обслуговуванням жителів територіальної громади району відповідно до Земельного кодексу України можуть бути не тільки перелічені у вищенаведеній статті закону (школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі), а й інші. Коло об'єктів є невичерпним, а можливість віднесення запланованого для будівництва об'єкта до таких, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району, законом не врегульовано.

Також, ст. 122 Земельного кодексу України не ставить в залежність віднесення об'єктів, до таких, що пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району, від наявності чи відсутності програм економічного та соціального розвитку району, та їх включення до згаданих програм.

Водночас судом враховано, що земельна ділянка, кадастровий номер № 7121886000:03:000:0706 відповідно до спірного розпорядження та договору надавалася в оренду другому відповідачу не для будівництва об'єкту, як того вимагає закон, а для здійснення виробничої діяльності на уже збудованому та придбаному товариством у 2007 році магазині-складі.

Дане підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.125-127) від 11 травня 2007 року, що був укладений між фізичною особою - підприємцем Бідзюрою Володимиром Марковичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс".

Отже, ще до отримання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, другий відповідач володів об'єктом нерухомості, проте, звернувся для отримання в оренду землі не до обласної державної адміністрації, а до районної, яка згідно чинного законодавства мала право розпоряджатися землями за межами населеного пункту лише для будівництва певних, визначених законом об'єктів.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Таким чином, розпорядження від 25 вересня 2012 року за №226 прийнято Кам'янською районною державною адміністрацією з порушенням порядку передачі земельних ділянок в оренду, встановленого ст. 122 Земельним кодексом України та з перевищенням визначених законом повноважень, що є підставою для визнання його недійсним.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі судом враховано наступне:

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

В пункті 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Оскільки рішення від 25 вересня 2012 року за №226, на підставі якого було укладено спірний договір оренди землі від 01 жовтня 2012 року, визнано судом недійсним, то як наслідок це є підставою для визнання недійсними вказаного договору оренди.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК України).

Проте, оскільки повернути вже здійснене за договором оренди землі від 01 жовтня 2012 року укладеного між Кам'янською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс" неможливо, суд вважає за необхідне визнати недійсним спірний договір на майбутнє.

Відповідний висновок зазначено також в п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Кам'янської районної державної адміністрації №226 від 25 вересня 2012 року "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3705 га на умовах оренди строком на 5 років товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс".

3. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 01 жовтня 2012 року укладеного між Кам'янською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс".

4. Стягнути з Кам'янської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 37, м. Кам'янка, Черкаської області, ідентифікаційний код 04061205 - 1 147 грн. 00 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через Кам'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів (вул. Декабристів, 2, м. Кам'янка, Черкаської області) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Термінал - Сервіс", вул. Марини Раскової, 23, м. Київ, ідентифікаційний код 34875031 - 1 147 грн. 00 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (бул. Верховної Ради, 24 б, м. Київ, 02094) для зарахування на реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 12 листопада 2013 року.

Суддя А.В.Васянович