Рішення

від 22.10.2013 по справі 905/6112/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2013 Справа № 905/6112/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м.Донецьк

до Відповідача: Приватного підприємства «Вектра», м.Макіївка, Донецька область

про: стягнення попередньої оплати у сумі 119 397,98грн., неустойки у розмірі 92 473,92грн.

за участю:

від позивача: Лавренов Д.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Вектра», м.Макіївка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення попередньої оплати у сумі 119 397,98грн., неустойки у розмірі 92 473,92грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: платіжного доручення №445 від 12.06.2013р., платіжного доручення №64 від 14.02.2013р., платіжного доручення №53 від 06.02.2013р., договору купівлі-продажу №01/17-13 від 17.01.2013р., протоколу розбіжностей, рахунку на оплату №7 від 29.01.2013р., рахунку на оплату №9 від 08.02.2013р., листа №81 від 31.07.2013р., вимоги №79 від 31.07.2013р., вимоги №80 від 31.07.2013р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 4-1, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судове засідання 22.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 86107, м.Макіївка, Червоногвардійський район, м-н Калінінський, будинок 6, квартира 52.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2013 року між Приватним підприємством «Вектра» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №01/17-13, відповідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар, зазначений у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (далі - Товар).

Згідно п.1.2 договору ціна товару за даним договором складає грошову суму в національній валюті України, рівну 66 289,55грн. (шістдесят шість тисячі двісті вісімдесят дев'ять грн. 55 коп.) з ПДВ.

У розділі 2 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків та передачі товару:

- оплата за товар здійснюється в національні валюті в готівковій або безготівковій формі в наступному порядку:

- в порядку передплати покупець оплачує 70% ціни, зазначеній в п.1.2 даного договору, або в момент укладення даного договору (при розрахунку в безготівковій формі), або протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення даного договору (при безготівковій формі розрахунку).

- Покупець оплачує суму яка залишилась - 30% ціни, зазначеній в п.1.2 даного договору, або в момент передачі Товару (при розрахунку в готівковій формі), або протягом 3 (трьох) банківських днів з дня повідомлення Продавцем про готовність Товару до передачі Покупцю (при безготівковій формі розрахунку) (п.2.1 Договору);

- Товар передається Покупцю протягом 70 (семидесяти) робочих днів з моменту внесення їх передплати. Строк отримання Товару продовжується на 4 (чотири) тижні, в тому випадку, якщо у строк дії договору попадають наступні місяці: серпень, грудень, січень. По товару виробником якого є заводи Antonio Lupi, Inda, Villeroy&Bosh, Eurоlegno, Flaminia строк поставки складає 75 робочих днів. Зміни асортименту та/або кількості Товару, зазначеного в специфікації до даного Договору, оформлюються додатковою угодою Сторін. При цьому строк поставки Товару, зазначений в п.2.2, продовжується на строк, який пройшов з моменту підписання даного Договору до моменту підписання відповідної додаткової угоди (п.2.2 Договору);

Згідно п.5.2 договору за прострочення поставки або недопоставки Товару Продавець оплачує Покупцю неустойку у розмірі 1,5 процента в день від суми не поставлених у строк Товарів.

У пункті 8.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено передплату у сумі 46 402,68грн., що підтверджується платіжним дорученням №53 від 06.02.2013р.

Відповідачем незважаючи на настання строку поставки, не було здійснено поставку.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №79 від 31.07.2013р., в якій просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 46 402,68грн.

Також між сторонами було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» на підставі виставленого рахунку №9 від 08.02.2013р. було здійснено передплату у розмірі 72 995,30грн., що підтверджується платіжними дорученнями №445 від 12.06.2013р., №64 від 14.02.2013р.

Відповідачем не було здійснено поставку товару.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №80 від 31.07.2013р., в якій просить поставити товар, у разі неможливості поставки товару повернути суму попередньої оплати.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору купівлі-продажу №01/17-13 від 17.01.2013р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами 17.01.2013р. було укладено договір купівлі-продажу №01/17-13, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у 2.2 договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором купівлі-продажу №01/17-13- суду не надавались.

Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 46 402,68грн.

Відповідачем не було поставлено товар.

Крім того на підставі виставленого ПП «Вектра» рахунку на оплату №9 від 08.02.2013р., Позивач платіжним дорученням №445 від 12.06.2013р., №64 від 14.02.2013р., сплатив суму передплати за товар зазначений у рахунку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і , тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Відповідач взяв на себе зобов'язання поставника, а саме: поставляти Позивачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Позивачем було здійснено передплату у розмірі 72 995,30грн., що підтверджується платіжним №445 від 12.06.2013р., №64 від 14.02.2013р.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 даного Кодексу.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимогу №80 від 31.07.2013р., в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» вимагало поставити товар зазначений у рахунку на оплату №9 від 08.02.2013 року.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено листи №79 від 31.07.2013р., №80 від 31.07.2013р. з вимогою повернути попередню оплату (докази направлення підтверджені описом поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи а.с.7).

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 119 397,98грн. (46 402,68грн.+ 72 995,30грн.) до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Приватного підприємства «Вектра».

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

Отже, виходячи з наведеного вбачається, що при укладенні господарського правочину право сторін щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.

Згідно п.5.2 договору купівлі-продажу №01/17-13 від 17.01.2013р. за прострочення поставки або недопоставки Товару Продавець оплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,5 процента в день від суми не поставлених у строк Товарів.

За викладених обставин, Позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у вигляді пені у сумі 92 473,92грн.

Преамбулою Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначена сфера дії закону, а саме цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Отже, обмеження, встановлені даним нормативним актом, стосуються штрафних санкцій, які застосовуються у випадку порушення договірних грошових зобов'язань, за виключенням наведених певних нарахувань та сплат.

Проте, як зазначено вище, має місце порушення Відповідачем п.2.2 договору купівлі-продажу №01/17-13 від 17.01.2013р., що регулює строки та умови поставки (тобто це зобов'язання не є грошовим).

З огляду на означене та наявну домовленість сторін спірного правочину, суд не вбачає підстав для застосування приписів Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" при розгляді даної справи.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по поставці товару є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми неустойки (пені), дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення неустойки (пені) у сумі 92 473,92грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м.Донецьк до Приватного підприємства «Вектра», м.Макіївка, Донецька область про стягнення попередньої оплати у сумі 119 397,98грн., неустойки у розмірі 92 473,92грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вектра» (86107, Донецька область, м.Макіївка, Червоногвардійський район, м-н Калінінський, будинок 6, квартира 52, ЄДРПОУ 30224747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (83004, м.Донецьк, вул.Артема, б.144, ЄДРПОУ 33454029) суму попередньої оплати у розмірі 119 397,98грн., неустойки у розмірі 92 473,92грн., судовий збір у розмірі 4 237,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.13р.