Рішення

від 11.11.2013 по справі 367/7959/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7959/13-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

з а о ч н е

11 листопада 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

при секретарі Магльона О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 21.12.2007 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60/06-980-71, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 500 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,5 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.12.2017 р. Відповідно до даного договору, погашення кредиту здійснюється позичальником в термін до 25.12.2017 року, в сумі 500, 000 грн., відповідно до графіку погашення кредиту.

Банк виконав свої зобов’язання надавши кредит на визначених умовах. В свою чергу відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконує, у зв’язку з чим станом на 04.10.2013 року має заборгованість за Кредитним договором становить 325 469,44грн., з якої: строкова заборгованість за кредитом - 213 00,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками - 100 548,42 грн., а також пеня за прострочення погашення відсотків в сумі 11 921,02 грн.

З метою забезпечення зобов’язань позичальника по кредитному договору між позивачем, відповідачем було укладено Договір іпотеки від 21.12.07 № 60/06-980-71/2, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку земельну ділянку загальною площею 0,0986 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0301, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, провулок Бучанський, 2.

Враховуючи вище викладене, просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.12.07 №60/06-980-71 у розмірі 325 469,44 грн. (Триста двадцять п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять гривень 44 коп.), з яких: 213 000,00 грн. (Двісті тринадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованість за кредитом, 100 548,42 грн. (Сто тисяч п’ятсот сорок вісім гривень 42 коп.) заборгованість по відсоткам за період з 01.06.2011 р. по 04.10.2013 р., 11 921,02 грн. (Одинадцять тисяч дев’ятсот двадцять одна гривня 02 коп.) пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, площею 0,0986 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: м. Ірпінь Київської області, провулок Бучанський, 2, кадастровий номер 3210900000:01:174:0301, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, згідно висновку незалежного експерта, призначеного постановою державного виконавця, не нижчою за ринкові ціни та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, вказував, що позичальником з квітня 2013 року припинилися будь-які платежі за кредитним договором, підтвердив обставини, наведені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, причини неявки суду не сповістила, тому суд, керуючись ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 21.12.2007 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60/06-980-71 (а.с.7-11), відповідно до якого позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 500 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,5 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту 25.12.2017 р.

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язалася повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків: щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, починаючи із січня 2009 року по листопад 2017 року включно по 4 630 гривень, грудень 2017 року - 4 590 гривень.

Однак, відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом не виконала, в результаті чого згідно з розрахунком заборгованості по кредиту (а.с. 26-27) та виписки по особовому рахунку (а.с. 28-49) вона має строкову заборгованість за кредитом - 213 000,00 гр., прострочену заборгованість за відсотками - 100 548,42 грн.

Відносини між сторонами, що є предметом спору, врегульовуються Цивільним кодексом України (надалі -ЦК України).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання за договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що у зв’язку із нездійсненням відповідачем ОСОБА_1 щомісячних платежів з повернення кредитних коштів та процентів за їх користування, банком було направлено їй вимогу від 10.09.2013 р., в якій банк вимагав сплатити існуючу заборгованість протягом 30 днів, а вразі несплати повідомляв про дострокове розірвання кредитного договору та задоволення своїх вимог у примусовому порядку. Однак у зазначений у вимозі строк відповідач вимоги банку не виконав.

Отже, виходячи із встановлених обставин та наведеного нормативного обґрунтування, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 зобов’язана достроково повернути всю суму кредиту і сплатити банку заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п. 6.2.1 кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом та/або комісії, встановлених договором, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

У зв’язку із прострочення виконання зобов’язань по кредитному договору ОСОБА_1 повинна сплатити позивачу пеню за несвоєчасне погашення відсотків за період з 05.10.2012 року по 04.10.2013 року в розмірі 11 921,02 грн.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором, було укладено договір іпотеки від 21.12.07 № 60/06-980-71/2 (а.с. 18-22), відповідно до якого відповідачка передала в іпотеку банку земельну ділянку загальною площею 0, 0986 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0301, що знаходиться за адресою: Київська обл.., м. Ірпінь, провулок Бучанський, 2. Відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки (а.с. 21) банк набуває право на задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку виконання іпотекодавцем основного зобов’язання (або відповідної його частини) воно не буде виконано, а також у будь-який час( незалежно від настання строку виконання основного зобов’язання) - у випадку невиконання будь-яких із своїх обов’язків.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Частина 2 с. 589 Цивільного кодексу України та п.7.1 Договору іпотеки передбачено, що за рахунок предмета іпотеки позивач має право задовольнити у повному обсязі свої вимоги за зобов’язанням, що випливає з кредитного договору, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі, заставою.

Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в поряду, встановленому договором або законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 38 цього Закону передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, якщо рішенням суду або договором це встановлено.

При цьому, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з п. 6.1 Іпотечного договору позивач у разі невиконання відповідачем основного зобов’язання за кредитним договором має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, суд вважає, що у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 325 469,44 грн. слід звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: земельну ділянку № 2 по провулку Бучанському в м. Ірпені Київської області кадастровий № 3210900000:01:174:0301 площею 0,0986 га з цільовим призначенням «будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, згідно висновку незалежного експерта, призначеного постановою державного виконавця, не нижчою за ринкові ціни.

В зв’язку із задоволенням позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 3 254,70 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 585-590, 610, 624, 625, 651, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39 Закону України „Про іпотекуВ» , ст.ст. 8, 15, 30, 107, 109, 118-120 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Задовольнити позов.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.12.07 №60/06-980-71 у розмірі 325 469,44 грн. (Триста двадцять п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять гривень 44 коп.), з яких: 213 000,00 грн. (Двісті тринадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованість за кредитом, 100 548,42 грн. (Сто тисяч п’ятсот сорок вісім гривень 42 коп.) заборгованість по відсоткам за період з 01.06.2011 р. по 04.10.2013 р., 11 921,02 грн. (Одинадцять тисяч дев’ятсот двадцять одна гривня 02 коп.) пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на земельну ділянку, площею 0,0986 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_1 і знаходиться за адресою: м. Ірпінь Київської області, провулок Бучанський, 2, кадастровий номер 3210900000:01:174:0301, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, згідно висновку незалежного експерта, призначеного постановою державного виконавця, не нижчою за ринкові ціни.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Хрещатик» судові витрати по справі в розмірі 3 254,70 грн. (Три тисячі двісті п’ятдесят чотири гривні 70 коп.).

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 17.11.2013 року.

Заочне рішення може бути скасовано за заявою відповідача, яка може бути подана до Ірпінського міського суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.

Суддя:

ОСОБА_2