Постанова

від 29.10.2013 по справі 811/2149/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року Справа № 811/2149/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.,

при секретарі : Білоус І.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємтсва "Гермес-ДГА" до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в

Приватне підприємтсво "Гермес-ДГА" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000262210 від 24 травня 2013 року на загальну суму 33047 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції було проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Гермес-ДГА" (код ЄДРПОУ 37043029) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" (код ЄДРПОУ 36865271) у зв'язку з ненаданням пояснення та документального підтвердження на запит від 03.01.2013 року № 19/10/22-10, внаслідок чого було складено акт від 29.04.2013 року № 16/2210/37043029.

На підставі проведеної перевірки, позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року № 0000262210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33048,00 грн., з якої основного платежу - 33047,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 1 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000262210 від 24.05.2013 р. були порушені норми чинного законодавства, а тому просить дані позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки, яка знаходиться в матеріалах справи. В матеріалах справи містяться письмові заперечення, де зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає, вказавши, що оскаржуване повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення - рішення є правомірним.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Гермес-ДГА" (код ЄДРПОУ 37043029) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Кременчук-Нафтотрансервіс" (код ЄДРПОУ 36865271) у зв'язку з ненаданням пояснення та документального підтвердження на запит від 03.01.2013 року № 19/10/22-10.

В акті № 16/2210/37043029 від 29.04.2013 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- порушення ведення податкового обліку ПП "Гермес-ДГА";

- відсутність у ПП "Гермес-ДГА" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують п.1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на 33047,00 грн.

24 травня 2013 року на підставі акту перевірки Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262210 від 24 травня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33048,00 грн., з якої основного платежу - 33047,00 грн., штрафних фінансових санкцій - 1 грн.

В Акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПП "Гермес-ДГА" та ПП "Кременчук-Нафтосервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків в зв'язку з тим, що операції не підтверджуються при врахуванні реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Разом з цим, на момент проведення перевірки за результатами вжитих заходів документи до перевірки не надано. Тобто, підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не являється можливим.

Відповідно до положень п.14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абз. 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач у спірний період мав господарські відносини із ПП "Кременчек-Нафтотрансервіс". Перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування на їх підставі суми податкового кредиту, на підставі договірних відносин із вищезазначеними контрагентами, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 10 січня 2011 року між ПП "Кременчук-Нафтосервіс" (Продавець) та ПП "Гермес-ДГА" (Покупець) було укладено Договір на поставку вугілля № 7, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується передати увстановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість. Предметом цього договору є вугілля марки ДГО. Обсяг поставки за цим договором: 308 тонн. Ціна за тонну вугілля: 643 грн. за тонну з ПДВ; Загальна сума договору 198283 грн. з ПДВ (а.с.7).

На підтвердження реальності даних правовідносин позивачем надано копію рахунку від 28.02.2011 р. та копію податкової накладної від 28.02.2011 року № 2802.

Однак, суд зазначає, що позивачем не надано жодного первинного документу, які б підтверджували реальність виконаних робіт, а саме: копії товарно-транспортних накладних на перевезення вугілля, копії актів прийому-передачі, копії квитанцій чи платіжних доручень.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справ.

Згідно зі ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємтсва "Гермес-ДГА", являються необґрунтованими та в їх задоволені необхідно відмовити в повному обсязі

Керуючись ст.,ст. 162 , 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

В задоволені позовних вимог приватного підприємтсва "Гермес-ДГА" - відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 04 листопада 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула