Рішення

від 06.11.2013 по справі 464/8924/13-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/8924/13-ц

пр.№ 2/464/1966/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2013 року

Сихівський районний суд м. Львова в складі :

головуючого-судді Мички Б.Р.

при секретарі Дулюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, Відділу Держземагенства у м.Львові, третя особа Шоста ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними в рівних частках за кожним право власності на земельну ділянку площею 0,1000га, для обслуговування будинку, що знаходиться по вулиці Рахівській, 84 у м.Львові, в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог покликються на те, що матір ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у 2005 році звернулась в ОСОБА_3 міське управління земельних ресурсів для отримання права власності на земельну ділянку, площею 0,1000га, що знаходиться по вулиці Рахівській, 84 у м.Львові. Ухвалою №2479 15-ої сесії 4 скликання ОСОБА_3 міської ради від 26 травня 2005 року, земельну ділянку передано у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Державний акт зареєстровано в Книзі державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвласниками. В цей період часу ОСОБА_4 важко хворіла, потребувала постійного догляду та державний акт отримати на руки не могла. 14 липня 2005 року ОСОБА_4 померла, та 02 грудня 2007 року померла ОСОБА_5 Після смерті матерів вони успадкували будинок, що розташований по вул.Рахівській, 84 у м.Львові, в таких частках: ОСОБА_1 - 22/36 частин будинку, а ОСОБА_2 - 14/36 частин будинку. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку їм відмовлено, оскільки сам державний акт на право власності виданий на ім?я ОСОБА_4 15 липня 2005 року, тобто на наступний день після смерті ОСОБА_4, та частки земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визначені. Оскільки вони є спадкоємцями першої черги після смерті їх матерів, які прийняли у спадок будинок по вулиці Рахівській, 84 у м.Львові та фактично володіють земельною ділянкою для обслуговування цього житлового будинку, однак позбавлені можливості через формальності отримати на неї правовстановлюючі документи, просять позов задоволити. Стверджують, що домовились розділити земельну ділянку в рівних частках за кожним, згідно представленої пропозиції розподілу земельної ділянки.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, а також представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просять позов задоволити.

Представники відповідачів ОСОБА_3 міської ради та Відділу Держземагенства у м.Львові позов не заперечили, при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи Шостої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності, у вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок №84 по вул. Рахівській, 84 у м.Львові знаходиться у спільній частковій власності позивачів ОСОБА_1 (22/36 частин житлового будинку) та ОСОБА_2 (14/36 частин житлового будинку), на підставі свідоцтв про право на спадщину, виданих після смерті їх матерів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.13, 14, 15, 16).

Як вбачається з ухвали ОСОБА_3 міської ради від 26 травня 2005 року за №2479, земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, яка перебувала у фактичному користуванні, вирішено передати у спільну сумісну власність матерів позивачів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та видати державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.17).

На підставі наведеного, 15 липня 2005 року ОСОБА_3 міською радою видано державний акт серії ЯА №737006 на право спільної сумісної власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, що розташована по вул.Рахівській, 84 у м.Львові, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.9-10).

Однак, 14 липня 2005 року, тобто за один день до видачі вищезазначеного державного акту, ОСОБА_4 померла, що стверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії 1-СГ №006325(а.с.7), а відтак, правоздатність останньої припинилась саме 14 липня 2005 року, та видача на її ім’я державного акту 15 липня 2005 року суперечить ч.4 ст.25 ЦК України.

Як ж вбачається з витягу з державного реєстру земель за №21 від 26 січня 2006 року, в державному реєстрі земель зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4610136800:03:008:0013, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Рахівська, 84, право на яку посвідчено державним актом серії ЯА №737006, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю на території ОСОБА_3 міської Ради 01-1 за номером 01:05:438:01440 від 15 липня 2005 року (а.с.18).

02 грудня 2007 року померла ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ №118210 (а.с.60).

З належно завірених копій спадкових справ після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вбачається, що єдиними їх спадкоємцями є відповідно позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які прийняли спадщину та їм видано відповідні свідоцтва про право на спадщину на належне спадкодавцям спадкове майно, зокрема і будинок №84 по вул. Рахівській, 84 у м.Львові (а.с.57-119).

Однак, позивачі позбавлені можливості у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, площею 0,1000 га, що розташована по вул.Рахівській, 84 у м.Львові, у зв’язку з тим, що право власності на таку набуте ОСОБА_4 після її смерті та згідно державного акту земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, частки між співвласниками не визначені. Наведене стверджується відповідною відмовою нотаріуса Шостої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 20 травня 2013 року №537/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.11).

Згідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ч. 1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкодавця права на спадщину.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п.«а» ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадянина та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Позивачі ствердили суду, що домовились щодо поділу спірної земельної ділянки, яка перебувала в спільній сумісній власності їх матерів, в рівних частинах, по 1/2 частці кожному, згідно пропозиції розподілу земельної ділянки ОСОБА_3 міського відділу ЛРО ДП «Центр державного земельного кадастру» від 06.06.2013р. (а.с.19).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий 15 липня 2005 року на ім’я ОСОБА_4 не визнаний недійсним, на час відкриття спадщини не скасований, а відтак спірна земельна ділянка за вимогами ст. 1218 ЦК України війшла до складу спадщини, неможливість оформлення позивачами спадкових прав у встановленому законом порядку, та враховуючи визнання відповідачами заявленого позову, що не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачами в порядку спадкування в рівних частинах права власності на земельну ділянку площею 0,1000га, для обслуговування будинку, що знаходиться по вулиці Рахівській, 84 у м.Львові.

На підставі ст.ст.3, 16, 25, 370, 377, 386, 1216, 1218, 1220, 1225, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст.81, 120, 125, 126, 131, 152 Земельного кодексу України, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 60, 169, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, Відділу Держземагенства у м.Львові, третя особа Шоста ОСОБА_3 державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рівних частках за кожним, право власності на земельну ділянку площею 0,1000га, для обслуговування будинку, що знаходиться по вулиці Рахівській, 84 у м.Львові, в порядку спадкування.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий

Рішення є оригіналом, виготовлено в одному примірнику, зберігається у цивільній справі № 464/8924/13-ц