Ухвала

від 17.10.2013 по справі 9101/194712/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. справа № 0870/7708/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.

представника відповідача - Лабура М.Г. ( довіреність від 29.08.2013)

представника позивача - Сопіна А.С. ( довіреність від 15.10.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 0870/7708/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

09 серпня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ( далі-Відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001472212, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 748 827,75 грн., в тому числі 1 725 548,00 грн. за основним платежем, 23 279,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення № 0001482212, яким їм визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 051 392,50 грн., в тому числі 1 470 416,00 грн. за основним платежем, 580 976,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що згідно з отриманими податковими накладними банківськими виписками, видатковими накладними та залізничними накладними мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період. А при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, у разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цих підприємств. Про реальність надання ТОВ «Борей-Крим» послуг ( товарів) Позивачу свідчить той факт, що вказані операції належним чином оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», що в свою чергу призвело до змін майнового стану платника податків. Більш того, вказані ТМЦ в подальшому були поставлені Позивачем ТОВ «Східенерго», дочірнім підприємством «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут», ПАТ «Донецькобленерго». ( а.с.55-59)

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги те, що по взаємовідносинах Позивача з безпосереднім постачальником неможливо підтвердити обсяги поставок по ланцюгу від ТОВ «Крим Конкорд ( виробник мазуту) на ТОВ «Борей Крим», потім - до ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» для ВАТ «Донецькобленерго» ТОВ «Східенерго» та інших покупців. Зазначене свідчить про те, що правочини між ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» ( Позивач) та ТОВ «Борей-Крим» ( безпосередній контрагент) здійснені без мети настання реальних наслідків( а.с. 62-63)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Пояснив, що ТОВ «Крим Конкорд» дійсно є виробником ГСМ, а реалізацією виробленої ним продукції займається ТОВ «Крим Борей». Саме з цим Товариством співпрацювало їх підприємство та поставляло отриманий від цього контрагента мазут до інших підприємств. Усі операції між ТОВ «Крим Борей» та ними оформлені належним чином, транспортування ГСМ здійснено через залізницю із оформленням транспортних накладних, що свідчить про реальність господарських операцій.

Представник Позивача - ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» проти задоволення апеляційної скарги заперечував з огляду на необґрунтованість заявлених вимог та принцип індивідуальної відповідальності, що визначений Конституцією України.

Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу у період з 09.07.2012 року по 13.07.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за вересень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., вересень 2011р., листопад 2011р. та з податку на прибуток підприємства та включення до складу валових витрат по деклараціям з податку на прибуток підприємства за 2010р., 2011р. операції по взаємовідносинам з ТОВ «Борей Крим» (код ЄДРПОУ 33373008) за вересень 2010р., січень 2011р., лютий 2011р., вересень 2011р., листопад 2011р.»

За результатами перевірки складений Акт № 63/22-12/305997713 від 20.07.2012 року.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку від підприємств» від 22.05.1997р. №283/97 (із змінами та доповненнями) позивачем занижено податок на прибуток у сумі 432 138,0 грн. в тому числі по періодам, 3 квартал 2010 - 93115,00 грн., 1 квартал 2011 - 339023,00 грн., пп. 138.1 п. 138 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) позивачем занижено податок на прибуток у сумі 1 293 410,00 грн. у тому числі по періодам, 3 квартал 2011 - 429 376,00 грн., 4 квартал 2011р. - 864 034,00 грн.

- пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 - ВР (із змінами та доповненнями) позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 74492,00 грн., в тому числі за вересень 2010 р. - 74 492,00 грн., порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 1 395 924,00 грн. в тому числі за січень 2011 - 232 195,00 грн., лютий 2011 - 39 024,00 грн., вересень 2011 - 373 371,00 грн., листопад 2011 - 751 334,00 грн.

За позицією податкового органу, оскільки, згідно наявної інформації, неможливо підтвердити обсяги поставок від ТОВ «Крим Конкорд» ( виробника мазуту) на ТОВ «Борей Крим» ( безпосереднього постачальника Позивача), потім до ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» з подальшою його реалізацією іншим підприємствам, то і операції з таким контрагентом були безтоварними та нереальними. З огляду на це первинні документи, у тому числі, податкові накладні, банківські виписки, видаткові накладні та залізничні накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність укладених правочинів, наданих послуг.

На підставі вищевказаного акта перевірки Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.08.2012 року: № 0001472212, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 748 827,75 грн., в тому числі 1 725 548,00 грн. за основним платежем, 23 279,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та № 0001482212, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 051 392,50 грн., в тому числі 1 470 416,00 грн. за основним платежем, 580 976,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень - рішень було предметом судового позову.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції Позивача з ТОВ «Борей Крим» мали реальний характер. Про реальність надання ТОВ «Борей-Крим» послуг ( товарів) Позивачу свідчить той факт, що вказані операції належним чином оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», що в свою чергу призвело до змін майнового стану платника податків. Більш того, вказані ТМЦ в подальшому були поставлені Позивачем ТОВ «Східенерго», дочірнім підприємством «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут», ПАТ «Донецькобленерго». А при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування валових витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. При цьому, у разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цих підприємств.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності (п. 138.1 ст. 138 ПКУ).

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.8 статті 138 ПКУ собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР), датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні положення визначені і Податковим кодексом України, зокрема, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. ( п.198 ст.198 ПКУ)

Підпунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Підпунктами 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 ПК України передбачено, що: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено та сторонами визнано, що одними з основних видів діяльності Позивача є посередницькі послуги при торгівлі ГСМ.

Про реальність надання ТОВ «Борей-Крим» послуг (товарів) Позивачу свідчить той факт, що вказані операції належним чином оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», що в свою чергу призвело до змін майнового стану платника податків. Крім того, вказані ТМЦ в подальшому були поставлені Позивачем ТОВ «Східенерго», дочірнім підприємством «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут», ПАТ «Донецькобленерго», що об'єктивно підтверджено дослідженими судом першої інстанції податковими накладними банківськими виписками, видатковими накладними та залізничними накладними, щодо належного оформлення яких зауважень у податкового органу не виникало..

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що господарські операції Позивача з ТОВ «Борей Крим» мали реальний характер, понесені витрати на придбання ТМЦ в наступному призвели до отримання підприємством прибутку, як наслідок валові витрати та податковий кредит пов'язані з господарською діяльністю Позивача, є законним та обгрунтованим.

В той же час висновки податкового органу про те, що оскільки неможливо підтвердити обсяги поставок від ТОВ «Крим Конкорд» ( виробника мазуту) на ТОВ «Борей Крим» ( безпосереднього постачальника Позивача), потім до ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» з подальшою його реалізацією іншим підприємствам, то і операції з таким контрагентом були безтоварними та нереальними, а тому видані ними первинні документи не виконують ролі первинних документів і не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки це є лише припущенням перевіряючих, при цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України та не спростовано фактичного здійснення господарських операцій чи їх вірного документального оформлення.

З огляду на встановлені у справі обставини, порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права щодо вимог про скасування податкових повідомлень-рішень не вбачається.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 0870/7708/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 22 жовтня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко