Постанова

від 18.12.2006 по справі 2-4/8589-2006а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

  19

грудня 2006 року 

 місто Севастополь  Справа № 2-4/8589-2006А

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                  Черткової

І.В.,

суддів                                                                      Волкова

К.В.,

Фенько Т.П.,

секретар судового

засідання                                        Фоменко В.М.                              

за участю

представників сторін:

позивача  не

з'явився

відповідача 

не з'явився

розглянувши

апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці

Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Бєлоглазова І.К.) від 11.08.2006 у справі

№2-4/8589-2006А

за

позовом           суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до           Державної

податкової інспекції у Бахчисарайському районі в АвтономнійРеспубліці Крим

(вул. Сімферопольська, 3, Бахчисарай, 98403)

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення         

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Суб'єкт підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної

податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим про

визнання нечинним податкового повідомлення - рішення. Позовні вимоги мотивовані

тим, що позивачем не порушені вимоги чинного законодавства, а відповідальність

за дії інших осіб він нести не повинен.

          Постановою господарського суду

Автономної Республіки Крим від 11.08.2006 у справі № 2-4/8589-2006 А (суддя

Бєлоглазова І.К.) позов суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у

Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним

податкового повідомлення - рішення задоволено.

          Постанова господарського суду

мотивована тим, що при здійсненні господарських операцій позивача з приватним

підприємством „АМА”, порушень зі сторони позивача не припущено. Перевіркою

встановлено, що товар, отриманий позивачем за результатами господарських

операцій з приватним підприємством „АМА”, був повністю сплачений, а пізніше

-реалізований, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, тому

відповідач не мав правових підстав для донарахування позивачу податку на додану

вартість та застосування фінансових санкцій.

          Не погодившись з постановою суду,

відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову

господарського суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна

скарга мотивована тим, що господарські операції позивача з приватним

підприємством „АМА” здійснені з порушенням вимог пункту 7.2.4 пункту 7.2 статті

7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки державна реєстрація

приватного підприємства „АМА” скасована за рішенням суду, а свідоцтво про

реєстрацію його як платника податку на додану вартість анульовано на підставі

зазначеного рішення, тому зазначене підприємство не мало права на складання

податкових накладних, а слід, у позивача не було права на податковий кредит на

підставі зазначених податкових накладних.

          В судовому засіданні 18.12.2006

відповідач підтримав свої вимоги.

Позивач

надіслав до суду заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що

перевірка проведена поверхово, без урахування наданих документів та пояснень

позивача стосовно фактичних обставин справи. 

          Позивач у судовому засіданні

18.12.2006 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову

господарського суду залишити без змін.

В

судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.12.2006 по 19.12.2006.

          Переглянувши постанову суду

відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова

колегія встановила таке.

11.03.2006

Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці

Крим провела перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та

валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2005, про що складено

акт (а.с. 10-21).

На

підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у Бахчисарайському

районі в Автономній Республіці Крим 20.03.2006 прийняла та надіслала на адресу

позивача податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1 (а.с. 9).

Зазначеним

податковим повідомленням - рішенням позивачу донараховано 312616,00 грн.

податку на додану вартість та застосовані фінансові санкції у сумі 156308,00

грн.

Підставою

для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій

стали наступні обставини.

У

період з 09.04.2004 по 04.04.2005 позивач здійснив закупівлю товарів у

приватного підприємства „АМА” за договором НОМЕР_2 (а.с. 23) та додатковою

угодою до зазначеного договору від 01.01.2005 (а.с. 24) відповідно до реєстру

отриманих податкових накладних (а.с. 18) на загальну суму 1563080,00 грн. Сума

податку на додану вартість за зазначеними господарськими операціями включена

позивачем в податковий кредит, відображена в книзі обліку придбання товарів

(робіт, послуг) (а.с. 60-65), відповідає даним податкових декларацій з податку

на додану вартість а.с. (74-100).

Відповідно

до пункту 1.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану  вартість” податковий кредит - це сума, на яку

платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,

визначене згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається

із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у

зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до

складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних

активів, що піддягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового

кредиту будь-яких витрат зі сплати податку з операцій поставки товарів (робот,

послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними.

Відповідно

до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону право на нарахування

податку та складання податкових накладних надається виключно особам,

зареєстрованим як платники податку.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 15.08.2002 у справі № 2/104-ск

(а.с. 45) скасовано державну реєстрацію приватного підприємства „АМА”, яке

знаходиться за адресою: пр. Матросова,8, місто Нова Каховка, Херсонська

область, засновника зобов'язано здійснити ліквідацію у встановленому порядку. 

На

підставі зазначеного рішення суду Державна податкова інспекція у місті Нова

Каховка склала акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на

додану вартість з 15.08.2002 (а. с. 47- 48).

Зазначені

обставини свідчать, що у господарській операції з продажу товарів в якості

контрагента позивача діяла особа, яка не мала законного права на здійснення

таких операцій та видачі податкових накладних. Як наслідок, включення позивачем

до податкового кредиту суми податку на додану вартість 312616,00 грн. не мало

правової підстави.

Оскільки

при здійснені податковим органом позапланової перевірки було встановлено, що

позивач отримав податкові накладні від особи, свідоцтво про реєстрацію якої як

платника податку на додану вартість було анульовано з 15.08.2002 (а.с 48),

донарахування податку на додану вартість у сумі 312616,00 грн. та застосування

фінансових санкцій у сумі 156308,00 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту

17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” відповідає чинному

законодавству.

При

вирішенні справи судова колегія здійснила дослідження документів приватного

підприємства „АМА” у зв'язку з наявністю деяких суперечностей в цих  та пов'язаних з ними документах. Маються на

увазі суперечності в юридичній адресі приватного підприємства „АМА” та в датах

видачі свідоцтва платника податку на додану вартість та державної реєстрації.

Виконкомом

Новокаховської міської ради на запит суду надано статут, в якому зазначається

на юридичну адресу -326840, Україна, Херсонська область, місто Нова Каховка,

пр. Дніпровський, 41 кв. 18 (а.с. 166-169). Ця ж адреса зазначена у довідках

статистики (а.с. 26, 163), копії свідоцтва платника податку на додану вартість

(а.с. 27), свідоцтва про державну реєстрацію (а.с. 28).

Дата

реєстрації 15.12.1993, зазначена на титульній сторінці статуту (а.с. 166) та в

розпорядженні виконавчого комітету Новокаховської міської ради (а.с. 170) не

співпадає з відомостями, що містяться в довідках органів статистики (а.с. 25,

26). Але ця суперечність у датах усувається довідкою відділу статистики у місті

Нова Каховка (а.с. 163), в якій зазначається на дату первинної реєстрації

приватного підприємства „АМА” 15.12.1993 і дату останніх реєстраційних дій

-07.02.1995. Існує також і суперечність між датою видачі приватному

підприємству „АМА” свідоцтва  платника

податку на додану вартість. В копії свідоцтва, наданій позивачем, зазначається

на дату 02.04.2000 (а.с. 27). В акті про анулювання свідоцтва платника податку

на додану вартість зазначається на дату видачі -16.12.1999. Судовою колегією

були витребувані відомості про видачу приватному підприємству „АМА” свідоцтва

платника податку на додану вартість 02.04.2000. Але у листі Державної

податкової інспекції у місті Нова Каховка (а.с. 156) повідомляється тільки про

видачу свідоцтва платника податку на додану вартість 16.12.1999. Факт видачі

свідоцтва  платника податку на додану

вартість 02.04.2000 не підтверджується. Зазначені суперечності не можуть вплинути

на висновок про те, що рішенням господарського суду Херсонської області від

15.08.2002 у справі № 2/104-ск скасовано державну реєстрацію як раз приватного

підприємства „АМА”, оскільки у рішенні суду зазначається на код 22748130, що

відповідає відбитку печатки на договорі позивача з приватним підприємством

„АМА” і довідкам статистики (а.с. 25,26,163).

Слід

враховувати також, що номер свідоцтва платника податку на додану вартість і

індивідуальний податковий номер співпадають у свідоцтві про реєстрацію

приватного підприємства „АМА” як платника податку на додану вартість (а.с. 27),

наданого позивачем, і в акті про скасування свідоцтва про реєстрацію платника

податку на додану вартість.

Не

спростовує фактів скасування державної реєстрації приватного підприємства „АМА”

та анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість і зазначення в акті

про анулювання на дату анулювання -15.08.2002 на підставі наказу про створення

комісії від 27.11.2003. Дата анулювання визначена в акті відповідно до дати

прийняття господарським судом Херсонської області рішення про скасування

державної реєстрації приватного підприємства „АМА”. Комісія, що здійснила

анулювання, була створена пізніше, але задовго до здійснення позивачем

господарських операцій з приватним підприємством „АМА”.

Господарський

суд при прийнятті рішення помилково дійшов висновку про те, що до позивача були

застосовані заходи відповідальності за порушення, якого припустився контрагент

позивача за договором - приватне підприємство "АМА". Насправді,

донарахування податку на додану вартість взагалі не може бути кваліфіковано як

застосування юридичної відповідальності. Донарахування податку на додану

вартість здійснено у зв'язку з включенням позивачем до податкового кредиту сум,

підтверджених податковими накладними, виданими особою, що не мала права

видавати такі накладні. Це привело до неправомірного завищення позивачем

податкового кредиту. За це допущене позивачем порушення відповідач застосував

до позивача фінансові санкції. Отже, позивач не був притягнутий до юридичної

відповідальності за правопорушення, яке вчинив його контрагент за договором.

Підставою відповідальності позивача стало його власне правопорушення. Зроблений

судом висновок не відповідає обставинам справи, що привело до неправильного

застосування норм матеріального права.

Викладене

дає підстави для висновку про те, що позивач скористався правом на податковий

кредит на підставі податкових накладних, виданих особою, що не мала права їх

видавати. За таких умов відповідач мав право донарахувати на підставі статті 7

Закону України „Про податок на додану вартість” податок на додану вартість у

загальній сумі 312616,00 грн. та застосувати фінансові санкції у сумі 156308,00

грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними

цільовими фондами”.   

З

огляду на викладене, постанова господарського суду першої інстанції підлягає

скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

                    Керуючись статтями 195,

пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, частиною 2

статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. 

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському

районі в Автономній Республіці Крим від 11.09.2006 задовольнити.

                    2. Постанову господарського

суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2006 у справі № 2-4/8589-2006 А

скасувати.

                    3. Прийняти нову постанову.

                    4. В позові суб'єкту

підприємницької діяльності  ОСОБА_1

відмовити.                             

                    Постанова набирає законної

сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку

безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця

після набрання нею законної сили.

Головуючий

суддя                                                 

І.В. Черткова

Судді                                                                                К.В. Волков

Т.П. Фенько