Постанова

від 15.04.2009 по справі 36/364

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/364

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2009 р.                                                                                    № 36/364  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Укрпромліфтзвар"

на рішеннягосподарського суду м. Києва від 26.11.2007 р.

у справі№ 36/364

за позовомзаступника Прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромліфтзвар"

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь  представники:

прокуратури:Рудак О.В., прокурор відділу ГПУ, посв. № 72 від 14.04.2008 р.;

позивача:Селюков О.Г., дов. № 225-КР-393 від 07.04.2009 р.;

відповідача:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2007 р. заступник Прокурора Деснянського району м. Києва звернувся в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі –Рада) до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просив зобов'язати Приватне підприємство "Укрпромліфтзвар" (далі –Підприємство) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 200 кв. м по вул. Деснянській, 20, у Деснянському районі м. Києва, під обслуговування та експлуатацію торгівельного кіоску привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Позовні вимоги заступник Прокурора Деснянського району м. Києва обґрунтовував тим, що Підприємство без будь-яких правових підстав, передбачених нормами Земельного кодексу України, використовує земельну ділянку площею 200 кв. м по вул. Деснянській, 20, у Деснянському районі м. Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. (суддя Трофименко Т.Ю.) позовні вимоги заступника Прокурора Деснянського району м. Києва задоволено частково: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромліфтзвар" (далі –Товариство) повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 150 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20, Раді та привести її в придатний для використання стан у 10-денний строк з дня набрання рішенням законної сили. В іншій частині провадження у справі припинено.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено п. п. 2 та 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, ст. 80 Земельного кодексу України, ст. ст. 316, 319, 321, 346 та 376 Цивільного кодексу України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заступник Прокурора Деснянського району м. Києва у вступній частині позовної заяви у якості відповідача зазначив Товариство, проте у резолютивній частині позовної заяви просив господарський суд м. Києва прийняти рішення, яким зобов'язати не Товариство, а Підприємство звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

В описовій та мотивувальній частині позовної заяві заступника Прокурора Деснянського району м. Києва зазначено, що не Товариство, а Підприємство самовільно займає земельну ділянку, відносно якої виник спір, і що саме до директора Підприємства було застосовано відповідні заходи адміністративного впливу, на підтвердження чого до заяви додано відповідні документи (акт № 740/42 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.06.2006 р., протокол про адміністративне правопорушення № 00328 від 06.06.2006 р., припис № 481/42 від 06.06.2006 р. та інші).

Відповідно до частини третьої ст. 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Таким чином, відповідачем у справі має бути Підприємство, оскільки саме до нього заступником Прокурора Деснянського району м. Києва пред'явлено позовні вимоги.

Те, що саме Підприємство має бути відповідачем по справі, підтверджується також і змістом касаційної скарги Підприємства.

Однак господарський суд м. Києва в ухвалі від 28.09.2007 р., якою було порушено провадження у справі за позовною заявою заступника Прокурора Деснянського району м. Києва, у якості відповідача зазначив Товариство.

В оскаржуваному рішенні, у тому числі –у вступній та резолютивній його частинах, у якості відповідача зазначено Товариство, а відтак рішенням саме Товариство зобов'язано повернути самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан.

Вказане свідчить, що дана справа була порушена, і, відповідно, рішення по ній було прийнято з порушенням частини третьої ст. 21 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, рішення господарського суду м. Києва від 18.08.2006 р. підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

При цьому справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва, оскільки Вищий господарський суду України у даному випадку, виходячи з наданих йому розділом Розділ XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" повноважень, позбавлений можливості виправити порушення, допущені господарським судом першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрпромліфтзвар" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2007 р. у справі № 36/364 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                Г.А. Кравчук

Суддя                                                                                 Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                 В.І. Шаргало