Постанова

від 21.04.2009 по справі 22/345-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/345-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 квітня 2009 р.                                                                                    № 22/345-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивача  - Юхименко М.П.,

відповідачів - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

ВАТ "МК "Азовсталь"

на постановувід 25.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№22/345-08

за  позовом ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"

до1.ДП "Придніпровська залізниця";2.ВАТ "МК "Азовсталь"

про   стягнення 1851,66 грн. вартості недостачі продукції

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2008 (суддя Пуппо Л.Д.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 (судді: Лисенко О.М., Джихур О.В., Виноградник О.М.), позов задоволено повністю шляхом стягнення вартості недостачі вантажу за рахунок другого відповідача з тих мотивів, що внаслідок невірного визначення ним, як вантажовідправником, маси вантажу у накладній позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню. рішення скасовано, в позові відмовлено з мотивів недоведеності недостачі відвантаженої другим відповідачем на адресу позивача продукції.

ВАТ "МК "Азовсталь" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права (ст.ст.526,712 ЦК України, ст.ст.52,110 Статуту залізниць України, п.5 Інструкції П-6) та процесуального права (ст.ст.32,43 ГПК України). Зокрема, скаржник вважає, що судом не взятий до уваги договір №ДУК-03/08-09-П від 14.12.2007, який є основним документом, згідно якого здійснена поставка продукції, і згідно умовам якого повинно здійснюватися приймання продукції по кількості. Позивачем не складений акт прийому продукції по кількості. Відповідач-2 передав, а відповідач-1 прийняв 45400 кг коксового горішку по накладній №50856286, а тому відповідальність за недостачу не може бути покладена на відповідача-2. На думку скаржника, комерційний акт №БН 756023 від 25.05.2008 не є належним і достатнім доказом недостачі і вини другого відповідача, оскільки не містить даних щодо стану захисного маркування прибулого вантажу.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що:

22.05.2008 року за залізничною накладною №50856286 у вагоні                               №66307125 на адресу позивача другий відповідач направив за своєю вагою - 45400 кг і навантаженням коксовий горішок.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України і 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За положеннями статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна - основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник (ВАТ "МК "Азовсталь") визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту вантажоодержувач зобов'язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною Інструкцією.

На станції призначення Нікополь на підставі статті 52 Статуту на вимогу одержувача здійснювалася видача вантажу одержувачу зі зважуванням, в результаті якого виявилося, що у порівнянні з масою вказаною відправником у накладній, вантажу у вагоні на 1800 кг менше, який у вагоні вміститися міг. В накладній є позначка про навантаження до повної місткості, нанесене маркування вапняним розчином. В дійсності - навантаження в вагоні "шапкою" вище рівня бортів на 30 см, правильне, рівномірне, вантаж маркований, маркування не порушене, втрати та витікання вантажу не виявлено. Вагон бездверний, люки зачинені. Дані факти зафіксовані у комерційному акті БН № 756023/69 від 25.05.2008 року, який складений у відповідності з правилами складання актів.

Внаслідок невірного визначення другим відповідачем маси вантажу у накладній, позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Розмір шкоди складається з вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично не надійшов до нього.

До матеріалів справи додані докази оплати продукції, яка перевозилася, при розрахунку позивач окрім норми недостачі, передбаченої пунктом 27 Правил видачі вантажу, застосував процент вологості.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому   відкритому   рухомому   складі,   завантаженому   засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позову за рахунок відповідача-2 на підставі справного перевезення вантажу по договору перевезення.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з правилом допустимості доказів, встановленим ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договору №ДУК-03/08-09-П від 14.12.2007, залізничної накладної №50856286 від 22.05.2008, комерційного акта БН № 756023/69 від 25.05.2008 та інших доказів по справі в їх сукупності з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано факт недостачі вантажу, отриманого позивачем, та який (вантаж) прибув без ознак втрати, псування або пошкодження під час перевезення (вапняне маркування не порушено).

Не заслуговують на увагу твердження другого відповідача про те, що власником отриманого вантажу є ТОВ "Метінвест Холдінг", оскільки вантажовідправником  у вищевказаній залізничній накладній зазначено ВАТ "МК "Азовсталь".

Наявні ж заперечення скаржника зводяться передусім до посилань на оцінку судом неналежних доказів (комерційний акт БН № 756023/69 від 25.05.2008) та до намагань надати перевагу одним доказам (договір №ДУК-03/08-09-П від 14.12.2007) перед оціненими судом доказами, однак, згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України (постанови ВСУ від 11.09.2007 у справі №1/151-3079 та від 11.09.2007 у справі №18/439).

Залізницею виконано вимоги п.5 Інструкції № П-6 щодо складання комерційного акта та виявлено факт недостачі вантажу внаслідок невідповідності маси вантажу, зазначеній у транспортному документі.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 у справі №22/345-08 залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ "МК "Азовсталь" –без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                                В.Овечкін

Судді:                                                                                                            Є.Чернов

                В.Цвігун