Постанова
від 23.04.2009 по справі 17/375
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/375

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 квітня 2009 р.                                                                                    № 17/375  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого –суддіДерепи В.І.,

суддів :Грека Б.М. –(доповідача у справі),Мележик Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.09

у справі № 17/375

господарського судум. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"

доПриватного підприємства "Будівельна компанія "Олександрія",Приватного підприємства "Веста-Сервіс"

про визнання договору недійсним

за участю представників від:

позивача Донченко К.Ю. (дов. від 05.01.09)

відповідача Олійник В.В. (довіреності від 25.10.07 та від 20.10.08)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл"  звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про визнання договору відступлення права вимоги №02 06/2 від 02.06.07, укладеного між Приватним підприємством "Будівельна компанія "Олександрія" та Приватним підприємством "Веста-Сервіс" недійсним.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.11.08 (суддя

Кролевець О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.09 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Кондес Л.О., суддів: Куровського С.В., Михальської Ю.Б.), в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що договір про відступлення права вимоги відповідає чинному законодавству.

Не погоджуючись із рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Касаційна скарга мотивована тим, що  укладення договору відступлення права вимоги позбавляє позивача права вимагати від підрядника за основним договором безоплатного усунення недоліків у роботі, що виконана відповідачем-1, оскільки відповідач-2 не має відповідного дозволу на виконання підрядно-будівельних робіт. Крім того, позивач стверджує, що спірний договір по суті є договором факторингу, а оскільки відповідач-2 не є установою, яка може надавати фінансові послуги, тому укладення спірного договору суперечить положенням ст.ст. 1077, 1079 Цивільного кодексу України та ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПП "БК "Олександрія" (підрядник) та ТОВ "Русь Інтернешнл" (замовник) був укладений договір

№ 01-06/06 від 01.06.06, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався здійснити на свій ризик, власними силами та засобами ремонтно-оздоблювальні роботи поверхні гранітного покриття в аванзалі конференцзала готелю "Русь" відповідно до кошторису та договірної ціни. Вартість робіт за основним договором становить 189 700 грн. Строк виконання робіт –90 днів з дня підписання договору.

02.06.07 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладений договір

№02-06/2 відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, відповідач-1 (первісний кредитор) відступив, а відповідач-2 (новий кредитор) набув всіх прав, належних первісному кредиторові на підставі основного договору підряду № 01-06/06 від 01.06.06, укладеного між первісним кредитором та боржником (позивачем). Зокрема, новий кредитор набув право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати заборгованості за основним договором, яка на момент укладення спірного договору складає 189 700 грн., та санкцій, передбачених законодавством та основним договором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань боржника. До нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за основним договором в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав, в тому числі й права на стягнення штрафних санкцій та суми основного боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п. 2.2 спірного договору новий кредитор зобов'язався оплатити первісному кредиторові суму в розмірі 189700 грн. у 10-денний строк з моменту виконання первісним кредитором п. 3.2, 4.2 спірного договору. Позивач просить суд визнати спірний договір недійсним, оскільки він суперечить приписам ст.ст. 512, 515, 837, 858, 863, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Відмовляючи в позові, суди вказали на те, що спірний договір не є договором факторингу та ніяким чином не порушує права позивача. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Так, згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судами встановлено, що в даному випадку відсутні підстави, визначені ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, за яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Так, він  укладений на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України та ст. 195 Господарського кодексу України, тобто в порядку уступки права вимоги. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначений в статті 516 Цивільного кодексу України. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 515 Цивільного кодексу України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Судами вірно визначено, що зобов'язання, які виникають за договором підряду, не відносяться до таких, що нерозривно пов'язані з особою кредитора.

За таких обставин судами правомірно відмовлено в позові. Доводи касаційної скарги про те, що спірний договір є договором факторингу, не відповідають дійсності. Так, поняття договору факторингу визначено у частині першій статті 1077 ЦК України, відповідно до якої, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Слід зазначити, що визначення місця договору факторингу в системі цивільно-правових договорів, що опосередковують передачу права вимоги, має суттєве значення, оскільки, поміж іншого, таке розмежування визначає необхідність дотримання спеціальних вимог щодо особи, яка виступає фактором. За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу. Тому оскаржуваний договір не є договором факторингу, а є договором уступки права вимоги. До того ж це посилання досліджувалося судами попередніх інстанцій та обґрунтовано ними відхилене.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.09 у справі № 17/375 залишити без змін.

Головуючий - суддя                                                                      В. Дерепа

Судді                                                                                                    Б. Грек

Н. Мележик

Дата ухвалення рішення23.04.2009
Оприлюднено07.05.2009

Судовий реєстр по справі —17/375

Ухвала від 09.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гавриловська І.О.

Ухвала від 24.10.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 06.10.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 29.08.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 19.08.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Постанова від 04.08.2011

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

Постанова від 03.02.2011

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тищенко А.І.

Ухвала від 13.12.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Суховаров Артем Володимирович

Ухвала від 31.08.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Хрипун О.О.

Ухвала від 06.10.2009

Господарське

Господарський суд міста Києва

Балац С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні