Постанова

від 18.03.2009 по справі 8/581

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18.03.2009

р.                                                                                

№ 8/581

Окружний адміністративний суд міста

Києва в особі судді  Пилипенко О.Є.,  при секретарі Коваль А.В.

За результатами розгляду у

відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом

ОСОБА_1

До

Комунального підприємства

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності

на об'єкти нерухомого майна»

Про

зобов`язання вчинити певні дії

За участю представників сторін

позивач:ОСОБА_1. паспорт с. НОМЕР_1

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного

адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального

підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна»про зобов`язання  зареєструвати право власності на 1/2 будівлі

площею 57,2 кв. м. за адресою:АДРЕСА_1, а також право власності на жилі

кімнати: 1-3 площею 11,8 кв. м., 1-5 площею 15,2 кв. м., 1-7 площею 9,25 кв.

м., 1-8 площею 7,75 кв. м., кухню 1-1 площею 6,4 кв. м., санвузол 1-2 площею

5,0 кв. м., в будинку під літерою «А»по АДРЕСА_1, а також надвірні будівлі -

гараж під літерою «Ж», що виникло на підставі: рішення Святошинського районного

суду м. Києва від 06.11.2001 року; додаткового рішення від 24.12.2002 року;

ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2006 року про

роз`яснення рішення суду; ухвали Святошинського районного суду м. Києва від

28.03.2008 року про виправлення описки в рішенні суду.

Позовні вимоги мотивує тим, що

відповідач безпідставно відмовляє позивачу у проведенні державної реєстрації

права власності на нерухоме майно. Позивач вказує на те, що бездіяльність

відповідача, ухилення його від своїх обов'язків тягне за собою порушення його

прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач відзиву на позов не

надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час

і місце розгляду справи був повідомлений.

У зв'язку з нез'явленням

представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст.

128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа вирішується на

підставі наявних в ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи та

пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу

адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права,

свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення

до адміністративного суду з адміністративним позовом. 

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства

є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів

державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових

осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на

основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До

адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи

бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких

рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший

порядок судового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист

його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу

адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в

адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в

наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними

нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом

лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача

(суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері

публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного)

порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними

та допустимими доказами саме позивач.

ОСОБА_1 зверталася до Комунального

підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна»з заявами про реєстрацію права власності

на частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1

На перше звернення позивача БТІ

повідомило, що в резолютивній частині рішення Святошинського районного суду м.

Києва від 06.11.2001 р. не визначено частки в спільній частковій власності

(лист від 19.10.2006 р. № 35889).

Відповідно до наступного листа від

25.12.2007 р. № 39738 БТІ позивачу повідомило, що для повного та всебічного

розгляду питання про можливість проведення державної реєстрації права власності

необхідно надати технічний паспорт на відповідне нерухоме майно.

Суд вважає, позовні вимоги

доведеними та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умови та порядок здійснення

реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну

реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень»та Тимчасовим положенням про

порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.3. Тимчасового положення

про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом

Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р.       № 7/5 (далі -Положення), реєстрацію прав

власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації

у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 4 Закону України «Про

державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачає

обов'язковість державної реєстрації права власності та інших речових прав на

нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на

нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне

визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення

речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням

даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.

2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх

обмежень»).

Право власності та інші речові

права на нерухому речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення

підлягають державній реєстрації.

Відповідно до п. 2.1. Положення,

для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме

майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про

реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1),

їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим

Положенням.

Згідно п. 10 додатку 1 до п. 2.1.

Положення, одним із право встановлюваних документів, на підставі яких

проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна є рішення

судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого

майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про

передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Як вбачається з наданих до

матеріалів справи копій судових рішень, до спадкового майна Святошинський

районний суд м. Києва включив частину жилого будинку під літерою «А»по АДРЕСА_1

, що складається з таких помешкань: жилі кімнати: 1/3 площею 11,8 кв. м., 1/5

площею 15,2 кв. м., 1/7 площею 9,25 кв. м., 1/8 площею 7,75 кв.м.,1/6 площею

12,5 кв. м., 1/4 площею 9,7 кв. м. ,кухню 1/1 площею 6,4 кв. м., та санвузол

1-2 площею 5,0 кв. м., та прибудова «а1»: приміщення 1 площею 2,0 кв. м. та 2

площею 5,9 кв. м. в будинку під літерою «А»по вул.. АДРЕСА_1 (площа даної групи

помешкань становить 85,5 кв. м. ), а також надвірні будівлі - гараж під літерою

«Ж»та сарай під літерою «Е».

Судом було встановлено, що дана

група помешкань площею 85,5 кв. м. є спільною сумісною власністю

подружжяОСОБА_2. та С.І і становить 8/8 частин (4 частки у половині батька та 4

частки у половині матері).

Відповідно до п.2 ст. 1278

Цивільного кодексу України, кожен із спадкоємців має право на виділ його частки

в натурі.

Відповідно до п.1,2 ст. 367

Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній частковій власності, може

бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю, у разі поділу

спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього

припиняється.

06.11.2001 року Святошинський

районний суд м. Києва   розглянув справу

№ 2-1-1/2001 за  позовами:

-         ОСОБА_3 доОСОБА_1., ОСОБА_4, ОСОБА_5.,

ОСОБА_6. про поділ спадкового майна;

-         ОСОБА_1. доОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5.,ОСОБА_6. про визнання права власності на спадкове майно, розподіл

спадкового майна,визначення порядку користування земельною ділянкою;

-          ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до 

ОСОБА_1.  ОСОБА_5

ОСОБА_6. про зміну часток в праві

власності на житловий будинок,

про визнання права власності на

спадкове майно, виділ в натурі та визначення

порядку користування земельною

ділянкою;

         -  

ОСОБА_3, ОСОБА_4 доОСОБА_1. про визнання права власності на

спадкове майно та розподіл в

натурі;

ОСОБА_7. ,ОСОБА_1. доОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 про визнання

права

власності на будівлю;

-         ОСОБА_3 доОСОБА_1., 3-я особа П'ята

київська державна нотаріальна

контора про визнання заповіту

недійсним;

-         ОСОБА_3 до ОСОБА_7.,ОСОБА_1. про

визнання права власності

на будівлю.

Задоволено позов ОСОБА_7.,ОСОБА_1.

та визнано за ними право власності на будівлю під літерою «Б»площею 57,2 кв. м.

за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/2.

Задоволено позов ОСОБА_1, та

виділено їй у власність жилі кімнати: 1/3 площею 11,8 кв. м., 1/5 площею 15,2

кв. м., 1/7 площею 9,25 кв. м., 1/8 площею 7,75 кв. м., кухню 1/1 площею 6,4

кв. м., та санвузол 1-2 площею 6,4 кв. м., в будинку під літерою «А»по вул.

АДРЕСА_1, а також: надвірні будівлі - гараж: під літерою «Ж».

Додатковим рішенням від 24.12.2002

року було усунено арифметичну помилку та надано роз`яснення щодо меж

користування земельною ділянкою та стягнення сум з відповідачів.

Ухвалою Святошинського районного

суду м. Києва про роз`яснення рішення від 28.12.2006 року надано роз'яснення

рішення, а саме роз`яснено: будинок під літерою «Б», площею 57,2 кв. м. по,

АДРЕСА_1, право власності на який у рівних частках (по Ѕ) визнано за ОСОБА_1 та

ОСОБА_7 фактично є домоволодінням, розташованим по АДРЕСА_1

Ухвалою Святошинського районного

суду м. Києва від 28.03.2008 року про виправлення описки в рішенні

Святошинського районного суду м. Києва від 06.11.2001 року виправлено описку у

рішенні, а саме: в резолютивній частині рішення замість зазначеного «санвузол

1-2 площею 6,4 кв. м.»зазначено «санвузол 1-2 площею 5,0 кв. м.».

Отже, з огляду на вищенаведене, суд

приходить до висновку щодо необхідності задовольнити позовні вимоги позивача, а

саме зобов'язати БТІ зареєструвати за    

ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке виникло на підставі

судових рішень.

Частина 3 ст. 182 Цивільного

кодексу України передбачає, що відмова у державній реєстрації права на

нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова

від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи

позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу

адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування  правомірності

свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він

заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам,

відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.

На підставі викладено, суд прийшов

до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, а саме необхідно

зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого

майна»зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 будівлі площею 57,2 кв. м.

за адресою:АДРЕСА_1, а також право власності на жилі кімнати: 1-3 площею 11,8

кв. м., 1-5 площею 15,2 кв. м., 1-7 площею 9,25 кв. м., 1-8 площею 7,75 кв. м.,

кухню 1-1 площею 6,4 кв. м., санвузол 1-2 площею 5,0 кв. м., в будинку під

літерою «А»по АДРЕСА_1, а також надвірні будівлі - гараж під літерою «Ж», що

виникло на підставі: рішення Святошинського районного суду м. Києва від

06.11.2001 року; додаткового рішення від 24.12.2002 року; ухвали Святошинського

районного суду м. Києва від 28.12.2006 року про роз`яснення рішення суду;

ухвали Святошинського районного суду   м.

Києва від 28.03.2008 року про виправлення описки в рішенні суду.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу

адміністративного судочинства України передбачається, якщо судове рішення

ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд

присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню

з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст.

105, ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний

адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Комунальне підприємство

«Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на

об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на 1/2

будівлі площею 57,2 кв. м. за адресою:АДРЕСА_1, а також право власності на жилі

кімнати: 1-3 площею 11,8 кв. м., 1-5 площею 15,2 кв. м., 1-7 площею 9,25 кв.

м., 1-8 площею 7,75 кв. м., кухню 1-1 площею 6,4 кв. м., санвузол 1-2 площею

5,0 кв. м., в будинку під літерою «А»по АДРЕСА_1, а також надвірні будівлі -

гараж під літерою «Ж», що виникло на підставі:

-  

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.11.2001 року;

- 

Додаткового рішення від 24.12.2002 року;

- Ухвали Святошинського районного

суду м. Києва від 28.12.2006 року про роз`яснення рішення суду;

- Ухвали Святошинського районного

суду м. Києва від 28.03.2008 року про виправлення описки в рішенні суду.

3. Судові витрати в сумі 3 грн. 40

коп. присудити на користь ОСОБА_1за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного

судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про

апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної

скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

О.Є. Пилипенко

Дата

підписання повного тексту постанови: 27.03.2009 р.