Рішення

від 21.04.2009 по справі 47/39-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/39-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2009 р.                                                            Справа № 47/39-08

вх. № 893/5-47

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя   Жельне С.Ч. 

суддя                         Тихий П.В.

суддя                         Мамалуй О.О.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

 позивача - Гончаренко І.В. - керівник,  відповідача - Красніков П.І. - за довір. б/н від 03.03.2008 р.,

розглянувши справу за позовом ТОВ "Електрична рушійна сила". м. Київ    

до  ТОВ "Будівельна компанія Харків - Москва", м. Харків  

про визнання недійсним договору підряду

та за зустрічним позовом ТОВ "Будівельна компанія Харків-Москва" до ТОВ "Електрична рушійна сила"

про розірвання договору підряду та стягнення неустокйи

ВСТАНОВИЛА:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійнасила», звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Харків – Москва» та просив визнати недійсним договір підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно – торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 в м. Харкові від 18 серпня 2007 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що сторонами спірного договору, а саме позивачем та відповідачем не було з'ясовано в договорі таку суттєву умову, як його предмет. Договір порушує вимоги ст.ст. 5 та 25 Закону України «Про основи містобудування». Також договір не відповідає на думку позивача вимогам статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 21 Закону України «Про мови в Українській РСР», а також статті 207 та 208 Цивільного кодексу України з урахуванням того, що на думку позивача додаткову угоду № 2 до спірного договору підписано від імені відповідача особою, статус та повноваження якої позивачу не відомі та не буди ніяким чином підтверджені відповідачем.

Під час розгляду справи позивачем до позовної заяви були внесені зміни та доповнення, згідно яких визначено, що спірний договір підряду від 18 серпня 2007 року не відповідає вимогам статті 236, 375, 356 Кримінального кодексу України, суперечить статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій», статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

Представник позивача підтримує позовні вимоги, прохає їх задовольнити в повному обсязі та зазначає, що спірний договір підряду від 18 серпня 2007 року повинен бути визнаний недійсним з урахуванням приведених в позовній заяві, доповненнях та змінах до неї обґрунтувань. Зазначає, що сторонами в спірному договорі не було визначено конкретний предмет, сторони не домовились яким чином  будуть передаватись виконані згідно спірного договору роботи, що відповідно до ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України та п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01.08.2005 року № 688 відноситься до істотних умов договору підряду та стає порушенням вимог п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Також вказує на те, що спірний договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ч. 1 ст. 229 та ч.1 ст. 230 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений під впливом омани щодо обставин, які мають істотне значення. На його думку відповідач ввів в оману позивача щодо наявності в нього дозволу на виконання будівельних робіт, а також можливості виступати на час укладання договору в якості генерального підрядника.

          Відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Харків – Москва» у відзиві на позов прохає суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила», в якому прохає суд постановити рішення про розірвання договору від 18 серпня 2007 року підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові від 18 серпня 2007 року, укладений між ним та ТОВ «Електрична рушійна сила». Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2008 року зазначена зустрічна позовна заява прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом ТОВ «Електрична рушійна сила». Після уточнення зустрічного позову відповідач доповнив позовні вимоги та окрім вимоги про розірвання зазначеного договору прохає суд стягнути з позивача неустойку у розмірі 82732650 грн.

Позивачем за первинним позовом заявлено суду клопотання про виклик в судове засідання експерта, який проводив почеркознавчу експертизу та відкладення розгляду справи.

          Судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача за первинним позовом про відкладення розгляду справи в зв'язку з доповненням зустрічних позовних вимог з огляду на наявність доказів обізнаності позивача про такі доповнення.

Заслухавши пояснення та заперечення щодо зустрічного позову представника позивача, пояснення та обґрунтування зустрічного позову представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Електрична рушійна сила» про визнання недійсним спірного договору підряду задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги відповідача щодо розірвання зазначеного договору та стягнення неустойки є обґрунтованими, та такими що задовольняються судом частково з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом   (нікчемний  правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          В постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року з подальшими змінами та доповненнями від 25.05.1998 року судом зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Недійсність угоди може бути підтверджена будь-якими з передбачених процесуальним законом засобами доказування, якщо інше не передбачено законом.  Однак ціна та інші істотні умови угоди, укладеної в простій письмовій чи нотаріальній формі, не можуть бути встановленими на підставі показань свідків, крім випадків кримінально караних діянь.

Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною. У цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків, а не визнання угоди недійсною.

На думку судової колегії, позивач за первинним позовом під час розгляду справи не довів наявність зазначених обставин, які б свідчили про недійсність спірного договору підряду від 18 серпня 2007 року, укладеного між ним та відповідачем та з якими закон пов'язує можливість визнання вказаного договору недійсним.

Посилання позивача за первинним позовом на те, що на його думку спірний договір не містить чітко визначеного та зрозумілого предмету не є відповідно до вимог чинного законодавства підставою для визнання недійсним договору. Проте дослідженням спірного договору судом встановлено, що він містить чіткий предмет, що визначений у пунктах статті 1 договору.

          Згідно статті 5 Закону України «Про містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної  документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та  територій для містобудівних  потреб,  підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування  державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування  законних  інтересів  та  вимог власників або користувачів земельних ділянок  та  будівель,  що  оточують  місце будівництва; інформування через засоби  масової  інформації  громадян  про плани  перспективного  розвитку  територій  і  населених  пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних  пропозицій  до  державних  органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та  громадських організацій згідно із законодавством.

Статтею 25 названого Закону, на яку також посилається позивач, встановлені види порушень містобудівного законодавства, за які встановлена відповідальність

          Позивачем за первинним позовом належним чином не доведено наявність невідповідності зазначеним нормам спірного договору підряду в цілому, або його окремої частини, що стає наслідком його недійсності або недійсності його окремої частини.

          Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України визначена територіальна підсудність справ господарському суду. Передбачене договором положення, що встановлює місце судового розгляду, на думку судової колегії, не суперечить вказаній нормі.

          Згідно статті 10 Закону України «Про судоустрій України» судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою та послугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбачених процесуальним законом, це право забезпечується державою. Статтею 3 Закону України «Про мови в Українській РСР» встановлено, що Українська  РСР  створює  необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці. В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств,  установ  і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови. У разі, коли громадяни іншої національності, що становлять більшість населення   зазначених  адміністративно-територіальних одиниць,  населених  пунктів, не володіють в належному обсязі національною мовою або коли в межах цих адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів компактно проживає  кілька  національностей,  жодна  з  яких  не становить більшості населення даної місцевості, в роботі названих органів і організацій може використовуватись українська мова або мова, прийнята для всього населення.

Статтею 5 названого Закону передбачено, що громадянам Української РСР гарантується  право  користуватися своєю національною мовою або будь-якою іншою мовою. Громадянин вправі звертатися до державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій українською чи іншою мовою їх роботи, російською мовою або мовою, прийнятою для сторін.

Відмова службової особи прийняти і розглянути звернення громадянина з посиланням на незнання мови його звернення тягне за собою відповідальність за чинним законодавством. Рішення по суті звернення оформляється українською мовою чи іншою мовою роботи органу або організації, до якої звернувся громадянин. За бажанням громадянина таке рішення може бути видане йому в перекладі російською мовою.

          Згідно положень статті 18 вказаного Закону судочинство в Україні здійснюється українською мовою. У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, судочинство може здійснюватись національною мовою більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті - мовою, прийнятною для населення даної місцевості.

При розгляді в судах кримінальних і цивільних справ особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою судочинства, забезпечується право ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача, право виступати в суді рідною мовою.

          Зазначені положення законодавства визначають, що особи, які беруть участь у справі мають право спілкуватися під час судового розгляду рідною мовою. Таке право гарантовано вказаним законом та визначення сторонами договору певної мови, яку вони будуть використовувати під час виникнення спірних відносин не суперечить зазначеним положенням законодавства, зокрема, вимогам статті 21 вказаного Закону, яка взагалі визначає мову арбітражного провадження.

          Стосовно підписання додаткової угоди № 2 до спірного договору неповноважною та невідомою особою суд зазначає наступне.

          Матеріалами справи підтверджується та встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Будівельна компанія Харків – Москва» від 01 листопада 2007 року, починаючи з 01.11.2007 року виконуючою обов'язки генерального директора ТОВ «Будівельна компанія Харків – Москва» з повноваженням генерального директора згідно статуту, призначена Славуцька Аліна Ігорівна. Вказаною особою, згідно пояснень представника відповідача, і було підписано додаткову угоду № 2 від 14.11.2007 року до спірного договору. При цьому відповідачем також підтверджено, що зазначена особа правомірно підписала від імені відповідача додаткову угоду, так як мала на це право та повноваження на її підписання.

За таких обставин підстав для визнання такої додаткової угоди з мотивів її підписання не уповноваженою особою суд не вбачає.

Посилання позивача на невідповідність спірного договору підряду положенням статей 236, 375, 356 Кримінального кодексу України, а також решта обставин, на які вказує позивач в обґрунтування своєї позиції, зокрема, відсутність домовленості щодо предмету договору, умов про порядок прийняття об'єкту (робіт) та порядку розрахунків за виконані роботи не є тими обставинами, які б свідчили про недійсність спірного договору підряду від 18 серпня 2007 року та з якими закон пов'язує можливість визнання договору недійсним, оскільки вказані положення Кримінального кодексу не визначають умов, дотримання яких необхідне при укладанні договорів підряду, а інші обставини стосуються безпосередньо виконання обов'язків за спірним договором.

Не є доведеним, на думку судової колегії, факт введення відповідачем позивача в оману під час підписання спірного договору щодо обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на зазначених підставах судом враховується, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману і наявності його безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.

Під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману   учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають  дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається.

Позивач в якості таких обставин зазначає, що відповідач не має права виступати генеральним підрядником та не має відповідного дозволу на виконання будівельних робіт. Проте як вбачаться з матеріалів справи (том № 3 арк. 33) 25 жовтня 2006 року інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю м. Харкова за № 06/455 ТК ТОВ с іноземними інвестиціями «Харків – Москва» було видано дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у Київському районі м. Харкова відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури м. Харкова за № 614/06 від 18 серпня 2006 року. При цьому в дозволі зазначено, що будівельні роботи виконує генеральний підрядник – ТОВ «Будівельна компанія Харків – Москва» - відповідач по справі за первісним позовом, підрядником визначено ТОВ «Електрична рушійна сила», тобто позивач.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що вказані обставини безпосередньо стосуються виконання обов'язків сторонами спірної угоди та не є такими, що мають істотне значення для спірної угоди. Інших обставин, що свідчили б про повідомлення відповідачем відомостей, що не відповідають дійсності або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди позивачем не вказано та про їх наявність не зазначено.

Стосовно зустрічних позовних вимог щодо розірвання спірного договору підряду від 18 серпня 2007 року судова колегія зазначає наступне.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що 18 серпня 2007 року між відповідачем та позивачем було укладено Договір підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові від 18 серпня 2007 року. Також до зазначеного договору підряду була укладена додаткова угода № 1 від 18.08.2007 року та додаткова угода № 2 від 14.11.2007 року.

          Згідно пункту 1.1 спірного договору, підрядник зобов'язується спроектувати та побудувати, ввести в експлуатацію у строк 26 місяців з моменту початку робіт та передати генеральному підряднику багатофункціональний суспільно-торгівельний центр «Світ квітів», житловий будинок та багатоповерхову автостоянку за адресою: вул. Пушкінська, 2 у м. Харкові, а також виконати інші роботи згідно проектно-кошторисної документації та дійсному договору. Проектно-кошторисна документація стадія «РД» узгоджується з генеральним підрядником та затверджується замовником.

          Генеральний підрядник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, прийняти затверджену проектно-кошторисну документацію (поетапно), прийняти об'єкт та оплатити виконані роботи.

          Згідно п. 3.1. ст. 3 спірного договору підряду, підрядник зобов'язаний спроектувати, побудувати та ввести в експлуатацію, а також передати генеральному підряднику багатофункціональний суспільно-торгівельний центр «Світ квітів», житловий будинок та багатоповерхову автостоянку. Пунктом 3.1.1. зазначеної статті передбачено, що підрядник виконує проект у повному обсязі (стадія «П», стадія «РД»). Розробка стадії проект (П) провадиться підрядником паралельно з розробкою стадії робоча документація (РД). Для проектування об'єкту та виконання стадії проект та робоча документація по об'єкту генеральний підрядник передає підряднику коригування проекту багатофункціонального суспільно-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові, узгодженого в УМА м. Харкова.

          Відповідно до пункту 3.2. ст. 3 договору підрядник зобов'язаний виконати стадію проект та робочу документацію по всьому об'єкту протягом 9 місяців з дня передачі майданчика.

          Згідно акту приймання – передачі будівельного майданчика відповідач, позивач за зустрічним позовом передав підряднику будівельний майданчик 18 серпня 2007 року. Відповідно до акту приймання – передачі документації 28 серпня 2007 року відповідач, позивач за зустрічним позовом передав підряднику – позивачу за первісним позовом додаток № 2 до спірного договору підряду – основні параметри будівель та споруд комплексу – коригування проекту, підписану замовником, а також лист УМА м. Харкова про затвердження зазначеного коригування.

          Посилання представників позивача у судовому засіданні на ту обставину, що вищевказаний акт приймання – передачі документації від 28.08.2007 року представником позивача Сторожицьким В.В. не підписувався спростовується висновком судово – почеркознавчої експертизи № 6152 від 24 жовтня 2008 року, що виконаний експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. Згідно вказаного висновку підпис від імені Сторожицького В.В. в акті прийому – передачі документації від 28 серпня 2007 року, розташований в графі «От шимени Подрядчика: По Доверенности В.В. Сторожицкий», виконаний Сторожицьким Владиславом Володимировичем.

Вказаний висновок є повним та зрозумілим, а тому колегія судді не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про виклик в судове засідання судового експерта.

          Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Положеннями статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України встановлено та передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі  істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 статті 851 Цивільного кодексу України встановлено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зазначені положення спірного договору підряду встановлюють обов'язок підрядника – відповідача за зустрічним позовом, у строк до 18 травня 2008 року виконати стадію проект та робочу документацію по всьому об'єкту.

Проте вказаного обов'язку підрядник ТОВ «Електрична рушійна сила» не виконав, про що не заперечував безпосередньо і його представник у судових засіданнях та у письмових поясненнях, наданих до суду.

За таких обставин позивач за зустрічним позовом цілком правомірно, обґрунтовано та на підставі наявного права, встановленого цивільним законодавством, вимагає розірвання спірного договору підряду від 18.08.2007 року з урахуванням вищевикладених обставин та визначених положеннях цивільного законодавства, через що вказана вимога зустрічного позову є законною та такою що підлягає задоволенню.

Щодо іншої вимоги відповідача у зустрічному позові про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, згідно пункту 3.2. ст. 3 договору підрядник зобов'язаний виконати стадію проект та робочу документацію по всьому об'єкту протягом 9 місяців з дня передачі майданчика.           

Згідно акту приймання – передачі будівельного майданчика відповідач передав підряднику (позивачу) будівельний майданчик 18 серпня 2007 року. Також відповідно до акту приймання – передачі документації 28 серпня 2007 року відповідач передав підряднику (позивачу) додаток № 2 до спірного договору підряду – основні параметри будівель та споруд комплексу – коригування проекту, підписану замовником, а також лист УМА м. Харкова про затвердження зазначеного коригування.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

З вищенаведених положень та вимог договору підряду вбачається, що підрядник (позивач та відповідач за зустрічним позовом) повинен був у строк до 18 травня 2008 року виконати стадію проект та робочу документацію по всьому об'єкту. Зазначеного підрядник ТОВ «Електрична рушійна сила» не виконав.

Відповідно до зміненого додатковою угодою № 2 від 14.11.2007 року до договору підряду № 1808/07 від 18.08.2007 року пункту 13.3 за порушення строків виконання окремих видів робіт підрядник сплачує генпідряднику неустойку у розмірі 0,1 % від ціни контракту за кожний день прострочення. Згідно пункту 2.1 договору підряду вартість об'єкту складає еквівалент 37 050 000 доларів США.

Згідно п. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже відповідно до вимог вказаної статті нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання позивачем зобов'язання припиняється 18 листопада 2008 року та складає 184 дні. Отже загальна сума неустойки за невиконане зобов'язання складає еквівалент 6 817 200 доларів США. Станом на 17.03.2009 року, час подання уточненого позову відповідачем, офіційний курс гривні до долару США складає 770 гривень за 100 доларів.

Отже сума неустойки, яка повинна бути сплачена відповідачем складає 52492440 (п'ятдесят два мільйони чотириста дев'яносто дві тисячі чотириста сорок) гривень.

За таких обставин в цій частині зустрічний позов відповідача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила» про виклик в судове засідання експерта та відкладення розгляду справи відхилити.

В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору підряду від 18 серпня 2007 року товариству з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила» відмовити.

Зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Харків – Москва» задовольнити частково.

Розірвати договір від 18 серпня 2007 року підряду на проектування та будівництво багатофункціонального суспільно-торгівельного центру «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою по вул. Пушкінській, 2 у м. Харкові від 18 серпня 2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Харків – Москва» та товариством з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Електрична рушійна сила» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 32671094) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Харків – Москва» (61003, м. Харків, вул. Університетська, 22, код ЄДРПОУ 33291313) неустойку у розмірі 52492440 (п'ятдесят два мільйони чотириста дев'яносто дві тисячі чотириста сорок) гривень 00 коп., 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог зустрічного позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя                                                                     Жельне С.Ч. 

суддя                                                                                            Тихий П.В.

суддя                                                                                            Мамалуй О.О.