Постанова

від 23.02.2009 по справі 11/74

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/74

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2009 р.                                                                                      справа №11/74

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гези  Т.Д.

суддів:

при секретарі: Акулової  Н.В. , Москальової  І.В.

Денисенко К.С.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явились,

від відповідача:Суріна І.Г. - по довір. №98  від 10.12.08р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від02.12.2008 року

по справі

за позовом

до

предмет спору №11/74

Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК" м. ДонецькТовариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй"м. Донецькстягнення боргу за договором №23/04/08 від 23.04.08р. в сумі 73 793грн., штрафу в розмірі 32 160грн., 3% річних в  сумі 888грн. 90коп., судових витрат

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Асал-Строй" м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю "СВК" м. Донецьк

предмет спорупро стягнення неустойки в розмірі 8% за прострочку поставки продукціїза договором поставки №23/04/08 від 23.04.08р., укладеного між сторонами в сумі 10 720грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК»м. Донецьк  (далі по тексту –ТОВ «СВК») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАЛ-СТРОЙ»           м. Донецьк (далі по тексту –ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ») про стягнення заборгованості за договором №23/04/08 від 23.04.08р. в розмірі 73 793грн., штрафу в розмірі 32 160грн., річних відсотків в розмірі 888грн. 90коп., та покласти судові витрати на відповідача.

03.10.08р. ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до ТОВ «СВК»про  стягнення неустойки в розмірі 8% за прострочку поставки продукції за договором поставки № 23/04/08 від 23.04.08р. в сумі 10 720грн., нарахованої заявником  відповідно до Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення»затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.08р. по справі №11/74 позовні вимоги ТОВ «СВК»задоволені частково.

З  ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»на користь ТОВ «СВК»стягнуто штраф в сумі 32 160грн., 3% річних  в сумі 888грн. 90коп., витрати за послуги адвоката в сумі 5 878грн. 05коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 068грн. 42коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Припинено провадження по справі  в частині стягнення суми в розмірі 73 793грн.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»–відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що між сторонами укладений договір        № 23/04/08 від 23.04.08р. на поставку труби водо-газопровідні ГОСТ 3262-75, електросварні ГОСТ 10705, профільні ГОСТ 8639-82 (квадратні труби), ГОСТ 8645-68 (прямокутні труби), в асортименті.

Пунктом 9 договору сторони визначили, що в разі якщо покупець не сплачує відвантажену продавцем металопродукцію згідно специфікації до 20.05.08р. він зобов'язаний сплатити штрафні санкції в розмірі 20% від суми специфікації.

На підставі доказів матеріалів справи суд першої інстанції встановив, що відповідач за первісним позовом не здійснив своєчасну оплату поставленої позивачем продукції відповідно до строків, передбачених п.9 договору та п.4 специфікації, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф в сумі 32 160грн., тому позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 32 160грн. визнані судом обґрунтованими та задоволені у повному обсязі.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 888грн. 90коп. –суми 3% річних визнані судом обґрунтованими, тому задоволені.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «СВК»про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката в сумі 5 878грн. 05коп. суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги підтверджені доказами матеріалів справи, тому задоволені.

У зв'язку з  перерахуванням  відповідачем позивачу суми боргу за договором 73 793грн., провадження по справі в цій частині припинено на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ» господарський суд мотивував тим, що умовами укладеного між сторонами договору № 23/04/08 від 23.04.08р. не передбачено відповідальності сторін за прострочку поставки продукції на підставі Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення».

ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду від  02.12.08р. по справі №11/74 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «СВК», та задовольнити зустрічні позовні вимоги ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ».

Заявник в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції при задоволені вимог позивача за первісним позовом щодо стягнення з ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»штрафу у розмірі 20%, нарахованого позивачем відповідно до п.9 договору та п.4 специфікації в сумі 32 160грн., не врахував норму ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за приписами якої, на думку скаржника, за порушення грошового зобов'язання сплачується не штраф, а пеня від суми простроченого платежу, яка не може перевищувати подвійної  облікової ставки НБУ.

Скаржник посилається на те, що господарський суд необґрунтовано задовольнив вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 888грн. 90коп., тому як позивачем розрахунок річних проведений невірно.

Заявник апеляційної скарги також вважає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «СВК»неустойки в розмірі 8% за прострочку поставки продукції за договором поставки № 23/04/08 від 23.04.08р., нарахованої ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»на підставі Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення», безпідставно не врахував приписи ст. 271 Господарського кодексу України, згідно якої, на думку скаржника, сторони повинні застосовувати дане положення навіть без зазначення цього  у  договорі.

ТОВ «СВК»відзив на апеляційну скаргу суду не надало, та  не забезпечило  явку  свого уповноваженого представника у судове засідання 23.02.09р. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання позивача повідомлено належним чином, про що свідчить поштове  повідомлення з відміткою про  отримання 08.01.09р. поштового відправлення  з відповідною ухвалою суду, яке  знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин  неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого  представника скаржник  суд не повідомив, своїми  правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального  кодексу України, переглядає  справу за наявними  в  ній  доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»за відсутністю представника ТОВ «СВК».

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України  здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції  встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СВК»у позові просило суд  стягнути з ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»заборгованість в сумі 73 793грн. за поставлену металопродукцію за договором №23/04/08 від 23.04.08р., штраф в сумі 32 160грн., 3% річних сумі 888грн. 90коп. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на договір № 23/04/08 від 23.04.08р.; специфікацію №1 до договору № 23/04/08 від 23.04.08р.; накладну № 25 від 06.05.08р., згідно якої здійснена поставка металопродукції ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»на суму 166 465грн. 19коп., яка була отримана відповідачем на підставі довіреності серії ЯНЖ № 937578 від 05.05.08р.; часткову оплату поставленої продукції на суму 92 672грн. 19коп.; договір про надання юридичної допомоги.

ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ», в процесі розгляду справи  сплатило на користь  ТОВ «СВК»75 000грн., що підтверджується випискою банку за 22.07.08р., тому судом першої інстанції обґрунтовано припинено провадження по справі в частині стягнення 73 793грн. на підставі п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю спору.

Позивач за первісним позовом також просив стягнути з відповідача штраф в сумі 32 160грн., нарахованого відповідно до п.9 договору №23/04/08 від 23.04.08р. та п.4 специфікації №1 до договору, згідно яких у випадку несплати покупцем продукції до 20.05.08р., він зобов'язаний сплатити штрафні  санкції в розмірі 20%  від суми специфікації, та ці вимоги задоволені судом.

Заявник апеляційної скарги вважає, що відповідно до  ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за порушення грошового зобов'язання передбачається не штраф, а пеня від суми простроченого платежу, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Судова колегія вважає даний довід скаржника необґрунтованим виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

З приписів зазначених норм вбачається, що сторони в договорі можуть врегулювати свої відносини на власних розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що умовами п.9 договору №23/04/08 від 23.04.08р. передбачена відповідальність покупця (відповідача), за несплату отриманої від продавця (позивача) металопродукції у строк, встановлений умовами договору - штраф  в розмірі 20%  від суми специфікації.

Виходячи з того, що доказами матеріалів справи підтверджується, що відповідач здійснив оплату поставленої позивачем металопродукції з порушенням строку передбаченого п.  9 договору  та  п.4 специфікації №1 до нього, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги  ТОВ «СВК»в частині стягнення з ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»штрафу  у  сумі 32 160грн.

Крім цього, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме витрати за послуги адвоката в сумі 5 878грн. 05коп.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять послуги адвоката.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались.

З огляду на те, що  витрати на послуги адвоката позивачем підтверджені доказами матеріалами справи, тому ці вимоги правомірно задоволені судом першої інстанції.

Також, позивач за первісним позовом просив господарський суд стягнути з відповідача 3% річних, згідно розрахунку за період з 20.05.08р. по 04.07.08р. (94 дня прострочення платежу), в сумі 888грн. 90коп. Ці вимоги задоволені судом у повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що розрахунок 3% річних здійснений ТОВ «СВК»невірно, та вказує на те, що даний ним до суду першої інстанції розрахунок 3% річних на суму 512грн. 80коп. за період з 20.05.08р. по 22.07.08р. (63 дня прострочення платежу), судом не був прийнятий до уваги.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за наявності боргу, позивач має право на стягнення з відповідача даного боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія дослідивши доданий позивачем до первісного позову розрахунок встановила, що він був здійснений  виходячи з більшої кількості днів прострочення відповідачем платежу, ніж підтверджено доказами матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за умовами п.9 договору №23/04/08 від 23.04.08р. та  п.4 специфікації №1 до договору, повинен був оплатити отриману металопродукцію в сумі 166 465грн. 19коп. до 20.05.08р.

04.06.08р. відповідач частково оплатив металопродукцію в сумі 67 672грн. 19коп.

Тому нарахування 3% річних повинно здійснюватись за період з 20.05.08р. по 04.06.08р. виходячи з суми 166 465грн. 19коп., і тому сума 3% річних складає 204грн. 67коп. (15 днів).

12.06.08р. відповідач оплатив отриману від позивача металопродукцію в сумі 25 000грн.

Тому нарахування 3% річних повинно здійснюватись за період з 04.06.08р. по 12.06.08р. виходячи із зменшеної суми  боргу  - 98 793грн., і тому сума 3% річних складає 64грн. 78коп. (8 днів).

Як вбачається з розрахунку 3% річних доданим до позову, позивач здійснював даний розрахунок річних станом на 04.07.08р., тому за  період з 12.06.08р. по 04.07.08р. нарахування 3% річних повинно здійснюватись виходячи із зменшеної суми боргу - 73 793грн., і складає 133грн. 07коп. (22 дні).

Всього сума 3% річних за період заявлений у позові, з 20.05.08р. по 04.07.08р., складає 402грн. 52коп. (45 днів).

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних здійснений невірно, оскільки зроблений виходячи з більшої кількості днів прострочення платежу, тому стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних нарахована саме за період заявлений у позові з 20.05.08р. по 04.07.08р., яка складає  402грн. 52коп., а оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні.

Крім цього, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ» про стягнення з ТОВ «СВК»неустойки в розмірі 8% за прострочку поставки продукції за договором поставки № 23/04/08 від 23.04.08р. в сумі 10 720грн., нарахованої на підставі Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення»затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888, безпідставно послався на те, що  умовами зазначеного договору не передбачена дана відповідальність сторони, відповідно до Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення».

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»просив суд стягнути з ТОВ «СВК»неустойку в розмірі 8% за прострочку поставки продукції саме за договором поставки № 23/04/08 від 23.04.08р.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

З приписів зазначених норм вбачається, що сторони в договорі можуть відступати від цивільно-правових норм і врегулювати свої відносини на власних розсуд.

Умовами договору № 23/04/08 від 23.04.08р. сторони не передбачили відповідальність сторін на підставі Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

Отже,  судова колегія вважає, що оскільки сторони не передбачили умовами договору застосування Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення», зокрема і при порушенні строків поставки продукції, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»про стягнення неустойки в розмірі 8% за прострочку поставки продукції за договором поставки № 23/04/08 від 23.04.08р. в сумі 10 720грн., яка нарахована відповідачем відповідно до  Положення «Про поставку продукції виробничо-технічного призначення».

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «АСАЛ-СТРОЙ»підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду від 02.12.08р. по справі №11/74 підлягає зміні в частині стягнення з відповідача суми 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання  позову  та за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАЛ-СТРОЙ»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.12.08р. по справі  №11/74 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАЛ-СТРОЙ»     м. Донецьк (83038, м. Донецьк, вул. Магдебурзька, 1б, п/р № 260092900031000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, код 35343347)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК»м. Донецьк  (83053,  м. Донецьк,  пр-т. Ілліча, 101; 83096, м. Донецьк,  вул. Хірургічна, 22,   п/р № 2600202250531 у Донецькому відділенні АКБ «Правекс-банк»м. Донецьк, МФО 321983, код 32727728) 3% річних  в сумі 402грн. 52коп., витрати по сплаті державного мита за подачу позову сумі 1 063грн. 56коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117грн. 46коп.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СВК»м. Донецьк у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАЛ-СТРОЙ» м. Донецьк  3% річних в сумі 486грн. 38коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВК»м. Донецьк  (83053,  м. Донецьк,  пр-т. Ілліча, 101; 83096, м. Донецьк,  вул. Хірургічна, 22, п/р № 2600202250531 у Донецькому відділенні АКБ «Правекс-банк»                  м. Донецьк, МФО 321983, код 32727728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСАЛ-СТРОЙ»м. Донецьк (83038, м. Донецьк, вул. Магдебурзька, 1б, п/р № 260092900031000 в ЗАТ «Донгорбанк», МФО 334970, код 35343347)  витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 2грн. 43коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий:          Т.Д.  Геза

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В.  Москальова

          Надруковано: 6 прим.

          2. позивачу

          1. відповідачу

          1. у  справу

          1. ДАГС

          1. господарському суду