Рішення

від 17.02.2009 по справі 11/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.09                                                                                           Справа№ 11/13

    Суддя Сало І.А.

    При секретарі судового засідання І.Легуцькому

    По справі:

    За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради – Комунального підприємства „Адміністративно-технічне управління”, м.Львів

    До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ф-Арсенал”, м.Львів

    Про стягнення 1680,97грн.

    У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

    Від позивача: Пиць-пом.прок.посвідчення № 206, Гораль-предст.доручення № 23/04-01-1513 від 18.03.2008року

    Від відповідача: не з”явився

    Стороні, яка бере участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

    Суть позову:

    Розглядається справа за позовом Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі Департаменту економічної політики Львівської міської ради –Комунального підприємства „Адміністративно-технічне управління” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Ф-Арсенал” 1680,97грн. боргу.

    Ухвалою господарського суду від 30.01.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.02.2008року.

    Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

    Відповідач в судове засідання не з»явився, конверт адресований відповідачу повернувся із позначкою „вибули”.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

    В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

Прокуратурою Залізничного району м.Львова встановлено, що згідно з договором № 354 від 18 серпня 2004року укладеним між Комунальним підприємством „Інспекцією благоустрою та екології м.Львова” (з 01.10.2004року підприємство позивача перейменоване у КП „Адміністративно-технічне управління”) –уповноваженим органом Львівської міської ради та ТзОВ „Ф-Арсенал” існує заборгованість із справляння плати за тимчасове користування місцями, що перебувають в комунальній власності.

Відповідно до укладеного договору відповідачу надано в тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення реклами спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами в межах м.Львова згідно з „Порядком розміщення зовнішньої реклами у м.Львові” чинними на час видачі дозволів.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що „користувач” сплачує „плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій рекламною площею 3,0кв.м. щомісячно до 25 числа біжучого місяця, в розмірі 126,00грн. за місяця.

18.08.2004року сторонами підписано зміни та доповнення до договору № 138 від 18.08.2004року, відповідно до яких п.4.2 змінено та доповнено та викладено в такій редакції: „користувач сплачує оператору” плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій площею місць розташування 6,0кв.м., рекламною площею 7,50кв.м. щомісячно до 25 числа біжучого місяця, в розмірі 353,79грн. за місяць в т.ч. ПДВ 58,97грн. Внаслідок недобросовісного виконання відповідачем умов договору щодо оплати, станом на 16.01.2009року за ним числиться заборгованість в розмірі 1624,88грн.

Крім цього, позивачем відповідно до п.5.1 договору нараховано пеню в розмірі 56,09грн.

Таким чином, загальна сума позову складає 1680,97грн.

    Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовну вимогу такою, що підлягає до задоволення в повному обсязі з огляду на наступне:

    У відповідності до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

    Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

    Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1752/99 «Про систему центральних органів виконавчої влади»до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Комунальне підприємство „Адміністративно-технічне управління” організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства тарифами. Його  доходи являються  суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет так і в бюджет України у вигляді своєчасної сплати податків, внесків до Пенсійного Фонду, а також інших обов'язкових платежів.

Несвоєчасне виконання умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння інтересам держави.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання   - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

    Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

    З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

    Таким чином, відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору щодо строків оплати.

    Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано пеню від суми простроченого платежу за кожний прострочення, згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки НБУ.

    Розмір пені складає 56,09грн.

    Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

             суд,-

      в и р і ш и в :

             Позов задоволити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ф-Арсенал”, м.Львів, вул. Підвальна 17 (код ЄДРПОУ 31526227) на користь Комунального підприємства „Адміністративно-технічне управління”, м.Львів, пл. Галицька, 15 (код ЄДРПОУ 13804591) 1624,88грн. основного боргу та 56.09грн. пені.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ф-Арсенал”, м.Львів, вул. Підвальна 17 (код ЄДРПОУ 31526227) в дохід державного бюджету 102,00грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Сало І.А.