Рішення

від 21.04.2009 по справі 43/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/17

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 43/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді  І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів”, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства “БАССІС”,                  м. Краматорськ

про стягнення грошових коштів у сумі 25609,72грн.

Представники сторін:

від позивача: Черкашин І.І. за дов. б/н від 06.04.09р.

від відповідача: представник не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 30.03.09р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів”,                 м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства “БАССІС”,                          м. Краматорськ про стягнення заборгованості за договором поставки товару №М/0052 від 02.09.08р. у сумі 18932,70грн., штрафу у сумі 5679,74грн., пені у сумі 886,47грн., 3% річних у сумі 110,81грн., всього 25609,72грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки товару №М/0052 від 02.09.08р., видаткові накладні №ТД00007927 від 10.09.08р., №ТД00008359 від 17.09.08р., довіреності с.ЯНУ №569156 від 10.09.08р., с.ЯОГ №038850 від 17.09.08р., претензію №150 від 08.12.08р. Як на правові підстави позову – посилається на ст.193 Господарського кодексу України.

Позивач у судовому засіданні, відповідно до додаткових пояснень до позову від 21.04.09р. (вх.02-41/17375) підтримав позовні вимоги, в обгрунтування своїх вимог надав податкову декларацію за вересень 2008р., податкові накладні від 08.09.08р., 10.09.08р., 17.09.08р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 05.02.09р., 18.02.09р., 30.03.09р. та поштові повідомлення про вручення поштового відправлення 11.02.09р., 24.02.09р., 04.04.09р. Проте останній право на подання відзиву не використав і його представники в судове засідання не з'явилися. Причин нез'явлення відповідач не пояснив та витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору не надав.

Ухвалою суду від 30.03.09р. залучено до участі у судовому процесі для надання пояснень по справі №43/17 посадову особу – керівника Приватного виробничо-комерційного підприємства “БАССІС” Кулагу Андрія Васильвича. Однак, Кулага А.В. у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Причини нез'явлення останнього суду не відомі.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/815 від 05.03.09р. (вх.№02-41/9519) Приватне виробничо-комерційне підприємство “БАССІС” (ідентифікаційний код - 20387509) є юридичною особою та знаходиться за адресою вказаною у позові.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачами поважних причин нез'явлення у судові засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами і обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України та роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4І ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4і ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (ділер) укладено договір поставки товару №М/0052 від 02.09.08р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до пункту 1.2. договору позивач на умовах договору поставляє, а відповідач приймає та оплачує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних.

Поставки здійснюються позивачем окремими партіями у відповідності з замовленням відповідача не пізніше 3 діб з моменту його узгодження сторонами /пункт 1.3. договору/.

Згідно пункту 2.4. договору відповідач зобов'язаний оплачувати поставлені позивачем товари у строки та в порядку, визначені договором, додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до пункту 3.1. договору поставка товару здійснюється відповідачем самовивозом зі складу позивача або доставку товару здійснює позивач.

Право власності на товар та ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару переходить до відповідача з моменту фактичного отримання товару. Фактом отримання товару є підписання накладної представником відповідача. Зобов'язання по передачі товару вважаються виконаними з моменту здійснення прийомки товару за якістю та кількістю на складі позивача (відповідача) /пункти 3.2., 3.3. договору/.

Ціна товару визначається у відповідності з договором та накладними. Оплата здійснюється або по факту поставки, або протягом 14 календарних днів з моменту надходження товару. Оплата здійснюється як за безготівковим розрахунком, так і готівкою шляхом внесення грошових коштів в касу позивача у межах норм, встановлених діючими правовими актами. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або дата, вказана у приходному касовому ордері при здачі готівки в касу позивача /пункти 6.1., 6.2. договору/.

Згідно з пунктом 9.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання взятих на себе сторонами договірних зобов'язань.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки товару №М/0052 від 02.09.08р. виконав належним чином, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних №ТД00007927 від 10.09.08р., №ТД00008359 від 17.09.08р. у загальній сумі 18932,70грн., належним чином копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 16, 18). Як вбачається з накладних, відповідач, підписуючи їх, претензій по якості не мав. Разом з тим, на накладних міститься штамп відповідача, який засвідчує підпис відповідальної особи на документах.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору поставки товару №М/0052 від 02.09.08р. суд робить виходячи з того, що у видаткових накладних умовою поставки зазначений договір №М/0052.

Операція з поставки товару за вказаними видатковими накладними відображена у податкових накладних (а.с. 51, 52), в яких умовою поставки вказані накладні №ТД00007927 від 10.09.08р., №ТД00008359 від 17.09.08р.

Натомість, відповідач свої зобов'язання у 14-денний термін (до 23.09.08р. та 30.09.08р.), всупереч ст.ст.526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.193, 265 ГК України, належним чином не виконав. Доказів протилежного – суду не надано.

Внаслідок чого, станом на 21.04.09р. за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 18932,70грн., яка підтверджена матеріалами справи (враховуючи відсутність відповіді на претензію №150 від 08.12.08р. та фактичне незадоволення її вимог) і підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У пункті 8.4. договору зазначено, що при простроченні оплати понад 15 календарних днів з дати настання строку оплати вартості поставленого товару, відповідач додатково сплачує позивачу штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Згідно з пунктом 3.5. договору при простроченні оплати понад 30 календарних днів з дати настання строку оплати вартості поставленого товару, відповідач додатково до розміру штрафу встановленого в пункті 8.4. договору, сплачує позивачу штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Посилаючись на вказані пункти договору, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5679,74грн.

Штраф нарахований відповідно до умов договору і підлягає стягненню.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.3. договору сторонами передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Разом з тим, при розрахунку пені позивачем прийнято до уваги обмеження граничного розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановленого законодавством, а саме розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Внаслідок чого, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 886,47грн. пені за період з 24.09.08р. по 08.12.08р. (сума 6970,20грн.) та період з 01.10.08р. по 08.12.08р. (сума 11962,50грн.).

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України за період з 24.09.08р. по 08.12.08р. (сума 6970,20грн.) та період з 01.10.08р. по 08.12.08р. (сума 11962,50грн.) нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 110,81грн.

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені та 3% річних. Розмір пені, який є арифметично вірним складає 884,05грн., розмір 3% річних за розрахунком суду складає 110,51грн.

За таких обставин, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 25607грн.

Судові витрати, а саме державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін, відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 527, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 265 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст.1, 4, 33, 34, 49, 75, 81, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів”, м. Запоріжжя до Приватного виробничо-комерційного підприємства “БАССІС”, м. Краматорськ про стягнення заборгованості за договором поставки товару №М/0052 від 02.09.08р. у сумі 18932,70грн., штрафу у сумі 5679,74грн., пені у сумі 886,47грн., 3% річних у сумі 110,81грн., всього 25609,72грн., задовольнити частково у сумі 25607грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства “БАССІС” (84303, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. М. Тореза, 98/16; код ЄДРПОУ 20387509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27; код ЄДРПОУ 32292274) заборгованість за договором поставки товару №М/0052 від 02.09.08р. у сумі 18932,70грн., штраф у сумі 5679,74грн., пеню у сумі 884,05грн., 3% річних у сумі 110,51грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 256,07рн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,99грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Світ напівфабрикатів” (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27; код ЄДРПОУ 32292274) надмірно сплачене державне мито у розмірі 3,90грн.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 прим.:

1          позивачу,

2          1 - відповідачу,

3          1 - у справу.