Рішення

від 23.04.2009 по справі 07/680

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/680

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "23" квітня 2009 р.                                                                           Справа №  07/680

За позовом приватного підприємства “Приватна служба охорони”

до підприємства “Черкаський державний завод хімічних реактивів”

про стягнення 145296грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача:  Яцюк М.В. –за довіреністю від 19.01.2009р.;

від відповідача: не з'явилися.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 145296грн., у тому числі: 134918грн. боргу за надані послуги з охорони товарно-матеріальних цінностей та 10378грн. пені за прострочення оплати наданих послуг.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором на охорону об'єкта від 11.04.2008р. щодо оплати наданих йому позивачем послуг з охорони товарно-матеріальних цінностей.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання не з'явився і про причини нез'явлення суд не повідомив.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на невідповідність розрахунку стягуваної суми пені вимогам законодавства.

З 16 по 23 квітня 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

11 квітня 2008р. позивач і відповідач уклали договір на охорону об'єкту, згідно з яким позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з охорони його товарно –матеріальних цінностей, забезпечувати пропускний режим в охороняємому об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21.

Відповідач у свою чергу зобов'язався до п'ятого числа наступного місяця сплачувати позивачу за надані послуги 33306грн. за місяць.

16 жовтня 2008р. підприємство “Черкаський державний завод хімічних реактивів” і приватне підприємство “Приватна служба охорони” провели звірку розрахунків за надані останнім послуги з охорони товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої склали відповідний акт. Згідно з цим актом заборгованість підприємства “Черкаський державний завод хімічних реактивів” перед приватним підприємством “Приватна служба охорони” станом на 16 жовтня 2008р. становила 75306грн.

1 грудня 2008р. о 8 годині приватне підприємство “Приватна служба охорони” зняло охорону товарно-матеріальних цінностей підприємства “Черкаський державний завод хімічних реактивів”, про що був складений відповідний акт від 01.12.2008р.

9 грудня 2008р. відповідач перерахував на рахунок позивача в установі банку 7000грн. плати за послуги з охорони товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується випискою банку з особового рахунку позивача. Відповідно станом на 10.12.2008р. борг відповідача перед позивачем за надані останнім послуги з охорони товарно-матеріальних цінностей становив 134918грн. (75306грн. –7000грн. + 33306грн. боргу за жовтень 2008р.  + 33306 боргу за листопад 2008р.). Відповідач цю суму боргу перед позивачем не погасив.

За порушення встановленого договором від 11.04.2008р. строку оплати наданих послуг позивач нарахував відповідачу пеню, встановлену ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку, у тому числі: 3591грн. за 164 дні прострочення з 05.09.2008р. по 16.02.2009р. в оплаті послуг, наданих у серпні 2008р., 2934грн. за 134 дні прострочення з 05.10.2008р. по 16.02.2009р. в оплаті послуг, наданих у вересні 2008р., 2255грн. за 103 дні прострочення з 05.11.2008р. по 16.02.2009р. в оплаті послуг, наданих у жовтні 2008р. і 1598грн. за 73 дні прострочення з 05.12.2008р. по 16.02.2009р. в оплаті послуг, наданих у листопаді 2008р., у сього 10378грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач подав договір про надання правової допомоги від 23.03.2009р., укладений ним з приватним підприємством “Юридичне бюро “Правовий захист”, довіреність від 19.01.2009р. на  представника –директора приватного підприємства “Юридичне бюро “Правовий захист” Яцюк Максима Васильовича і квитанцію до прибуткового касового ордера приватного підприємства “Юридичне бюро “Правовий захист” від 23.02.2009р. №3, згідно з якого останнє прийняло від позивача 2500грн. плати за правову допомогу.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, тому положення ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України поширюються на спірні правовідносини.

Відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо оплати позивачу наданих ним послуг з охорони товарно-матеріальних цінностей, припустившись при цьому прострочення. Тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача боргу, а також передбаченої ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України пені.

Заявлені до стягнення суми боргу і пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг, вимогами законодавства і договору від 11.04.2008р.

Пред'явлення позивачем до стягнення пені у розмірі меншому  від розміру, на який він має право за законом, є правом позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1452грн. 96коп. витрат на сплату державного мита 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Підтверджені квитанцією до прибуткового касового ордера приватного підприємства “Юридичне бюро “Правовий захист” від 23.02.2009р. №3 витрати позивача на правову допомогу не є витратами на оплату послуг адвоката і не відносяться до складу судових витрат, тому не підлягають відшкодуванню позивачу як судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства “Черкаський державний завод хімічних реактивів” (вул. Чигиринська, 21, м. Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 00205104, поточний рахунок №2600913300037 в ЧФ ТОВ “Укрпромбанк”, МФО 354927) на користь приватного підприємства “Приватна служба охорони” (вул. Калініна, буд. 168, к.14, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 31855726, поточний рахунок №26008040684700 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) - 134918грн. боргу, 10378грн. пені, 1452грн. 96коп. витрат на сплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                          Дорошенко  М.В.