Постанова

від 23.04.2009 по справі 14/16

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/16

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.04.2009  року                                                                      Справа № 14/16

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Медуниці О.Є.

суддів                                                   Перлова Д.Ю.

                                                             Якушенко Р.Є.

Секретар судового засідання:           Яковлева І.А.

за участю представників сторін:

від позивача                                          Гелла С.В., представник за довіреністю б/н

від 02.02.2009;

від відповідача                                          Гаврилов С.В., адвокат, довіреність №4

від 12.02.2009;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                               Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              "Торговий Дім "Оріон - Експорт"",

                                                              м. Львів

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          16.02.2009 (підписано 23.02.2009)

по справі          №14/16 (суддя – Лісовицький Є.А.)

за позовом                                                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              "Торговий Дім "Оріон - Експорт"",

                                                              м. Львів

до відповідача                                            Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                              "КВВ - Береста", м. Луганськ

про                                               стягнення 25477 грн. 20 коп.

                                      ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон - Експорт"" звернулось до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ - Береста" основного боргу у сумі 26700 грн. 00 коп., пені у сумі 2584 грн. 09 коп., 2584 грн. 09 коп. - процентів за користування чужими коштами на підставі договору купівлі - продажу від 05.05.2008 №05/05-01 (а.с.3-5).

Разом з позовом позивач надав уточнення до позову від 18.01.2009 №0801/9, в яких просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 20000 грн. 00 коп., пеню - 2738 грн. 60 коп., 2738 грн. 60 коп. - процент за користування чужими коштами на підставі договору купівлі - продажу від 05.05.2008  №05/05-01 (а.с.9,10).

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.02.2009 у справі №14/16 у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не надано ні доказів укладення договору купівлі - продажу від 05.05.2008  №05/05-01, ні доказів поставки товару за видатковою накладною від 05.09.2008 та товаро - транспортною накладною 02 АБИ від 05.09.2008.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.02.2009 №25, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 16.02.2009 у справі №14/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник зазначив, що, на його думку, суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Розпорядженням від 04.03.2009 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги  призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Лазненко Л.Л., Перлов Д.Ю. – судді.

У зв'язку з відпусткою судді Лазненко Л.Л., розпорядженням від 03.04.2009 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, її виключено із складу колегії суддів та введено в судову колегію суддю        Якушенко Р.Є.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач вважає, що обов'язок зі сплати відповідачем грошової суми 20000 грн. 00 коп., пені - 2738 грн. 60 коп. та відсотків за користування коштами у сумі 2738 грн. 60 коп. виник на підставі договору купівлі - продажу від 05.05.2008 №05/05-01 (із Специфікацією №2 від 03.09.2009) (а.с.13-15).  

В специфікації було передбачено поставку у вересні 2008 року газетного паперу виробництва ЦПК "Кама" за ціною - 4875 грн./т та газетного паперу виробництва АТ "Кондопога" за ціною - 5425 грн./т (а.с.15).

Відповідно до п.1.1 договору, зазначає позивач, він поставив відповідачу газетний папір в асортименті, на суму 105714  грн. 40 коп. Відповідач прийняв цей товар але своєчасно в повному обсязі не здійснив його оплату.

Пунктом 3 Специфікації № 2 передбачено умови поставки - товар поставляється автотранспортом за рахунок Продавця на склад Покупця за адресою: м. Луганськ, П Оборонний проїзд, 2а.

Позивач наполягає на тому, що папір в кількості та асортименті визначеному сторонами в Специфікації був своєчасно 05.05.2008 поставлений відповідачу на суму 105714  грн. 40 коп.

Позивач на підтвердження факту отримання товару відповідачем надав до матеріалів справи накладну №320 від 05.09.2008, податкову накладну від 05.09.2008, товаро - транспортну накладну 02 АБИ від 05.09.2008 та довіреність на отримання товару ЯОЧ №876087 від 05.09.2008, яка виписана на Кузнєцова В.В. (а.с.20-23,37; див. додаток до доповнень до апеляційної скарги від 18.03.2009; див. додаток до письмових пояснень позивача, які подано в судове засідання 23.04.2009).

Відповідач посилаючись на ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України заперечував проти позовних вимог позивача та зазначив, що він договір купівлі - продажу 05.05.2008 №05/05-01 та Специфікацію №2 від 03.09.2009 не підписував, оскільки на них відсутній підпис його представника та його печатка. Товар від позивача також йому не поставлявся (див. відзив - а.с.34,35).  

Аналізуючи обставини, надані позивачем докази, пояснення сторін, судова колегія приймає до уваги наступне.

На вимогу суду першої інстанції та апеляційної інстанції надати оригінали договору купівлі - продажу від 05.05.2008 №05/05-01 та Специфікації №2 від 03.09.2009 скаржник надав пояснення, що у нього є лише факсокопії, які підписані сторонами по справі та скріплені печатками.

Разом із тим, відповідач заперечує проти підписання і договору, і Специфікації № 2 зазначивши, що проект договору отримав лише 22.01.2009, тобто після порушення провадження у справі №14/16 (зворот а.с.38).

Відповідач на підтвердження своїх доводів надав оригінали договору купівлі - продажу від 05.05.2008 №05/05-01 та Специфікації №2 від 03.09.2009, які підписані тільки позивачем (а.с.36-38).

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пункт 1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Враховуючи положення зазначеної норми закону та зазначені вище обставини у апеляційного суду відсутні підстави вважати факсову копію договору, надану позивачем, належним доказом укладення сторонами єдиного документу, що називається договір №05/05-1 від 05.05.2008.

Позивач також наполягає, що зазначена копія договору свідчить про обмін сторонами факсограмами щодо укладення договору.

Разом із тим, із наданої копії договору не випливає, що між сторонами відбувся обмін пропозиціями за допомогою факсу.

Тому доводи позивача про наявність договору між сторонами у формі документу №05/05-1 від 05.05.2008 не можуть бути прийнятті до уваги.

Разом із тим, судова колегія враховує наступні обставини.

До матеріалів справи надано накладну №320 від 05.09.2008, в якій зазначено, що відповідачем одержано від позивача:

      1. папір газетний 84/45 (щільність/формат) у кількості 13,049т за ціною 4520,833 на суму 58992,5 грн.;

      2. папір газетний 59/45; 2,489т, за ціною 4520,833 на суму 11252,35; Кондопога;

      3. папір газетний 84/45; 4,394т, за ціною 4062,5 грн. на суму 17850,63 грн.; Кама;

      на загальну суму 105714,40 грн.

В графі одержав стоїть підпис особи, що одержала товар.

За поясненнями позивача поставка паперу здійснювалася з Києва до Луганська транспортом замовленим ним.

На підтвердження факту поставки позивачем було надано товаро - транспортну накладну 02 АБИ від 05.09.2008 згідно якої автопідприємство ТОВ "Донбасінтерсервіс" (водій Бондаренко) автомобілем 03990 АР від замовника і вантажовідправника ТД "Оріон - Експорт" доставив з Києва в Луганськ, Оборонний проїзд, 2а, вантажоодержувачу - ТОВ "КВВ - Береста" папір в рулах за накладною №320, маса брутто 19932 кг (див. додаток до доповнень до апеляційної скарги від 18.03.2009).

Аналізуючи надану товаро - транспортну накладну (далі - ТТН) судова колегія вважає, що вона є доказом доставки перевізником за договором із позивачем паперу газетного відповідачу за ціною, у кількості і асортименті визначеними в накладній №320, оскільки в ній мається підпис особи відповідача, що одержала товар, підпис завірений печаткою відповідача.

Позивачем суду першої інстанції було надано зазначену ТТН, в якій не було помітки відповідача про одержання товару. Але позивач пояснив, що в нього мається тільки перший екземпляр ТТН, в якому не може бути помітки вантажоодержувача.

Луганським апеляційним господарським судом витребувано від позивача та перевізника четвертий екземпляр ТТН та пояснення стосовно обставин доставки товару та повернення вантажовідправнику екземпляр ТТН з поміткою одержувача.

Листом №18 від 15.04.2009 було одержано пояснення (відповідно до ст.38 Господарського процесуального кодексу України) від ПП "Мінімакс", м Київ, згідно яких між ПП "Мінімакс" і ТОВ "ТД "Оріон - Експорт" укладено договір б/н від 15.05.2006 транспортно - експедиційного обслуговування  за яким експедитор ПП "Мінімакс", на підставі заяви ТОВ "ТД "Оріон - Експорт" здійснив виконання свого зобов'язання. При чому безпосередньо перевозку товару здійснило підприємство ТОВ "Донбасінтерсервіс" за договором транспортного обслуговування №116/13-55/б/н від 27.04.2005, укладеним між ним і                   ПП "Мінімакс". ТОВ "Донбасінтерсервіс" виконало замовлення з перевезення вантажу, про що свідчать:

- податкова накладна №680 від 08.09.2008;

- рахунок №676 від 08.09.2008;

- акт №474 від 08.09.2008;

- ТТН серії 02 АБИ №500092 від 05.09.2008;

Рахунок №676 був оплачений підприємством ПП "Мінімакс" 23.09.2008.

ПП "Мінімакс" надало замовнику (позивачу) інформацію про здійснення перевезення вантажу і надіслало йому документи:

- податкову накладну №579 від 08.09.2008;

- рахунок №579 від 08.09.2008;

- акт б/н від 08.09.2008.

Рахунок №579 ТОВ "ТД "Оріон - Експорт" сплатило 18.09.2008.

Зазначений перелік документів свідчить, що четвертий екземпляр ТТН від 05.09.2008 серії 02 АБИ №500092 не був повернений перевірником замовнику (позивачу).

Дана обставина підтверджується також поясненнями ПП "Мінімакс", що екземпляр зазначеної ТТН був наданий позивачу тільки після його звернення до перевізника із проханням про надання екземпляру документу, що відбулось після витребування його Луганським апеляційним господарським судом (див. лист вих. №18 від 15.04.2009 і додаток до нього).

Дані обставини підтверджують пояснення позивача про відсутність в нього на час звернення з позовом відповідного екземпляру ТТН.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не з'ясував зазначені обставини, не врахував, що на руках у вантажоодержувача залишається лише перший екземпляр ТТН (п.11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N363 та зареєстрованих Міністерством юстиції України

20.02.1998 за N128/2568), який не може містити помітки відповідача про одержання товару та не витребував четвертий екземпляр у перевізника, не зобов'язав позивача надати його суду.

Враховуючи зазначене судова колегія приймає до уваги ТТН серії 02 АБИ №500092 від 05.09.2008, як належний доказ (ч.1 ст.101 ГПК України) та враховує, що даний документ (додаток до листа ТОВ "ТД "Оріон - Експорт" від 24.03.2009) свідчить про одержання відповідачем паперу за накладною №320 масою брутто 19932 від 05.09.2008, що підтверджується підписом одержувача і його печаткою.

Доводи представника відповідача в судовому засіданні 24.03.2009 про те, що підпис на ТТН не його керівника, а значить поставки не було, не приймається до уваги, оскільки підпис завірений печаткою підприємства.

В судовому засіданні 24.03.2009 судом і представниками сторін оглянуто оригінал даної ТТН.

Судова колегія приймає до уваги також інші матеріали як доказ здійсненої поставки:

- пояснення перевізника за листом №18 від 15.04.2009 з додатками;

- податкову накладну №320 від 05.09.2008, де зазначено такий самий асортимент і кількість як і в накладній №320 від 05.09.2008;

- виписки із банківських рахунків (додаток до доповнень до апеляційної скарги позивача від 06.04.2009);

- платіжні доручення (додаток до супровідного листа відповідача, який подано в судове засідання 23.04.2009).

Отже, одержавши товар на суму 105714  грн. 40 коп. відповідач частково оплатив його. Оплата здійснювалася поступово, протягом вересня - грудня 2008 року.

Згідно наданих позивачем виписок з банківського рахунку і наданих відповідачем платіжних доручень випливає, що підставою платежу для відповідача був рахунок від 04.09.2008, оскільки в графі призначення платежу зазначено:"оплата за бумагу согл. сч. б/н от 04.09.2008" (див. додаток до доповнень до апеляційної скарги позивача від 06.04.2009; див. додатки до супровідного листа відповідача, який подано в судове засідання 23.04.2009).

До матеріалів справи надано рахунок б/н від 04.09.2008 на суму 105714,40 грн., в якому зазначено асортимент, кількість, ціну аналогічно накладній №320 (див. додаток до доповнень до апеляційної скарги позивача від 06.04.2009).

Зазначені платіжні документи свідчать, що за даним рахунком здійснено оплату на загальну суму 85714 грн. 40 коп.

Таким чином підтверджено матеріалами справи, що позивач 05.09.2008 поставив відповідачу папір газетний на суму 105714,40 грн. в асортименті, кількості і за ціною визначеною в накладній №320.

Одержавши даний папір від перевізника за ТТН від 05.09.2008 серії 02 АБИ №500092 відповідач прийняв його і протягом вересня - грудня 2008 року здійснював поступово оплату, але повністю не розрахувався.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що враховуючи обставини справи, в тому числі дії сторін, між позивачем і відповідачем відбулась домовленість стосовно поставки паперу газетного в асортименті, кількості, ціні визначеній накладною №320, яку можна вважати письмовим договором (п.1 ч.1 ст.208 Цивільного кодексу України). Поставка паперу здійснена позивачем із залученням перевізника.

Зобов'язання за цим договором були виконані позивачем повністю, відповідачем - частково, заборгованість його складає перед позивачем 20000 грн.

За таких обставин позовні вимоги на зазначену суму є обґрунтованими.

Позовні вимоги щодо стягнення пені і плати за користування чужими коштами не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено укладення сторонами единого документу - договору від 05.05.2008 №05/05-01, в якому містяться умови про пеню і плату за користування чужими коштами.

Відповідач не надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, але в судових засіданнях наполягав, що оплата здійснювалась ним за папір не за поставку за накладною №320, а за іншими зобов'язаннями, про що на його думку, свідчить платіжне доручення №420 від 12.09.2008 на суму 5000 грн., в якому підставу платежу зазначено рахунок №611 від 06.05.2008.

В матеріалах справи міститься лише один платіжний документ відповідача про оплату рахунку №611 (див. додаток до супровідного листа відповідача, який подано в судове засідання 23.04.2009).

Позивач з цього приводу пояснив, що після домовленості про поставку продукції, що відбулась 05.05.2008 перше постачання було здійснено ним за накладною №КОТ-171 від 12.05.2008, ТТН серії 01 ААТ №558575 від 12.05.2008 на суму 90972,64 грн.

Продукція була одержана відповідачем та оплачена повністю у період 15.05.2008 - 22.07.2008 за рахунком №LST-000611.

Підставу платежу відповідач зазначив рахунок скорочено №661. Але спір виник тільки за другою поставкою, у зв'язку із чим було заявлено позов.

Судова колегія приймає до уваги дані пояснення також у зв'язку із тим, що на вимогу суду за ухвалою від 07.04.2009 про надання доказів таких "інших зобов'язань" відповідача з оплати поставок папіру, останнім не було надано будь - яких доказів (договорів, накладних, тощо).

Представник відповідача також наполягав, що рахунок від 04.09.2008 був підроблений позивачем, але не міг пояснити чому на підставі цього рахунку відповідач протягом вересня - грудня 2008 року систематично здійснював оплату саме на розрахунковий рахунок позивача і у період після поставки паперу 05.09.2008.

Таким чином судова колегія вважає, що суд першої інстанції не встановив всі обставини, що мають значення для справи та прийшов до помилкового висновку про відсутність доказів поставки паперу газетного позивачем відповідачу.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу. Вимоги щодо стягнення пені і процентів за користування грошовими коштами не можуть бути задоволені, як безпідставні, тому в цій частині рішення суду першої інстанції залишається без змін.    

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо сплати державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

У судовому засіданні за згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.2 ст.103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Оріон - Експорт"", м. Львів, від 25.02.2009 №25, на рішення господарського суду Луганської області від 16.02.2009 у справі №14/16 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 16.02.2009 у справі №14/16 скасувати частково, в частині відмови у стягненні боргу.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "КВВ - Береста", 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, б.1"Б", к.209, ідентифікаційний код 33182265, на користь позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім "Оріон - Експорт"", 79066, м. Львів, вул. Сихівська, 16, ідентифікаційний код 34260291, борг у сумі 20000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита за подання позову - 201 грн. 27 коп., витрати на оплату інформаційно – технічного забезпечення - 93 грн. 22 коп. та витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 100 грн. 63 коп.

Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

5. Щодо відмови у стягненні пені та процентів за користування грошовими коштами рішення залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

Суддя                                                                                Д.Ю. Перлов

Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко