Рішення

від 23.04.2009 по справі 11/841

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/841

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "23" квітня 2009 р.                                                                           Справа №  11/841

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача –Гвоздинська К.О. за довіреністю, відповідача –не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" до товариства з обмеженою відповідальністю "СтройБетон-Україна"  про  стягнення 1154 грн. 49 коп.,

                                                                 ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 1154 грн. 49 коп. боргу за надані послуги тимчасового зберігання, здійснені на умовах укладеного сторонами договору з урахуванням пені, інфляційних та річних.

          Заявою від 14 квітня 2009 року №101 позивач зменшив свої позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача 967 грн. основного боргу, 90 грн. 68 коп. пені,  52 грн. 15 коп. інфляційних, 3 проценти річних в сумі 11 грн. 33 коп. Загальний розмірі заборгованості, який просить стягнути позивач становить 1121 грн. 16 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 29 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301" ( позивач ) та  товариством з обмеженою відповідальністю "СтройБетон-Україна"  ( відповідач ) договору №141/СТЗ, позивач надав відповідачу послуги тимчасового зберігання, за які останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та у відповідності до заяви про уточнення розміру позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання повторно не з'явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подавав.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

На підставі укладеного сторонами договору №141/СТЗ від 29 серпня 2008 року  позивач надав відповідачу послуги тимчасового зберігання на складі товарів і транспортних засобів під митним контролем та виконання розвантажувально-навантажувальних робіт на загальну суму 967 грн., що підтверджується актом здачі прийняття робіт №И-003607 від 29.08.08 р. та актом виконаних робіт №003631 від 01.09.08 р.

Згідно п.п. 5.2 договору, відповідач був зобов'язаний здійснювати розрахунки за надані послуги шляхом перерахування коштів на рахунок позивача не пізніше закінчення строку зберігання або в касу позивача в день отримання вантажу.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого заборгував позивачу за надані послуги тимчасового зберігання 967 грн.  

Крім того, за несвоєчасний розрахунок відповідачу була нарахована пеня у відповідності до п.п. 5.4. Договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми наданих послуг за кожен день затримки платежу, що становить 90 грн. 68 коп.

Також відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, були нараховані інфляційні за весь час прострочки в розмірі 52 грн. 15 коп. та  три проценти річних від простроченої суми в розмірі 11 грн. 33 коп.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну  дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення  ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли з моменту укладення  договору №141/СТЗ від 29 серпня 2008 року. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги тимчасового зберігання.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг тимчасового зберігання на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, тим самим порушив умови Договору та норми, встановлені чинним законодавством України, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити позивачу борг в сумі 967 грн. 00 коп.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуг тимчасового зберігання є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 90 грн. 68 коп., інфляційні збитки в розмірі 52 грн. 15 коп. та  3% річних, що становлять 11 грн. 33 коп. Розрахунок зроблено вірно.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

                                                                           ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СтройБетон-Україна", 18002, м. Черкаси, вул. Кірова, 55, оф.27, код 34725900 на користь відкритого акціонерного товариства "Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301", 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163, код 03080991 –967 грн. 00 коп. боргу, 90 грн. 68 коп. пені, 52 грн. 15 коп. інфляційних, 11 грн. 33 коп. річних, 102 грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                               К.І.Довгань