Рішення

від 22.04.2009 по справі 51/69-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51/69-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2009 р.                                                            Справа № 51/69-09

вх. № 1977/5-51

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мирошник Р. С. (довіреність від 21.04.2009 р.);  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Вога", м. Харків  

до  СФГ "Світанок", с. Борівська Андріївка  

про стягнення 14566,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14566,82 грн. заборгованості, з яких: 10479,27 грн. - основний борг, 2707,23 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 612,31 грн. - неустойки, 768,01 грн. - збитків, що виникла з договору купівлі-продажу № 129 від 15.09.2008 року. Позов обгрнутовано статтями 15, 16, 22, 536, 549, 550, 692 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230, 231, 224, 225 Господарського кодексу України. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні 22.04.2009 року підтримує заявлений позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

15 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір № 129 купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов"язується передати відповідними партіями товар на умовах товарного кредиту у власність відповідача, а відповідач зобов"язується прийняти товар та оплатити за нього відповідну грошову суму (ціну товару), а також відсотки за товарний кредит з розрахунку 0,1% в рік від суми фактично поставленого товару за весь період прострочення відповідно Специфікацій. Найменування товару, його кількість та ціна зазначаються в специфікаціях (видаткових накладних), які є невід"ємною частиною цього договору (аркуші справи 11-13).

Позивач виконав свої зобов"язання по договору та на підставі довіренності серії НББ № 279890 від 23.09.2008 року та видаткової накладної № РН-0000522 від 23.09.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 11400,06 грн.

Проте, відповідач свої зобов"язання по договору щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, сплатив лише 6280,00 грн. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5120,06 грн.

02.03.2009 року позивач на адресу відповідача був направлений лист № 21 з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 5120,06 грн. (аркуш справи 17), однак відповідачем борг не був сплачений.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)   зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або  інших  вимог, що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.7 договору, у разі зміни курсу доллара США відносно до курсу гривні (офіційний курс НБУ) ціна товару визначена на момент підписання відповідної специфікації або видаткової накладної (якщо специфікація не підписувалась) збільшується пропорційно данної зміни на день фактичної оплати конкретної партії товару.

Таким чином, сума основного боргу з урахуванням валютних змін складає 10479,27 грн.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за   користування   чужими   грошовими   коштами боржник зобов'язаний  сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом  цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 692 ЦК України, у разі прострочення  оплати  товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2707,23 грн. нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами, відповідно до пунктів 4.3 та 4.4 договору, якими передбачено, що з дня коли товар відповідачем повинен бути оплачен, позивач має право вимагати від відповідача, а відповідач повинен оплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами до дня повної оплати товару, крім неустойки та збитків, а також відсотки за весь період товарного кредиту до дня, коли товар повинен бути оплачений відповідно до Специфікацій. Відсотки за користування чужими грошовими коштами оплачуються у наступному розмірі: 0,1% від неоплаченої ціни товару по специфікації  (у разі її відсутності по кожній видатковій накладній) за кожний календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений відповідачем; 0,3% від неоплаченої ціни товару по специфікації (у разі її відсутності по кожній видатковій накладній) за кожний календарний день протягом шестидесяти календарних днів з дати спливу тридцяти календарних днів, зазначених в пункті "а" п. 4.4 договору; 0,5% від неоплаченої ціни товару по специфікації (у разі її відсутності по кожній видатковій накладній) за кожний календарний день до дня повної оплати з дати спливу шестидесяти календарних днів, зазначених у пункті "б" п. 4.4 договору.

Крім того, позивач у позові просить суд стягнути з відповідача на свою користь 612,31 грн. неустойки, відповідно до пункту 8.4.1. договору, яким передбачено, що у разі невиконання або неналежне виконання обов"язів, передбачених у пункті 3.1.4 договору відповідач виплачує позивачу неустойку, крім збитків, у розмірі 0,1% від загальної ціни товару. Нарахування неустойки припиняється через один рік від дати, коли зобов"язання по оплаті товару повинно бути виконане відповідачем.

Розрахунок суми неустойки проведений позивачем, відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, якою передбачено, що розмір неустойки обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 768,01 грн. збитків, відповідно до пункту 8.4.2. договору, яким передбачено, якщо відповідач прострочив оплату товару більш ніж на 60 календарних днів, то, крім неустойки, від відшкодовує позивачеві збитки у розмірі 10% від ціни неоплаченого товару, якщо більш ніж на 100 днів, то 15% від ціни неоплаченого товару, а якщо більш ніж 200 днів, то 20% від ціни неоплаченого товару.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 5 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною  згодою  заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що  підлягають  відшкодуванню,  у  твердій  сумі або у вигляді відсоткових  ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків  порушення   зобов'язання   сторонами.   Не   допускається погодження між   сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір  відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14566,82 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -   

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Світанок" ( 63801, Харківська область, Борівський район, с. Борівська Андрєєвка, п/р 26002301760571 віддфлення ПІБ м. Ізюм, МФО 351492, код 22617574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГА" (61064, м. Харків, вул. Пермська, 15, кв. 28, р/р 26002033439 в  АВУБ "Грант" м. Харків, МФО 351607, код 32335705) - 10479,27 грн. основного боргу з урахуванням валютних змін, 2707,23 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 612,31 грн. неустойки, 768,01 грн. збитків, 145,67 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27 квітня 2009 року.