Постанова

від 21.04.2009 по справі 15/358-пн-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/358-пн-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.04.09                                                                                               Справа №15/358-пн-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кричмаржевський В.А.  , Колодій Н.А.

при секретарі Лола Н.О.

          В присутності представників відповідача – Смирнова Ю.В., довіреність від 12.01.09 р.; від позивача та третьої особи – не з'явився; від прокуратури – Толсторебров І.М.;

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» на рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.2009 р. по справі № 15/358-ПН-08

за позовом – Прокурора Генічеського району Херсонської області  в інтересах держави в особі Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області;

до відповідача – Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області (далі ПСП «Україна»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління з контролю за використанням та охороною земель у  Херсонській області, м. Херсон

про звільнення земельної ділянки та стягнення 35424,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 755 від 21.04.2009 р. справу № 15/358-ПН-08 передано для розгляду колегії судів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до свого провадження.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2009 р. по справі № 15/358-ПН-08 (суддя Клепай З.В.) позов в частині стягнення шкоди у зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки задоволено. Стягнуто з відповідача до державного бюджету 35424,61 грн. основного боргу та судові витрати.

Вказане рішення мотивовано тим, що відповідач, який самовільно зайняв земельну ділянку повинен відшкодувати власнику шкоду, заподіяну своїми діями щодо її використання для власних потреб та отримання доходів з цієї земельної ділянки.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПСП «Україна», відповідач по справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду посилаючись на те, що господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального та матеріального права. Вважає, що судом неправильно визначено сторони по справі, що призвело до прийняття рішення на користь неналежного позивача – Генічеської райдержадміністрації. На думку заявника апеляційної скарги, належним позивачем по справі є Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, яка звертається до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування яких закінчився. Звертає увагу суду на те, що відповідно до абзацу «а» ст. 17 Земельного кодексу України та п. 4 ст. 21 Закону України  «Про місцеві державні адміністрації» не передбачено право місцевої адміністрації використовувати землі або отримувати відшкодування шкоди від порушення порядку використання земель. Крім того, судом не було надано належної оцінки щодо обставин справи, які стосуються оформлення права користування спірною земельною ділянкою. Задовольняючи позов в частині стягнення майнової шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, суд не врахував наявних рішень органів влади щодо надання земельної ділянки у користування. З вимогами прокурора щодо стягнення з ПСП «Україна» збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки не погоджується, оскільки позивачу не було завдано ані реальних збитків, ані упущеної вигоди, а також жодних реальних доходів від земель запасу позивач ніколи не отримує. Просить суд рішення по справі № 15/358-ПН-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.  

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.

Генічеська районна державна адміністрація, позивач по справі у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення, щодо заявлення позову від свого імені звертає увагу на пункт «д» ст. 156 Земельного кодексу України, відповідно до якого, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, та розглянути справу за відсутністю свого представника.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з повним з'ясуванням обставин справи, та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За заявою представника відповідача та прокурора судовий процес здійснювався без застосування технічних засобів фіксації та в судовому засіданні 21.04.09 р. було проголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору.

03 березня 2008 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області складено: акт обстеження земельної ділянки, акт дотримання вимог земельного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення № 008104, якими встановлено, що ПСП «Україна» використовує земельну ділянку площею 39,07 га поблизу с. Ярошок з метою вирощування сільськогосподарської продукції без відповідних правовстановлювальних документів та договору оренди землі, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, адміністративне правопорушення (ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України) вчинено Коберником В.П., директором ПСП «Україна».

Також Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області видано припис від 03.03.08 р., в якому відображено, що на площі 39,07 га засіяна озима пшениця, керівникові ПСП «Україна» Кобернику В.П. з вимогою по усуненню виявлених порушень в місячний термін, з попередженням про притягнення до адміністративної відповідальності у випадку невиконання у встановлений строк. З припису вбачається, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем з осені 2007 р.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.03.08 р. № 008104 гр. Коберника В.П. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 53-1 КУПАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 340 грн.

Прокуратурою Генічеського району проведено перевірку виконання вимог земельного законодавства на території Генічеського району.

За результатами перевірки встановлено, що ПСП «Україна» самовільно зайняв земельну ділянку загальною площею 39,07 га (землі сільськогосподарського призначення – запас) на території Щорсівської сільської ради, яка використовується без правовстановлюючих документів на землю.

Предметом розгляду в суді першої інстанції з урахуванням уточнених позовних вимог було стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 35424, 61 грн.

Щодо позовних вимог про вилучення з самовільного користування ПСП «Україна» земельної ділянки площею 39,07 га (землі с/г призначення) на території Щорсівської сільської ради Генічеського району з приведенням її у придатний для користування стан, прокурором та позивачем надано заяву від 17.02.09 р. про відмову від позову в цій частині (а. с. 67), що відповідає вимогам ст. 29 та ст. 78 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.02.2009 р. позовні вимоги задоволено частково, з чим не погодився відповідач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 211 Земельного кодексу України:

1. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема:

б) самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 р. у справі № 42/266 - 6/492).

Факт правопорушення ПСП «Україна» вимог земельного законодавства (протиправна поведінка), а саме п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України, встановлений актом обстеження земельної ділянки від 03.03.08 р., актом дотримання вимог земельного законодавства від 03.03.08 р., протоколом про адміністративне правопорушення № 008104 від 03.03.08 р. та постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.03.08 р. № 008104.

Посадові особи ПСП «Україна» усвідомлювали самовільне зайняття земельної ділянки, хоча помилково і вважали, що за наявності розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 11.05.07 р. № 445 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди земельних ділянок для введення товарного сільськогосподарського виробництва», підприємство не здійснює такого правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Вищенаведені правові норми та обставини справи свідчать саме про самовільне зайняття ПСП «Україна» земельної ділянки площею 39,07 га (землі с/г призначення) на території Щорсівської сільської ради Генічеського району.

Колегія суддів також враховує, що рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування є розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 10.08.08 р. № 551 (пункт 2, а.с. 49), а не розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації  від 11.05.07 р. № 445, як помилково вважає відповідач.

З приводу завдання збитків Генічеській районній державній адміністрації, як органу уповноваженому розпоряджатися землями державної власності, колегія суддів вказує, що відшкодування збитків, заподіяних власникам землі внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, здійснюється юридичною особою, яка самовільно займала земельну ділянку згідно пункту «д» частини 1 статті 156 ЗК України та пункту «д» частини 1 статті 211 ЗК України.

Прокурором вірно встановлено розмір позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 35424,61 грн. згідно розрахунку Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області, який відповідає Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. При наявності зазначеної Методики, яка є спеціальним нормативним актом, для розрахунку упущеної вигоди достатнім є лише сам факт вчинення правопорушення  (самовільне зайняття) та характеристики земельної ділянки, на відміну від загального порядку визначення розміру збитків.

Доказів фактичної сплати заявленої суми збитків відповідачем не надано, платіжні доручення № № 2, 3, 28, додані до матеріалів справи (а. с. 81-82) свідчать про сплату орендної плати за землі запасу взагалі, та не є належними доказами відшкодування збитків за самовільне зайняття саме земельної ділянки площею 39,07 га (землі с/г призначення) на території Щорсівської сільської ради Генічеського району.

Таким чином, в діях ПСП «Україна» наявні всі елементи складу цивільного правопорушення – самовільного зайняття земельної ділянки, в результаті протиправної поведінки заподіювача, що стала причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи (відповідача), - наслідком такої протиправної поведінки, вини ПСП «Україна», та збитків відповідача в розумінні пункту «д» частини 1 статті 156 ЗК України у вигляді упущеної вигоди, що тягне за соболю застосування цивільної відповідальності та необхідності захисту інтересів позивача.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Згідно абзацу «а» ч. 1 ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження  землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населених пунктів у Генічеському районі Херсонської області, тому саме позивач наділений державою здійснювати повноваження власника цього об'єкту земельних відносин.

Щодо доводів апелянта відносно статусу Генічеської районної державної адміністрації як неналежного позивача, слід зазначити про помилковість вказаних посилань, оскільки неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки відбулось саме позивачем як суб'єктом земельних відносин, такий вид («економічних») збитків не слід ототожнювати з «екологічними» збитками, що завдаються, наприклад, шляхом приведення угідь у непридатний для користування стан, погіршення якості ґрунтового покриву, забруднення та засмічення земель тощо, і стягуються з винних осіб відповідними органами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель.

З огляду на зазначене, господарським судом Херсонської області по суті спір вирішено вірно.

Разом з тим, в резолютивній частині оскаржуваного рішення не зазначено про припинення провадження по справі відносно позовних вимог про вилучення з самовільного користування ПСП «Україна» земельної ділянки площею 39,07 га (землі с/г призначення) на території Щорсівської сільської ради Генічеського району з приведенням її у придатний для користування стан, внаслідок відмови прокурора та позивача від позову, а мотивувальна частина містить невірне посилання на п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, що передбачає припинення провадження по справі внаслідок відсутності предмету спору, замість пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України (припинення провадження по справі через відмову позивача від позову). У зв'язку з чим, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 19.02.2009 р. по справі № 15/358-ПН-08 змінити: в останньому абзаці мотивувальної частини рішення словосполучення «п. 1-1. ст. 80» замінити словосполученням «п. 4 ч. 1 ст. 80», резолютивну частину рішення доповнити абзацом наступного змісту: «Провадження по справі в частині позовних вимог про вилучення з самовільного користування ПСП «Україна» земельної ділянки площею 39,07 га (землі с/г призначення) на території Щорсівської сільської ради Генічеського району з приведенням її у придатний для користування стан припинити.».

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Кричмаржевський В.А.  Колодій Н.А.