Рішення

від 23.04.2009 по справі 17/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/77

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

       «23 »квітня 2009 року                                                                        Справа №17/77

За ПОЗОВОМ: Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі  8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту

  14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 18

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного виробничо-комерційного підприємства ”Пластсервіс"

  14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 119

Про стягнення заборгованості  39177,49  грн.

                                                                                                                         Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Борисович О.В. –юрисконсульт, довіреність №1576 від 18.12.2008р.

Від Відповідача: Вікторовський  О.В. –директор, наказ №01 від 02.01.08р. паспорт;

У розгляді справи приймав участь помічник військового прокурора Чернігівського гарнізону Ковтанюк Ю.Ю.., посвідчення №519 від  27.07.06р.

СУТЬ СПОРУ:

          Військовим прокурором Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі  8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту заявлено позов до Приватного виробничо-комерційного підприємства ”Пластсервіс” про стягнення 39177,49грн., в тому числі заборгованість за виконані роботи з урахуванням інфляції у розмірі 35004,93 грн., 463,62 грн. - 3% річних та 3708,94 грн. пені.            

          У судовому засіданні 06.04.09р. Прокурором та представником Позивача надана заява про зменшення розміру позовних вимог,  згідно якої остаточно Прокурор та Позивач  просять стягнути з Відповідача заборгованість за виконані роботи з урахуванням інфляції у розмірі 30004,93 грн., 463,62 грн. –3% річних та 3708,94 грн. пені, до якої додана виписка банку про сплату Відповідачем 5000,00 грн.  

          У судовому засіданні 23.04.09р. Прокурором та представником Позивача надана заява про зменшення розміру позовних вимог,  згідно якої остаточно Прокурор та Позивач  просять стягнути з Відповідача заборгованість за виконані роботи з урахуванням інфляції у розмірі 29379,18 грн., 521,81 грн. –3% річних та 4174,48 грн. пені,  якою фактично зменшена сума основного боргу та інфляційних, проте збільшена сума пені та 3% річних.  

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про зменшення розміру позовних вимог.  

          Відповідач надав відзив на позов, яким проти позову заперечив з наступних підстав.

          Акти виконаних робіт за жовтень, листопад 2008 року Позивач надав тільки в грудні 2008 року після завершення всіх робіт, а тому Відповідач підписав їх 04.12.08р.

          З урахуванням викладеного, Позивачем не вірно визначена дата виникнення зобов`язань Відповідача, а отже і невірно розраховано пеню, інфляційні та 3% річних.

          Крім того, Позивач під гарантію Відповідача отримав у ТОВ „Форт-Сервіс” будівельні матеріали на суму 14946,89грн.  

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора,  представника Позивача та Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          14.10.2008р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір №59 надання послуг технікою (далі Договір).

          Згідно п.п.1.1.-1.2. Договору, Виконавець (Позивач) надає Замовнику послуги  технікою: автокран КС 3577, автокран КС 4561, екскаватор ЕОВ 4421, екскаватор АТЕК 751, автотягач КрАЗ 255 з тралом З-ПТ-40, автомобіль КрАЗ 256 самоскид, бульдозер ДЗ-110, автомобіль МАЗ-5549 самоскид, автомобіль КамАЗ-5511 самоскид, скрепер МОАЗ –546, а Замовник (Відповідач) бере на себе  зобов'язання своєчасно прийняти та оплатити послуги, надані технікою, зазначеною  у пункті 1.1. цього Договору.

          За умовами п.2.1. Договору  вартість послуг пропорційно відпрацьованого часу, при цьому тарифи на кожну одиницю техніки без врахування вартості ПММ становлять:  автокран КС 3577 –89,56 грн.  за 1 годину, автокран КС 4561 –113,57 грн.  за 1 годину, екскаватор ЕОВ 4421 –98,10 грн.  за 1 годину, екскаватор АТЕК 751 –144,54 грн. за 1 годину, автотягач КрАЗ 255 з тралом З-ПТ-40 - 130 грн.  за 1 годину, автомобіль КрАЗ 256 самоскид –90,97 грн. за 1 годину, бульдозер ДЗ-110 –114,70 грн. за 1 годину, автомобіль МАЗ-5549 самоскид –57,04 грн. за 1 годину, автомобіль КамАЗ-5511 самоскид –62,33 грн.  за 1 годину, скрепер МОАЗ –546 –130,01 грн. за 1 годину.

          Відповідно до п.3.1. Договору, термін надання послуг –з моменту підписання по 25 грудня 2008 року.

          Згідно п.4.1. Договору, розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі (банківськими переказами) в національній валюті України шляхом переказу відповідних коштів на розрахункові рахунки, зазначені у цьому Договорі, Замовник здійснює платежі за надані послуги на підставі актів наданих послуг підписаних уповноваженими представниками сторін, при цьому оплата здійснюється з розрахунку  не менше ніж 6 годин на добу. Акти наданих послуг готує Виконавець і надає для підписання представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом  трьох днів перевіряє відповідність Акту наданих послуг фактично наданим послугам та підписує їх. Оплата  виконаних робіт здійснюється у 5-ти денний термін після підписання Акту наданих послуг. Несвоєчасне підписання Акту, а також необґрунтована претензія щодо достовірності кількості наданих послуг прирівнюється до їх несвоєчасної оплати і призводить до відповідальності згідно п. 7.2. Договору.

          Відповідно п.10.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання  і  діє до повного виконання сторонами взятих на себе за цим Договором зобов'язань, але не пізніше 25 грудня 2008р.

На виконання умов Договору, Позивачем були надані Відповідачу послуги технікою на загальну суму 81446,30 грн., що підтверджується актами виконаних робіт:

-          за жовтень 2008р. на суму 40310,90 грн.;

-          за листопад 2008р. на суму 41135,40 грн.

       При цьому, акт за жовтень 2008 року має відмітку штампу вхідної кореспонденції Позивача за №938 від 05.11.08р., акт за листопад –за №1088 від 16.12.08р.   

Згідно письмового пояснення Позивача реєстрація актів виконаних робіт у вхідній кореспонденції здійснювалася після надходження актів, погоджених обома сторонами.

Після цього документи передавалися до фінансово-економічної служби, яка на підставі актів виписувала податкові накладні та рахунки.  

Погодження та підписання актів здійснювалося безпосередньо у Позивача, тому акти по пошті не надсилались.

Вищевказані факти поставлення вхідних штампів вже після повернення актів з підписом і печаткою Відповідача опосередковано підтверджуються і поясненнями представника Відповідача, який засвідчив, що на його копіях актів вхідних штампів Позивача не має.

При цьому, суд враховує, що Відповідач при підписанні актів наданих послуг також не зазначив дати підписання.

З урахуванням викладеного, суд вважає датою підписання актів наданих послуг 05.11.08р. та 16.12.08р. відповідно.

Відповідачем до позову отримані послуги сплачено частково в розмірі 51000грн.

          16.02.09р. Позивачем надіслана Відповідачу претензія  №34 про оплату вартості етапу наданих послуг і пені за необґрунтовану відмову від його оплати на суму 51743,95грн.

16.03.09р. Позивачем надісланий Відповідачу акт звіряння розрахунків станом на 01 березня 2009 року.

Заборгованість Відповідача становила на момент подання позову 30446,30 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 01 березня 2009 року.

          На даний момент згідно заяви про зменшення суми позову основний борг Відповідача за надані послуги  становить 25446,30грн.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Належних та достатніх доказів, що спростовують вищевказані обставини щодо розміру основного боргу Відповідачем не надано, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Клопотання Відповідача про витребування від Відповідача обґрунтованого підтвердження розрахунків, відображених в актах виконаних робіт, суд вважає необґрунтованим з наступних підстав.

Пунктом 4.1. Договору акти наданих послуг, підписані уповноваженими представниками сторін, визначені єдиним документом, що є підставою оплати послуг. Інших підтверджуючих документів Договором не передбачено. При цьому, в даному пункті було зазначено, що акти наданих послуг готує Виконавець і надає для підписання представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника протягом  трьох днів перевіряє відповідність Акту наданих послуг фактично наданим послугам та підписує їх.

          Вищевказані акти були підписані представником Відповідача та скріплені печаткою підприємства, чим було підтверджено з боку Відповідача перевірка та правильність викладених в них даних.

          Крім того, Відповідачем не представлено суду жодних належних та достатніх доказів, що ставили б під сумнів чи спростовували дані щодо вартості наданих послуг, зазначені у вищевказаних актах.   

Посилання Відповідача, що Позивач під гарантію Відповідача отримав у ТОВ „Форт-Сервіс” будівельні матеріали на суму 14946,89грн., судом не можуть бути прийняті, оскільки Відповідачем не надано письмових змін чи додаткових угод до Договору, як того вимагає ст.654 Цивільного кодексу України та п.11.2 Договору, які б пов`язували поставку зазначених будівельних матеріалів з Договором надання послуг технікою, що є предметом спору по даній справі.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України  за договором про надання послуг одна сторона  (виконавець) зобов'язується  за завданням другої сторони  (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

“Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).”

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно ст. 610  Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Відповідно до ст. 612  Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

“Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.”

          На підставі викладеного, суд не приймає посилання Відповідача на п.10.1. Договору, згідно якого Договір діє лише до 25 грудня 2008р.

Згідно  ч.2 ст.193 ГКУ:

“Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.”

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

“Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.”

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

“Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.”

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

“Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.”

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до частин 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до п.7.2. Договору, за несвоєчасну оплату, а також за затримку приймання послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5%, але не менше подвійної облікової ставки НБУ,  діючої за період, коли сплачується пеня, від несплаченої суми (вартості неприйнятих послуг) за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

          Враховуючи, що сума основного боргу не була сплачена Відповідачем у термін, визначений умовами Договору, Позивачем нараховано Відповідачу  4174,48 грн. пені за період прострочки з 10.11.08р. по 23.04.09р.          

          Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України:

«У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має  право  зменшити розмір  санкцій. При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо  порушення  зобов'язання  не  завдало  збитків  іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.»

          Доказів завдання Відповідачем Позивачу реальних збитків не надано.

          Враховуючи викладене, а саме відсутність фактичних збитків Позивачу, та ступінь виконання на даний момент зобов'язання боржником, а саме те, що Відповідачем сплачено більше ніж 2/3 суми боргу, в тому числі за час розгляду справи, і сума основного боргу ним не заперечується, суд доходить висновку про можливість зменшення розміру пені до 1000 грн.     

Таким чином, позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 1000 грн.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі вищезазначеного, Позивачем обґрунтовано нараховано Відповідачу 3932,88 грн. інфляційних та 521,81 грн. –3% річних за період прострочки з 10.11.08р. по 23.04.09р., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.          

          Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути в повному обсязі покладені на Відповідача.

          Керуючись ст. ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

      2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства ”Пластсервіс" (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 119, код 25618830, р/р 2600013862900 в  АКІБ „Укрсіббанк” м. Харкова, МФО 351005) на користь 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (14017, м. Чернігів, вул. Щорса, 18, код 33111325, р/р35224001002557 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 25446 грн. 30 коп. основного боргу, 1000 грн. пені, 3932 грн. 88 коп. інфляційних та 521 грн. 81 коп. –3% річних.  

           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства ”Пластсервіс" (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 119, код 25618830, р/р 2600013862900 в  АКІБ „Укрсіббанк” м.Харкова, МФО 351005) в доход Державного бюджету (р/р31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095) 309 грн. 01 коп. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства ”Пластсервіс" (14038, м. Чернігів, проспект Перемоги, 119, код 25618830, р/р 2600013862900 в  АКІБ „Укрсіббанк” м.Харкова, МФО 351005) в доход Державного бюджету (р/р31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000, код 22825965) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                            І.В. Кушнір

23.04.09