ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/62556/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Леонтович К.Г.
при секретарі: Домбровському І.В.,
за участю представників сторін: від третьої особи: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ялтинської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, Ялтинське міське управління земельних ресурсів, про визнання протиправним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на землю,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Ялтинської міської ради, треті особи - ОСОБА_2, Ялтинське міське управління земельних ресурсів про визнання протиправним та скасування рішення 11 сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №62 "Про надання ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, площею 0,0333 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1" та скасування реєстрації державного акту серії ЯД №620672, виданого ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,0333 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель ( присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010900700442.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням третій особі протиправно передано у власність земельну ділянку, до складу якої входить частина земельної ділянки, що належить до домоволодіння позивачів та на якій знаходиться господарська споруда, що належить позивачу ОСОБА_3
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року скасовано; прийнято нову, якою позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2, 3 рішення Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №б2 "Про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,0463 га, в тому числі ділянка №1 площею - 0,0333 га, ділянка №2 площею - 0,0130 га для будування та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Ялтинської міської ради (існуючий житловий будинок)" - в частині передачі у власність земельної ділянки №1 площею 0,0333 га із земель Ялтинської міської ради для будування та обслуговування житлового будинку, господарських будівель; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 (ОСОБА_3 є власником 1/3 частки будинку, ОСОБА_4 - 2/3 часток будинку). ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про спадкування.
Рішенням Ялтинської міської ради від 28.07.2004 №62 ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки. ОСОБА_2 розроблено план меж землекористування згідно з планом земельної ділянки, наявному в БТІ м. Ялта, по земельній ділянці, яка знаходилась у користуванні за договором.
Рішенням Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №62 затверджено технічну документацію з землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий №0111900000:01:024:0129), площею 0,0463 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1
10.10.2009 ОСОБА_2 видано два державних акта у тому числі на земельну ділянку №1, площею 0,0333 га.
Рішенням Ялтинської міської ради від 25.06.2010 №187 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що знаходилась у їх користуванні.
Рішенням Ялтинської міської ради від 13.10.2010 №216 "Про внесення змін до рішення 33-ї сесії Ялтинської міської ради 5-го скликання від 25.06.2010 №187 "Про надання дозволу ОСОБА_4, ОСОБА_3 на розробку технічної документації із землеустрою" в частині збільшення площі ділянки з 0,0211 га до 0,0306 га" внесено зміни до рішення від 25.06.2010 №187 в частині збільшення площі ділянки з 0,0211 га до 0,0306 га за висновками геодезичної зйомки.
Листом приватного підприємця ОСОБА_5 (інженер-геодезист) від 23.12.2010 позивачів повідомлено про те, що в результаті виконаних робіт виявлено кадастрове накладення меж земельної ділянки площею 0,0003 га ОСОБА_2 на земельну ділянку позивачів.
Вказуючи на факт розташування на зазначеній частині земельної ділянки господарської будівлі - сараю літ. "В", що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, позивачі звернулись до суду із позовом про визнання протиправним та скасування рішення Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №62, яким ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, а також скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на виконання протиправного рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності рішення Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №62 та виданого на його виконання державного акту на право власності на землю, як таких, що прийнято (видано) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, за відсутності факту порушення прав та інтересів позивачів.
Зазначена позиція суду першої інстанції ґрунтується на недоведеності з боку позивачів правомірності здійснення прибудови до сараю "В", що призвело до його збільшення та, відповідно, накладення земельної ділянки домоволодіння №28 на земельну ділянку, належну позивачеві на праві приватної власності.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з протиправності рішення Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №62 про надання третій особі у власність земельної ділянки як такого, що прийнято без урахування факту знаходження на земельній ділянці господарської споруди, належної позивачеві.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаною позицією суду апеляційної інстанції та вказує на помилкове скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 30-1 Закону України "Про плануванні і забудову територій", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2008 року без залучення підрядних організацій приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, які споруджувалися без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, за наявності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.
Судом першої інстанції в обґрунтування судового рішення зазначено, що згідно з планом бюро технічної інвентаризації міста Ялта від 1994 року, по якому переходили до користування будівлі між попередніми мешканцями будинку №28, - дерев'яний сарай літ. «В»- був розміром 1,85 м на 2,80 м та своєю спорудою заходив на територію спільної доріжки.
З плану бюро технічної інвентаризації міста Ялта, складеного 22 листопада 2010 року при реєстрації поточних змін при домоволодінні №28 розмір сараю літ "В" збільшено до розміру 1,85 м на 3,06 м. Зазначене також вплинуло на збільшення конфігурації земельної ділянки до 0,306 га.
В той же час, ніяких доказів, яки б підтверджували законність перебудови сараю в матеріалах БТІ та в позивача ОСОБА_3 відсутні.
Зазначених обставин судом апеляційної інстанції не спростовано.
Відповідно до частин першої, третьої статті 125 Земельного кодексу України, чинного на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку позивачів факту знаходження на земельній ділянці, переданій у власність третій особі, будь-яких господарських будівель, споруд, у тому числі прибудов до них, будівництво яких здійснювалося б позивачами у встановленому законом порядку, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції щодо правомірності рішення Ялтинської міської ради від 25.07.2007 №62 як такого, що прийнято за відсутності факту порушення прав та законних інтересів позивачів, оскільки реалізація третьою особою у порядку, встановленому законом, наданого їй законом права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність не може ставитися в залежність від добросовісності поведінки інших осіб, у тому числі, від наявності або ж відсутності факту самочинного будівництва на земельній ділянці, що відводиться.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність факту порушення прав чи інтересів позивачів з боку Ялтинської міської ради при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для вжиття заходів судового захисту прав та інтересів позивачів у сфері публічно-правових відносин, у зв'язку з чим вказує на помилкове скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2011 року скасувати, а постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2011 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2013 |
Оприлюднено | 13.11.2013 |
Номер документу | 35090788 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Гончар Л.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні