Рішення

від 28.12.2006 по справі 10/295 ( 13/291/17-13/29)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28

28.12.06     Україна                                                                       

                               Господарський

суд    Чернігівської  області

Іменем України

Р  І  Ш 

Е  Н  Н  Я

21

грудня 2006 року                                                                      

НОМЕР_30/295

За позовом           Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1

                          АДРЕСА_1

До                         Кучинівського

сільського споживчого товариства

                          15252

Щорський р-н с. Кучинівка вул. О. Кошового, 1                              Комунальне

підприємство Чернігівське міжміське бюро технічної                                                                 

інвентаризації                           14017, м.

Чернігів, пр.Перемоги,33

Про визнання

договору дійсним

За зустрічним позовом   Кучинівського сільського споживчого

товариства

15252 Щорський р-н с. Кучинівка вул. О. Кошового, 1

До                     Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

                          АДРЕСА_1

Третя особа на стороні позивача  Щорська районна спілка споживчих товариств

                          15200 м. Щорс, вул.

Фрунзе, 57

Про визнання

договору оренди недійсним

Суддя :                   Пашкіна

С.А. 

Представники сторін:

Позивача : ОСОБА_2 довіреність

НОМЕР_1,ОСОБА_3

д. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 суб'єкт

підприємницької діяльності.

Відповідача : Тат'яненко Т.В.

довіреність НОМЕР_3 від 10.01.06 р., Апецько О.М. голова правління

Від третьої особи : Ситіна Л.М.

довіреність №320 від 12.12.06 р.

Рішення приймається після

оголошеної 19.12.2006 року перерви відповідно до ст.

77 Господарського процесуального

кодексу України.

Позивачем подано позов про визнання

права власності на магазин ІНФОРМАЦІЯ_1,

розташований в АДРЕСА_1 придбаного

на підставі договору оренди

НОМЕР_3, укладеного між Кучинівським

сільським споживчим товариством та

ОСОБА_1

Відповідач 1-Кучинівське сільське

споживче товариство,  відзив на позов

надав.

Позовні вимоги не визнав, в

задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки

вважає, що договір оренди був

укладений з порушенням чинного законодавства.

Відповідач 2- КП “Чернігівське

міжміське бюро технічної інвентаризації”, відзив на

позов надав, вказав, що відповідно

до матеріалів інвентаризаційної справи право

власності на магазин ІНФОРМАЦІЯ_1

зареєстровано за Кучинівським сільським споживчим

товариством.

Позивачем по первісному позову

подано заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідно до заяви позивач просить

визнати дійсним договір купівлі-продажу

магазину ІНФОРМАЦІЯ_1,

розташованого в АДРЕСА_1 в зв'язку

з виконанням договору НОМЕР_3 в

повному обсязі.

Відповідачем-1 подано зустрічний

позов про  визнання договору оренди

НОМЕР_3 неправомірним, розірвання

його та повернення орендованого

приміщення власнику.  Відповідно до додатку до позовної заяви про

зміну підстав і

вимог позову, відповідач просить

визнати недійсним договір в частині купівлі-продажу

магазину, розірвати його та просить

зобов'язати СПД ОСОБА_1 повернути 

орендований

магазин.

Третя особа надала суду пояснення в

яких просить зустрічний позов задовольнити,

оскільки спірне майно віднесено до

неподільного громадського майна, було передано

в оренду з порушенням порядку

встановленого Статутом споживчого товариства та

Положення про громадське майно в

частині неподільної. Спірне майно також не може бути

продано позивачеві за договором оренди,

оскільки вказане майно підлягає продажу з

аукціону і рішення з цього приводу

приймається вищим органом управління споживчого

товариства.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши повноважних представників сторін,

зясувавши фактичні обставини справи,

оцінивши докази, що мають юридичне значення

для розгляду справи по суті, суд

дійшов висновку, що позовні вимоги сторін з

адоволенню не підлягають з

наступних підстав.

06 січня 2004 року між СПД ОСОБА_1

та Кучинівським споживчим товариством

в особі Апецько О.М. підписано  договір оренди НОМЕР_3.

Відповідно до умов договору

орендодавець (відповідач по первісному позову) передає,

а орендар (позивач по первісному

позову) приймає в строкове платне користування

магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 розташований

АДРЕСА_1 вартістю 12000 грн.

без ПДВ.

06.01.2004 року між сторонами

підписано акт приймання-передачі, по якому

орендодавець передав, а орендар

прийняв магазин ІНФОРМАЦІЯ_1, розташований

за адресою АДРЕСА_1. В акті

приймання-передачі зазначена

відновлювальна вартость майна, що

передається в оренду з урахуванням індексації і

становить 12000 грн. без ПДВ.

Позивач вважає, що оскільки вона

сплатила на користь споживчого товариства

14000грн., вартість магазину з

урахуванням ПДВ, ( протягом з грудня 2003 -2005 років) ,

що підтверджується квитанціями до

прибуткових касових ордерів, копії яких знаходяться

в матеріалах справи, ця вартість

була вказана і в договорі,  і в акті

приймання-передачі,

то на теперішній час право

власності на вказаний магазин повинно перейти до неї.

Дійсно відповідно до п. 2.2

договору передача майна в оренду тягне за собою

виникнення в орендаря права

власності на це майно після його викупу за узгодженою

між ними ціною на викуп

орендованого майна ( додаток №2)  в

термін строку дії

цього договору. Орендар має право

вносити попередні розрахунки на викуп

орендованого за цим договором

майна, але майно може перейти у власність

орендаря тільки після повного

розрахунку узгодженої сторонами ціни орендованого

майна.

В судовому засіданні було

встановлено факт, що додаток №2 щодо узгодження ціни

викупу нерухомого майна ( магазину)

і передбачений договором оренди між сторонами

не укладався.

Аналізуючи документи по справі суд

доходить висновку, що домовленості сторін щодо

ціни об'єкту нерухомості не існує,

оскільки в договорі та акті приймання-передачі

зазначається лише вартість та

відновлювальна вартість орендованого об'єкту нерухомості.

Вартості вказаного об'єкту, як

об'єкту купівлі-продажу встановлено не було.

Позивач просить визнати дійсним

договір купівлі-продажу магазину, в зв'язку з

виконанням умов договору оренди

НОМЕР_3 по сплаті вартості магазину.

Відповідно до ст..220 Цивільного

кодексу України , дійсним може бути визнаний

договір, якщо сторони домовилися

щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується

письмовими доказами, і відбулося

повне, або часткове виконання  договору,

але одна із

сторін ухилилася від його

нотаріального посвідчення.

Виходячи з положень вказаної

статті  дійсним може бути визнаний лише

договір,

який повністю відповідає загальним

вимогам, встановленим ст.203 Цивільного кодексу

України. Чинним може бути тільки

той правочин, який був складений з додержанням

необхідних загальних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що

між сторонами  підписувався договір

оренди НОМЕР_3, який містить в собі деякі умови договору купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу, як

правочин передбачений чинним законодавством,

між сторонами не укладався, сторони

не надали доказів, що вони домовилися щодо всіх

істотних умов договору

купівлі-продажу, а тому позовні вимоги по визнанню договору

купівлі-продажу дійсним

необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідач -1 просить визнати

договір недійсним в зв'язку з тим, що від був підписаний

не уповноваженою особою, з

порушенням порядку передбаченого для передачі

об'єкта в оренду, а також визнати

його недійсним в зв'язку з недотриманням

сторонами  вимог, щодо нотаріального посвідчення

договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.793 Цивільного

кодексу України договір найму будівлі

або іншої капітальної споруди (їх

окремої частини) строком на один рік і

більше підлягає нотаріальному

посвідченню.

Згідно з п.10.1 договору оренди

договір діє з 06 січня 2004р. до повного викупу

орендованого майна. Оскільки

сторонами не були встановлені умови викупу та

його строк, то договір оренди

вважається укладеним на невизначений строк, т.т.

на строк більше одного року і

потребує нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст..215 Цивільного

кодексу України недійсним є правочин, якщо

його недійсність встановлена

законом(нікчемний правочин). У цьому разі

визнання недійсним нікчемного

правочину в судовому порядку не вимагається.

Стаття 220  Цивільного кодексу України передбачає, що у

разі недодержання

сторонами вимоги закону про

нотаріальне посвідчення договору такий 

договір є нікчемним.

Враховуючи вищенаведене, суд

приходить до висновку, що договір оренди НОМЕР_3 є недійсним , оскільки він

нікчемний ,т.я. його недійсність встановлена

законом. Даний договір є договором

оренди, а тому його дія припиняється на майбутнє.

За таких обставин, зустрічна вимога

про визнання недійсним договору  підлягає

задоволенню.

Позовні вимоги в частині розірвання

договору задоволенню не підлягають,

оскільки недійсний договір не

породжує для сторін ніяких прав та обов'язків, а тому

і не підлягає розірванню.

Відповідно до ст.216 Цивільного

кодексу України у разі недійсності право чину

кожна з сторін зобов'язана

повернути другій стороні у натурі все, що вона

одержала на виконання цього

правочину. Вимога про застосування наслідків

недійсності нікчемного правочину

може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Зустрічна позовна вимога про

повернення орендованого майна, з урахуванням

встановлених судом фактів і для

захисту інтересів власника - Кучинівського

сільського споживчого товариства підлягає

задоволенню.

Керуючись ст.ст.203, 207, 215,216,

220, 657,793 Цивільного кодексу України,

ст. ст.2,48,49,51 Закону України

“Про власність”, ст.ст.49,82-85Господарського

процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          В задоволенні первісного позову

-  відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

 Визнати договір оренди НОМЕР_3, укладений між

Кучинівським

сільським споживчим товариством та

суб'єктом підприємницької

діяльності ОСОБА_1  недійсним, припинивши його

дію на майбутнє.

В задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди НОМЕР_3

укладеного між Кучинівським сільським споживчим

товариством та суб'єктом

підприємницької діяльності ОСОБА_1 -відмовити.

           Зобов'язати суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1( АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_4) повернути Кучинівському

сільському споживчому товариству ( 

15252, с.Кучинівка, вул..Кошового,1,Щорського району,  р/р 26003795 ЧОД АППБ Аваль, МФО 353348, код

01775358 ) орендоване майно магазин ІНФОРМАЦІЯ_1, розташоване за адресою

АДРЕСА_1.

Наказ видати після набранням

рішенням законної сили.

Суддя:                                                                                                                          

С.А.Пашкіна.

Повний текст рішення підписано

26.12.2006 року.

Суддя:                                                                                                                          

С.А.Пашкіна.