Рішення

від 11.11.2013 по справі 904/7599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.13р. Справа № 904/7599/13

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 371, м. Дніпропетровськ

про стягнення 36 499 грн. 56 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Остапенко О.І. - юрисконсульт за дов. № 108 від 02.02.2011

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 371 про стягнення 34 457 грн. 48 коп. основної заборгованості та 2 042 грн. 08 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання теплової енергії № 080512 від 15.10.2002 в частині повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію.

Ухвалою господарського від 02.10.13 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.10.2013. Ухвалою від 28.10.2013 розгляд справи відкладено на 11.11.2013.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки поштові конверти (арк. с. 28, 34) з ухвалами суду, які направлялись на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулись з поштовими відмітками: «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не розшукано».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2002 між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» (далі - позивач, енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом № 371 (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 080512 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 2.1 теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб); гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Відповідно до п. 6.1 тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором, установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів .

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. (п. 7.1 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4. (п. 7.2 договору).

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з вказанням періоду, за який він сплачує. (п. 7.3 договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопосточальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим.У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів. (п. 7.4 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 78 457 грн. 48 коп. відповідно до актів прийому-передачі виконаних робіт (арк. с. 30-35). На основі актів відповідачу були виставлені рахунки фактури також на загальну суму 78 457 грн. 48 коп. (арк. с. 24-29), які були отримані відповідачем, відповідно до реєстрів рахунків та актів виконаних робіт (арк. с. 37-42).

як зазначає позивач, відповідач частково сплатив вартість поставленої йому теплової енергії, а саме у розмірі 44 000 грн. 00 коп.

Отже, несплаченою, на момент звернення позивача до суду, залишається заборгованість за теплову енергію у розмірі 34 457 грн. 48 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відповідно до частин 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперчено факт отримання теплової енергії згідно виставлених рахунків та не надано доказів її оплати на суму 34 457 грн. 48 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю в розмірі 34 457 грн. 48 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 042 грн. 08 коп.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки (п. 8.2.3 договору).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу частково у сумі 1 992 грн. 25 коп. Оскільки при розрахунку розміру пені за період з листопада 2012 по квітень 2013, позивачем неправильно визначено ставку Національного банку України. Відповідно до Постанови правління Національного банку України від 06.06.2013 № 209 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 10.06.2013 облікова ставка НБУ становить 7,0 %.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1 718 грн. 15 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 371 (49041, м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, 74, код ЄДРПОУ 24601632) на користь Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) основний боргу у розмірі 34 457 грн. 48 коп. (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім грн. 48 коп.), пеню у сумі 1 992 грн. 25 коп. (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві грн. 25 коп.) та 1 718 грн. 15 коп. (одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 15 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 12.11.13р.