Рішення

від 11.11.2013 по справі 910/19641/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19641/13 11.11.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Традиції України"

про стягнення 155749,01 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Іванов С.Г. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Традиції України" 155749,01 грн., в т.ч. 137378,27 грн. основного боргу та 18370,74 грн. пені. Крім того позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором транспортного експедирування №01/10-12 належним чином не виконав, зокрема, не сплатив грошові кошти за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19641/13, розгляд справи призначено на 11.11.2013.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні 11.11.2013 подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу на суму у розмірі 13000,00 грн. У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 124378,27 грн., пеню у розмірі 3114,99 грн. та судові витрати.

Враховуючи норми ст. 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №0103314347971, отримане відповідачем 18.10.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.11.2013 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №01/10-12 транспортного експедирування (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1. Договору Експедитор приймає на себе зобов'язання за дорученням, за плату і за рахунок Клієнти організувати та виконувати транспортно-експедиторські послуги по перевезенню зернових та олійних культур Клієнта залізничним транспортом, а також здійснення інших дій, необхідних для виконання зобов'язань по даному Договору а узгоджених з Клієнтом.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що Клієнт зобов'язаний за 10 робочих днів до запланованого навантаження надати експедитору заяву про перевезення, що має відбутися з зазначенням: найменування вантажу, пункту та станції відправлення, об'ємів перевезення, строків початку навантаження, найменування станції призначення та вантажоодержувача (чіткі реквізити вантажоодержувача), чітких інструкцій по заповненню залізничної накладної, а також документів, які потрібні для виконання митного, санітарного та інших видів державного контролю; здійснити експедитору 100 % передоплату вартості експедирування, яка складається з вартості провізних платежів, додаткових станційних зборів, митних зборів, витрат на проходження фіто санітарних, сертифікаційних та інших процедур по оформленню вантажу, плати експедитору.

Згідно з п. 4.3. Договору, вартість експедирування та розмір плати експедитора узгоджується в додатках/доповненнях до цього договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо будь-яка з сторін не заявить про розірвання протягом 10 днів до закінчення строку його дії. Кількість пролонгацій не обмежена.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем на виконання умов договору надавалися заявки позивачу на транспортування кукурудзи Вих. №№ 0110-1265/2012, 0110-1268/2012, 0110-1270/2012, 0110-1271/2012, 0110-1271/2012 (належним чином засвідчені копії заявок містяться в матеріалах справи).

Згідно акту № 1 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 08.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 1000,000 тон кукурудзи фуражної від станції Золотоноша до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 147499,99 грн.

Згідно акту № 2 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 15.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 455,20 тон кукурудзи фуражної від станції Скороходове до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 85350,00 грн.

Згідно акту №3 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 16.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 183,892 тон кукурудзи фуражної від станції Скороходове до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 34479,75 грн.

Згідно акту №4 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 30.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 268,850 тон кукурудзи фуражної від станції Кочубєївка до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 50409,37 грн.

Згідно акту №5 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 30.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 910,450 тон кукурудзи фуражної від станції Пальміра до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 142940,65 грн.

Згідно акту №6 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 31.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 666,600 тон кукурудзи фуражної від станції Золотоноша 1 до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 98323,50 грн.

Згідно акту №7 про виконання робіт (надання послуг) згідно договору транспортного експедирування № 01/10-12 від 01.10.2012 від 31.10.2012р. експедитором надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги по перевезенню 263,637 тон кукурудзи фуражної від станції Кочубєївка до станції Жовтнева-екс/4-Од-Україна на загальну суму 47556,95 грн.

Акти про виконання робіт (надання послуг) підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Всього за договором транспортного експедирування №01/10-12 від 01.01.2012р. позивачем з 08 жовтня по 31 жовтня 2012 року надано послуг відповідачу на загальну суму 606560,21 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 24.04.2013 року, який підписаний як позивачем, так і відповідачем.

Однак, відповідач в порушення п.2.4 Договору 100% передоплату не здійснив, а частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 482181,94 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) по факту наданих послуг, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих транспортних послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 124378,27 грн. з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 929, 930 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. № 1955-IV (з наступними змінами та доповненнями) транспортно-експедиторською діяльністю є підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторською послугою є робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Якщо звернутись до змісту зобов'язань, що виникли на підставі договору № 15012012-2, вбачається висновок, що названа угода є договором транспортного експедирування, оскільки у позивача виникли зобов'язання щодо надання послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажу.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки надання послуг відбувалося на договірній та платній основі, а строк проведення розрахунків не встановлений ані угодою сторін, ані законом, то це зумовлює застосування ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що 29.04.2013 позивач направив відповідачу претензію Вих. № 29/04-13, в який просив останнього здійснити оплату наданих послуг.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовно відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів не перерахував.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 18370,74 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.3.2 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Суд здійснив перерахунок розміру суми пені за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення «Ліга:ЗАКОН» з урахуванням норм чинного законодавства, умов договору та часткових оплат дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 7 251,26 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрні Традиції України" (01033, м. Київ, вул. Панківська, 6-Б; ідентифікаційний код 37723251) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП Транско" (18000, м. Черкаси, пр.-т Хіміків, буд. 4, 2 поверх, ідентифікаційний код 32291375) заборгованість в сумі 124378 (сто двадцять чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 27 коп., 7251 (сім тисяч двісті п'ятдесят одну) грн. 26 коп. пені та 2692 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 60 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення 12.11.2013

Суддя Грєхова О.А.