Рішення

від 12.11.2013 по справі 914/3655/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 р. Справа № 914/3655/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Черлис-Агро», Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір'я,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми «Габен», м.Львів,

про: стягнення 92 864 грн. 40 коп. суми основної заборгованості за договором, 13 384 грн. 42 коп. пені, 1 354 грн. 25 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Забродська К.А - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черлис-Агро» до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми «Габен» про стягнення 92 864 грн. 40 коп. суми основної заборгованості за договором, 13 384 грн. 42 коп. пені, 1 354 грн. 25 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.10.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28 (докази в матеріалах справи).

Розгляд справи 29.10.2013 року відкладено на 12.11.2013 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 12.11.2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Враховуючи неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Черлис Агро» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36354920, знаходиться за адресою: 19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір'я, вул. Леніна, буд. 2А, що підтверджується Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії АВ №287081 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Габен» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20832731, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Персенківка, буд. 19, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АГ №387198 (докази в матеріалах справи).

03.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Черлис Агро» (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою «Габен» (надалі - відповідач, продавець) укладено Договір купівлі-продажу №14/16 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язувався поставити та передати у власність покупця мінеральне добриво, в подальшому товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах договору та додатків до нього.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором купівлі-продажу відповідно до статті 655 ЦК України.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 03.03.2012 року №14/16 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Розділом 2 договору встановлено кількість, якість та асортимент товару, розділом 3 - порядок передачі товару.

Так, згідно пункту 2.1. договору найменування товару, ціна за одиницю виміру, а також інші умови вказані в Додатку №1 до договору до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 2.2. договору якість товару, що поставляється продавцем, за своїми якісними характеристиками відповідає сертифікату якості та додатків до нього.

Згідно пункту 3.1. договору приймання товару від перевізника здійснюється покупцем відповідно до умов поставки у пунктах призначення. Дата штемпеля в пункті призначення на залізничній накладній вважається датою надходження товару. Пунктом призначення вважається пункт, зазначений у залізничній чи товарно-транспортній накладній.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що товар вважається прийнятим покупцем по кількості - у відповідності зі специфікацією вантажу (пакувальним аркушем, залізничної накладної), а по якості - на основі відповідних сертифікатів заводу-виробника.

Розділом 4 договору встановлено форму та порядок проведення розрахунків, розділом 5 - зобов'язання сторін.

Так, згідно пункту 4.1. договору покупець робить оплату вартості товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури постачальника в терміни і на умовах згідно додатків до договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору покупець сплачує сто відсотків від суми товару у термін та за ціною, яка визначається у специфікації, що є додатком до договору і становить його невід'ємну частину.

Згідно пункту 5.1. договору покупець зобов'язувався серед іншого, провести оплату за товар в терміни та розмірах, визначених розділом 4 договору.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар відповідно до термінів та базису поставки, вказаних у договорі.

Відповідно до пункту 6.3. договору продавець у випадку прострочення поставки оплаченої продукції сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості непоставленої (недопоставленої) в термін продукції, за кожен день прострочення.

Додатком №1 до договору сторонами встановлено, що відповідач зобов'язаний поставити, а позивач оплатити на умовах договору нітроамофоску 16:16:16 в кількості 67 тон, ціною 4 650 грн. 00 коп. за тонну на суму 311 550 грн. 00 коп. та селітру в кількості 39 тон, за ціною 3 370 грн. 00 коп. на суму 131 430 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія додатку №1 до договору в матеріалах справи).

Додатковою угодою від 03.03.2012 року до договору сторони погодили читати пункт 3.1. договору в наступній редакції: «Приймання товару від продавця здійснюється покупцем на складі продавця в с. Дубівка Черкаського району», а також виключити з договору абзаци 1, 2, 4 та 5 пункту 5.1. договору (належним чином завірена копія додаткової угоди до договору долучена до матеріалів справи).

На виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем виставлено позивачу до оплати Рахунок на оплату від 03.03.2012 року №280/0041 на суму 442 980 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).

Позивач умови договору виконав належним чином, 07.03.2012 року здійснив оплату поставки нітроамофоски та селітри за договором в розмірі 442 980 грн. 00 коп., що підтверджується долученою до матеріалів справи належним чином завіреною копією виписки з банківського рахунку позивача за 07.03.2012 року.

Відповідач умов договору належним чином не виконав, Видатковою накладною від 04.05.2012 року №280/0090 поставив позивачу нітроамофоску 16:16:16 в кількості 67 тон, вартістю 4 650 грн. 00 коп. за тонну на загальну суму 311 550 грн. 00 коп. Вказану Видаткову накладну підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору (належним чином завірена копія Видаткової накладної в матеріалах справи).

Додатковою угодою від 25.03.2013 року №2/6 до договору сторони погодили у зв'язку з невиконанням продавцем умов договору щодо поставки покупцю оплаченого ним товару, продавець зобов'язувався повернути покупцю попередню оплату за товар в розмірі 131 430 грн. 00 коп. протягом двох робочих днів з дати підписання даної додаткової угоди №2. Вказана угода набирає чинності з дня її підписання сторонами та є невід'ємною частиною договору. Вказана додаткова угода підписана повноважними представниками та завірена відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору. (належним чином завірена копія додаткової угоди №2 до договору в матеріалах справи).

Окрім того, 08.05.2013 року між сторонами у справі укладено Договір про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №10, за умовами якого позивач, у відповідності до укладеного сторонами та ТзОВ «Черлис» Договору від 03.05.2013 року про переведення боргу ТзОВ «Черлис» на позивача, має зобов'язання перед відповідачем щодо сплати заборгованості у розмірі 68 520 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2 договору від 08.05.2013 року №10 відповідач, у відповідності до укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 19.12.2011 року №40/29, від 16.02.2012 року №49/12 та від 03.03.2012 року №14/16 має зобов'язання перед позивачем щодо повернення попередньої оплати за недопоставлений позивачу товар в розмірі 387 430 грн. 00 коп.

Пунктом 3 Договору від 08.05.2013 року №10 сторони, з врахуванням того, що зустрічні вимоги випливають із взаємних зобов'язань між відповідачем і позивачем у справі, які є контрагентами за цими операціями, вимоги є однорідними, строк виконання за зустрічними вимогами настав, між сторонами немає спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, тощо, вирішили цим договором припинити взаємні зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 68 520 грн. 00 коп.

Пунктами 4 та 5 Договору від 08.05.2013 року №10 сторонами погоджено, що зобов'язання позивача перед відповідачем по договору про переведення боргу від 07.05.2013 року припиняються в розмірі 68 520 грн. 00 коп. Зобов'язання відповідача перед позивачем щодо повернення попередньої оплати за недопоставлений позивачу товар згідно договорів купівлі-продажу від 16.02.2012 року №49/12 та від 03.03.2012 року №14/16 становить 318 910 грн. 00 коп.

Вказаний договір підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін у справі (належним чином завірена копія Договору від 08.05.2013 року №10 в матеріалах справи).

Також 13.05.2013 року між сторонами у справі укладено Договір про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог б/н, за умовами якого позивач, у відповідності до укладеного сторонами та ТзОВ «Черлис» Договору від 13.05.2013 року про переведення боргу ТзОВ «Черлис» на позивача, має зобов'язання перед відповідачем щодо сплати заборгованості у розмірі 18 345 грн. 60 коп.

Відповідно до пункту 2 договору від 13.05.2013 року б/н відповідач, у відповідності до укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 16.02.2012 року №49/12 та від 03.03.2012 року №14/16 має зобов'язання перед позивачем щодо повернення попередньої оплати за недопоставлений позивачу товар в розмірі 318 910 грн. 00 коп.

Пунктом 3 Договору від 13.05.2013 року б/н сторони, з врахуванням того, що зустрічні вимоги випливають із взаємних зобов'язань між відповідачем і позивачем у справі, які є контрагентами за цими операціями, вимоги є однорідними, строк виконання за зустрічними вимогами настав, між сторонами немає спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання, тощо, вирішили цим договором припинити взаємні зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 18 345 грн. 60 коп.

Пунктами 4 та 5 Договору від 13.05.2013 року б/н сторонами погоджено, що зобов'язання позивача перед відповідачем по договору про переведення боргу від 13.05.2013 року припиняються в розмірі 18 345 грн. 60 коп. Зобов'язання відповідача перед позивачем щодо повернення попередньої оплати за недопоставлений позивачу товар згідно договорів купівлі-продажу від 16.02.2012 року №49/12 та від 03.03.2012 року №14/16 становить 300 564 грн. 40 коп.

Вказаний договір підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін у справі (належним чином завірена копія Договору від 13.05.2013 року б/н в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач 22.08.2013 року звертався до відповідача Претензією про повернення суми попередньої оплати за недопоставлений товар від 21.08.2013 року вих. №28 з вимогою про повернення зайво сплачених коштів в сумі 300 564 грн. 40 коп. Відповідачем вказану Претензію залишено без відповіді та реагування. (належним чином завірена копія Претензії, доказів її скерування на адресу відповідача та отримання останнім в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з повернення оплати за недопоставлений товар становить 92 864 грн. 40 коп., станом на час розгляду справи по суті доказів її погашення сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з Договору купівлі-продажу від 03.03.2012 року №14/16, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Окрім стягнення суми основної заборгованості за договором позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13 384 грн. 42 коп. пені, нарахованої у відповідності до пункту 6.3. договору (розрахунок суми пені в матеріалах справи).

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є різновидом неустойки, яка може встановлюватися за будь-яке порушення зобов'язання та як різновид неустойки, є відмінним від штрафу, оскільки штраф є сталою величиною, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-111, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В судовому засіданні 12.11.2013 року перераховано розмір пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача і вона становить:

за період з 07.04.2012 року по 04.05.2012 року:

442 980 грн. 00 коп. х 7,5% х 2 х 28 / 366 = 5 083 грн. 38 коп.

за період з 05.05.2012 року по 07.10.2012 року:

131 430 грн. 00 коп. х 7,5% х 2 х 156 / 366 = 8 402 грн. 90 коп.

Так, загальна сума пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача складає: 5 083,38 + 8 402,90 = 13 486 грн. 28 коп.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13 384 грн. 42 коп. пені за прострочення повернення оплати недопоставленого за договором товару підлягають до задоволення у повному обсязі.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 354 грн. 26 коп. трьох відсотків річних, нарахованих у відповідності до приписів статті 625 ЦК України (розрахунок суми трьох відсотків річних в матеріалах справи).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні 12.11.2013 року перераховано розмір трьох відсотків річних, які слід стягнути з відповідача на користь позивача і вони становлять:

за період з 28.03.2013 року по 08.05.2013 року:

131 430 грн. 00 коп. х 3% х 42 / 365 = 453 грн. 70 коп.

за період з 09.05.2013 року по 13.05.2013 року:

111 210 грн. 00 коп. х 3% х 5 / 365 = 45 грн. 70 коп.

за період з 14.05.2013 року по 01.09.2013 року:

92 864 грн. 40 коп. х 3% х 111 / 365 = 847 грн. 23 коп.

Так, загальна сума трьох відсотків річних, які слід стягнути з відповідача на користь позивача складає: 453,70 + 45,70 + 847,23 = 1 346 грн. 63 коп.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 354 грн. 26 коп. трьох відсотків річних за прострочення повернення оплати недопоставленого за договором товару підлягають до задоволення частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 346 грн. 63 коп.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 151 грн. 91 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з поставки товару за договором.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 80, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Габен» (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Персенківка, буд. 19; код ЄДРПОУ 20832731) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Черлис Агро» (19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозір'я, вул. Леніна, буд. 2А; код ЄДРПОУ 36354920) 92 864 грн. 40 коп. суми основної заборгованості за договором, 13 384 грн. 42 коп. пені, 1 346 грн. 63 коп. трьох відсотків річних та 2 151 грн. 91 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

12.11.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 13.11.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.