Ухвала

від 07.11.2013 по справі 815/4484/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 р.Справа № 815/4484/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 9 квітня 2013 року № 0001022240, 0001032240 та 0001042240.

Свої позовні вимоги ТОВ «Технології сучасного будівництва» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2012 року, результати якої відображені в акті від 27 березня 2013 року № 2072/22-4/33218008 /т. 1, а.с. 10-19/.

В акті перевірки було здійснено висновок порушення позивачем п.п. 138.1 ст. 138 ПК України і п.п. 198.3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало заниження 132019 гривень ПДВ та 53612 гривень податку на прибуток. Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту та валових витрат за безтоварними господарськими операціями з ПП «Бітум Юг Компані».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 9 квітня 2013 року № 0001032240 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 198029 гривень (основний платіж - 132019 гривень, штрафні санкції - 66010 гривень), № 0001022240 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 53612 гривень (основний платіж) та № 0001042240 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 427000 гривень за 4 квартал 2012 року (реєстрація декларації 27 лютого 2012 року) /т. 1, а.с. 20 - 22/.

Відповідно до абз. « 1» п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Висновок про безтоварність вищенаведених господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом було зроблено податковим органом виключно на підставі того, що він (контрагент) не знаходився за своєю податковою адресою та реалізований позивачу товар був отриманий по безтоварному ланцюгу постачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єктів господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 145 ГК України передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Таким чином, факти відсутності суб'єкта підприємницької діяльності за податковою адресою, неможливості його перевірки податковими органами не приймають участі у визначенні змін майнового стану його контрагентів.

Тобто, наявність таких фактів (відсутність за податковою адресою, відсутність можливості перевірки), сама по собі, жодним чином не свідчить про безтоварність господарських операцій підприємства чи його контрагентів.

В акті перевірки зазначено про безтоварний ланцюг постачання товару до позивача, однак жодних доказів наявності такого ланцюга у податкового органу не мається. Тобто, податковим органом взагалі не досліджувалося походження товару отриманого позивачем від ПП «Бітум Юг Компані».

В акті перевірки декларативно зазначено про відсутність ресурсів для здійснення поставки товару зазначеним контрагентом позивачу. Колегія суддів не приймає зазначений довід до уваги у зв'язку з тим, що він є голослівним та необґрунтованим. Тобто, податковим органом не було зазначено, які ресурси були необхідні зазначеному контрагенту для здійснення поставки товару позивачу, чому їх відсутність робила неможливою таку господарську операцію та чому такі ресурси не могли бути залучені ПП «Бітум Юг Компані» на підставі договорів з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач придбав у зазначеного контрагента гідроізоляційні матеріали та обладнання. Товар був отриманий та оплачений позивачем, а в подальшому використаний у власній господарській діяльності позивача при виконанні генерального підряду на капітальне будівництво для АТ «ФК « Черноморець» /т. 1, 33-35, 41-48, 139-162/.

Первинна документація на отримання зазначеного товару позивачем від наведеного контрагента була в наявності як на час перевірки, так і в суді першої інстанції /т. 1, а.с. 36-48/.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, у податкового органу взагалі не мається доказів безтоварності вищенаведеної господарської операції позивача, а позивач належними та допустимими доказами (первинна документація, договори тощо) довів факт наявності змін свого майнового стану у зв'язку зі здійсненням зазначеної господарської операції.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги те, що у вищенаведеному акті перевірки жодним чином не задокументований факт неправомірного збільшення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 427000 гривень за 4 квартал 2012 року (реєстрація декларації 27 лютого 2012 року) у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної господарської операції.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технології сучасного будівництва» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 9 квітня 2013 року № 0001022240, 0001032240 та 0001042240 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 11 листопада 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/