Постанова

від 11.11.2013 по справі 823/3210/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року справа № 823/3210/13-а

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Педані О.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Миронова Т.М. (за довіреністю),

представника відповідача - Голуб С.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Спецшляхбуд» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - позивач) до приватного підприємства «Спецшляхбуд» (далі - відповідач), в якому просила з урахуванням зменшення позовних вимог стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь Державного бюджету через позивача податковий борг з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, (далі - ПДВ) в сумі 70712 грн. 73 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив узгоджені зобов'язання з ПДВ: відповідно до скасованого рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 05.03.2013 №15 в сумі 63639,58 грн.; податкових декларацій з ПДВ від 20.03.2013 №9014819815 на суму 10331,00 грн., від 10.04.2013 №9019078121 на суму 6696,00 грн., від 16.05.2013 №9028021644 на суму 10888,00 грн., від 22.07.2013 №9044354809 на суму 940,00 грн., від 20.08.2013 №9051897610 на суму 10245,00 грн., від 20.09.2013 №9059202249 на суму 26746,00 грн. (з урахуванням уточнюючих декларацій з ПДВ від 08.11.2013 №9071712272, якою зменшено грошове зобов'язання з ПДВ за вересень 2013 року на 5172,00 грн. та від 08.11.2013 №9071797167, якою зменшено грошове зобов'язання з ПДВ за березень 2013 року на 7833,00 грн.); а також податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 25.03.2013 №0001851500 на суму 170,00 грн., від 18.05.2013 №0002231500 на суму 400,00 грн. та №0002241500 на суму 833,10 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 17.01.2003 виконавчим комітетом Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 32339694), є платником податку на додану вартість з 20.12.2012 відповідно до свідоцтва №200094423.

Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.8).

Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача з ПДВ виникла у зв'язку з наступним.

Суд встановив, що відповідно до рішення позивача від 05.03.2013 №15 відповідачу надано розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ строком на 9 місяців на загальну суму 63639грн. 58коп. з терміном сплати: 10.04.2013, 13.05.2013, 10.06.2013, 10.07.2013, 12.08.2013, 10.09.2013, 10.10.2013, 11.11.2013 - в сумі 7076грн. 59коп. щомісячно; 10.12.2013 - в сумі 7076грн. 50коп. Однак воно скасоване у зв'язку з порушенням його умов рішенням від 02.08.2013 №2.

Відповідно до п.100.2. ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Тому суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання відповідача з ПДВ відповідно до скасованого рішення від 05.03.2013 №15 в сумі 63639грн. 58коп. є узгодженим.

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ за січень-вересень 2013 року згідно з наступними деклараціями з ПДВ:

- від 20.03.2013 №9014819815 - за лютий 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 10331,00 грн.;

- від 22.07.2013 №9044354809 - за червень 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 940,00 грн.;

- від 20.08.2013 №9051897610 - за липень 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 10245,00 грн.;

- від 20.09.2013 №9059202249 - за серпень 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 26746,00 грн.;

- від 21.10.2013 №9071712272- за вересень 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 4733,00 грн.

Суд звернув увагу, що декларацією з ПДВ від 10.04.2013 №9019078121 - за січень 2013 року платник визначив суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту для зарахування у зменшення розміру податкового зобов'язання з ПДВ на 6696,00 грн., а від 16.05.2013 №9028021644 - за квітень 2013 року відповідач визначив суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту для зарахування у зменшення розміру податкового зобов'язання з ПДВ на суму 10888,00грн.

Крім того відповідно до уточнюючої декларації з ПДВ від 08.11.2013 №9071712272 відповідач визначив суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту для зарахування у зменшення розміру податкового зобов'язання за березень 2013 року на 7833,00 грн., а від 08.11.2013 №9071797167 - зменшив суму податкового зобов'язання за вересень 2013 року на 4733,00 грн. та визначив суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту для зарахування у зменшення розміру податкового зобов'язання за вересень 2013 року на 5172,00 грн.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання, визначене вищевказаними деклараціями з ПДВ, в сумі 17673,00 грн. є податковим боргом відповідача.

Стосовно грошових зобов'язань позивача згідно з ППР від 25.03.2013 №0001851500, від 18.05.2013 №0002231500 та №0002241500 суд зазначає наступне.

Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України.

Суд встановив, що на підставі акту камеральної перевірки позивач прийняв ППР від 25.03.2013 №0001851500, яким застосував до відповідача штраф за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року в сумі 170,00 грн. Це ППР отримане відповідачем 26.03.2013, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.18).

18.05.2013 позивач провів невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань. За результатами перевірки складений акт від 18.05.2013 №334/15-056, на підставі якого позивач прийняв ППР від 18.05.2013 №0002231500, яким зобов'язав відповідача сплатити штраф за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з ПДВ в сумі 400,00 грн., а також ППР від 18.05.2013 №0002231500, яким зобов'язав позивача сплатити штраф за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання з ПДВ в сумі 833,10 грн. Ці ППР отримані відповідачем 22.05.2013, що підтверджується копією корінця рекомендованого повідомлення, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.24).

Суд звернув увагу, що вищевказані ППР відповідачем в установленому законом порядку не оскаржені, однак до часу судового розгляду справи грошові зобов'язання, визначені ними, не сплачені.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тому, враховуючи, що вищевказані ППР відповідачем не оскаржені, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов'язань.

Відповідно до п.п.129.1.1. ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України на суму заборгованості з ПДВ нарахована пеня в розмірі 2197грн. 05коп. за період з 31.01.2013 до 31.10.2013, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки з ПДВ.

Суд звернув увагу, що з 01.01.2013 до часу судового розгляду справи відповідач частково сплатив грошове зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 14200,00 грн. Таким чином заборгованість відповідача з ПДВ станом на час розгляду справи згідно з підставами позову становить 70712грн. 73коп., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача з відповідного податку та яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 20.05.2013 №3 на суму ПДВ 2767грн. 70коп. Вказана вимога отримана відповідачем 23.05.2013, що підтверджується підписом головного бухгалтера відповідача на її корінці (а.с.33).

В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджене зобов'язання з ПДВ не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Відповідно до п. 59.5 ст. 95 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено п.20.1.34 ст.20.1 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить чинним нормативно-правовим актам, не порушує чиї-небудь права та інтереси і приймається судом, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 - 163, 254 - 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Спецшляхбуд» (19641, Черкаська обл., Черкаський район, с. Вергуни, вул.Чайковського, буд.8; код ЄДРПОУ 32339694) на користь державного бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18003, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 157; код ЄДРПОУ 38715681) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 70712грн. 73коп. (сімдесят тисяч сімсот дванадцять гривень 73 копійки).

2. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання повного тексту постанови у порядку, передбаченому статтями 185-187 КАС України.

3. Копію постанови направити сторонам у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 13.11.2013