Постанова

від 12.11.2013 по справі 812/9032/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 року Справа № 812/9032/13-а

об 11 годині 45 хвилин м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.

за участю секретаря: Гаркуші Ю.О.

представника позивача Повідайчик Ірина Василівна, головний державний

ДПІ в Артемівському районі інспектор юридичного відділу

м. Луганська ГУ Міндоходів (довіреність від 19.06.2013 №82/9/10-000/15)

у Луганській області:

представник відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремсервіс" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1069,99 грн. з рахунків у банках ,-

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремсервіс" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1069,99 грн. з рахунків у банках.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремсервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.11.2001, номер запису 1382 120 0000 000965. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Артемівському районі міста Луганська з 14.11.2001.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань станом на 23.10.2013 у відповідача утворилася податкова заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1069,99 грн., яка самостійно нарахована відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю №84624 від 08.01.2013 та №27472 від 19.12.2012.

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу податкову вимогу №57 від 05.02.2013.

У зв'язку із несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу позивач звернувся із позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовній вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремсервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.11.2001, номер запису 1382 120 0000 000965. Підприємство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Артемівському районі міста Луганська з 14.11.2001 (а.с.8,11).

Згідно довідки про суми податкового боргу станом на 23.10.2013 заборгованість відповідача по сплаті орендної плати з юридичних осіб складає 1069,99 грн., яка самостійно нарахована відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю №84624 від 08.01.2013 та №27472 від 19.12.2012 (а.с.22, 14-21).

Згідно розрахунку ціни позову за минулі періоди у відповідача була переплата у розмірі 941,63 грн., у зв'язку із чим сума нарахованого зобов'язання була автоматично зменшена до 35,39 грн. (а.с.23).

З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією було направлено відповідачу податкову вимогу №57 від 05.02.2013, яка була отримана посадовою особою відповідача 13.02.2013 (а.с.12).

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, серед інших, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із п.п.54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п.287.3. ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1069,99 грн., який до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачено, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроремсервіс" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1069,99 грн. з рахунків у банках задовольнити повністю.

Стягнути кошти з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроремсервіс" (юридична адреса: 91493 м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Цементна, 3, ідентифікаційний код 31719166) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1069,99 грн. (одна тисяча шістдесят дев'ять гривень 99 копійок), перерахувавши на р/р 33218811700003, код платежу 13050200, утримувач УДКСУ у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В. Ципко