Ухвала

від 05.11.2013 по справі 801/7389/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7389/13-а

05.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Кобаля М.І. ,

Воробйової С.О.

секретар судового засідання Прищепа Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим- Семенюк Олена Вікторівна, наказ №01-24к від 30.05.2008 року ,

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 11.09.13 по справі № 801/7389/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим (вул.Кірова, буд.6, смт Чорноморське, Чорноморський район, Автономна Республіка Крим, 96400)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим (вул.Леніна, буд.14, смт Роздольне, Автономна Республіка Крим, 96200)

про стягнення 2502,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О.) від 11.09.13 у справі № 801/7389/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим про стягнення 2502,30 грн., - задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Роздольненському районі АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії призначеної по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з 01.01.2013р. по 01.07.2013 р. по пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в розмірі 2502,30 грн.(дві тисячі п'ятсот дві гривні тридцять копійок) у тому числі 2463,84 гривні основного розміру пенсії та 38,46 грн. витрат на доставку основного розміру пенсії.

Не погодившись з даною постановою суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2013 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим 22.07.2013 року звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим, в якому просить стягнути з відповідача суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності унаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2502,30 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що станом на 01.01.2013 року по 01.07.2013 року відповідачем не прийнято до відшкодування сума витрат на виплату та доставку пенсій, що є порушенням чинного законодавства, таким чином відмова відповідача в ухваленні до відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим суми витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності унаслідок нещасного випадку на виробництві є незаконною.

З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за січень-червень 2013р.

Станом з 01.01.2013 року по 01.07.2013 року відповідачем не прийнято до відшкодування сума витрат на виплату пенсій у розмірі 2502,30 грн.

Розбіжності виникли в результаті невідшкодування відповідачем позивачу витрати на виплату на доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку в втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсіонерам, що підтверджується списками осіб, яким призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не прийнятих до заліку по пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Відмова відповідача в прийнятті до заліку витрати на виплату пенсії пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 мотивована тим, що нещасний випадок трапився за межами України та документи деяких з них не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 16-98-ВР від 14.01.1998 встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття.

За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. ст. 25 Основ встановлено, що за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до ч. 4 ст.26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, судова колегія встановлює, що матеріальну допомогу або соціальні послуги, відповідно до ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинен надавати Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105- XIV від 23.09.1999 року, закріплене наступне, саме якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» , встановлено, що дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, ратифікованою Україною 06.10.1995 року передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХIV від 23.09.1999 р. вбачається, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до абзацу 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України № 1105-ХIV від 23.09.1999 р., Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці» № 2494-ХІІ від 14.10.1992 року зі змінами та доповненнями, які ліквідуються.

Відповідно до пункту 2 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 623 (далі Положення), яким визначалися підстави віднесення нещасного випадку до трудового каліцтва, зазначено, що про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу терміном не менш як на один день, складається акт за формою Н-1.

Відповідно до п.15,16,18 Положення власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника (спеціаліста) служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострих професійних отруєнь (захворювань) - спеціаліст санепідемстанції. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події, зокрема, скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження власникові підприємства. Акт форми Н-1 підписуються всіма членами комісії (відповідно до додатку № 4 Положення) Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого керівник структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, заповнює пункти 15.2 і 16 акта за формою Н-1 про наслідки нещасного випадку і надсилає повідомлення про це (додаток N4) організаціям і посадовим особам, яким надсилався акт за формою Н-1, що засвідчується підписом головного спеціаліста підприємства та бухгалтера.

Таким чином, належним доказом нещасного випадку, який стався з працівником під час виконання трудових (посадових) обов'язків, є саме акт за формою Н-1 про нещасні випадки, який складається за висновками роботи комісії з розслідування.

З урахуванням викладеного, судова колегія встановила, що витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії та виплати пов'язані з щомісячною цільовою грошовою допомогою підлягають відшкодуванню Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Роздольненському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/7389/13-а - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/7389/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2013 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис С.О. Воробйова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова