Постанова

від 21.10.2013 по справі 813/6469/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року о 9 год. 50 хв. м. Львів № 813/6469/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 813/6469/13-а

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Сомрай», представник - Кравчук П.І. доДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, представник - Середяк Б.В. провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сомрай» (далі - позивач, ТзОВ «Сомрай») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ТзОВ «Сомрай» 30.11.2012 року, 13.12.2012 року та 12.06.2013 року подавало до ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова реєстраційні заяви платника податку на додану вартість у зв'язку з тим, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, нарахована (сплачена) ТзОВ «Сомрай» протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 300 000 грн. Листами ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова від 10.12.2012 року № 13848, від 20.12.2012 року № 14306/1820-13 та від 19.06.2013 року № 7100/18-20 повідомлено, що ТзОВ «Сомрай» не може бути зареєстроване платником ПДВ, оскільки підприємство не підтвердило (не в повному обсязі підтвердило) загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), невірно зазначило розділ 6, 13, не вказало номер та дату реєстрації в органі ДПС та запропонувало подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. Просить суд визнати протиправною відмову ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова в реєстрації ТзОВ «Сомрай» платником податку на додану вартість та зобов'язати здійснити таку реєстрацію.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в заявленому адміністративному позові, підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях. Вказав, що ТзОВ «Сомрай» на підставі заяв поданих 30.11.2012 року, 13.12.2012 року та 12.06.2013 року не могло бути зареєстроване платником податку на додану вартість, оскільки підприємством не підтверджено загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), невірно зазначило розділ 6, 13, не вказало номер та дату реєстрації в органі ДПС. ТзОВ «Сомрай» запропоновано подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, яка б відповідала вимогам ст. 183 ПК України та Положенню про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом ДПА України від 07.11.2011 року № 1394. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сомрай» відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру зареєстроване як юридична особа за № 14151200000026869, ідентифікаційний код 20805237, керівник - Мінералов Сергій Володимирович.

Відповідно до довідки ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова від 13.03.2012 року № 291 ТзОВ «Сомрай» як платник податків узято на облік в органах державної податкової служби 21.04.1994 року за № 10937 і перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2012 року, 13.12.2012 року та 12.06.2013 року позивач подав до ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова реєстраційні заяви платника податку на додану вартість, в яких просив зареєструвати його платником податку на додану вартість відповідно до п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у зв'язку із тим, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, нарахована (сплачена) ТзОВ «Сомрай» протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищила 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Листами від 10.12.2012 року № 13848, від 20.12.2012 року № 14306/1820-13 від 19.06.2013 року № 7100/18-20 ДПІ у Галицькому р-ні повідомлено, що ТзОВ «Сомрай» не може бути зареєстроване платником податку на додану вартість, оскільки підприємством не підтверджено загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг); не вірно заповнено розділ 6 (бажана дата реєстрації (перереєстрації) платником податку на додану вартість) та розділ 13 (відомості про відповідальних осіб платника); у заяві від 30.11.2013 року не зазначено номер реєстрації та дату взяття на облік в органі ДПС, а також запропоновано подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.

Не погодившись із вказаними листами відповідача про неприйняття заяв позивач оскаржив їх до суду.

Порядок реєстрації платника податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 07.11.2011 року № 1394, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.11.2011 року за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394).

Так, п. 181.1 ст. 181 ПК України визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.1 ст. 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно п. 183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПК України.

Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку (п. 183.7 ПК України).

Відповідно до п. 183.14 ст. 183 ПК України форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, відповідно до п. 3.8 Положення № 1394 при реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Відомості про заявника мають бути включені до Єдиного державного реєстру. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

З метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення особою постачання товарів/послуг або відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до податкового органу документи, що підтверджують такі відомості.

При досліджені реєстраційних заяв платника податку на додану вартість (Форма №1-ПДВ), поданих ТзОВ «Сомрай» відповідачу, судом встановлено:

- у заяві, поданій 30.11.2012 року, не зазначено номер реєстрації та дату взяття на облік в органі ДПС; у розділі 6 цієї заяви зазначено бажану дату реєстрації 01.12.2012 року, у розділі 13 щодо відомостей про відповідальних осіб платника - керівником, головним бухгалтером та особою, яка подає заяву вказано Мінералова Сергія Володимировича; у розділі 14 - інформація про додані документи, що підтверджують відомості про здійснення операцій з постачання товарів/послуг - відсутня.

- із заяви, поданої 13.12.2012 року вбачається, що у розділі 6 бажаною датою реєстрації платником податку на додану вартість зазначено «протягом десяти робочих днів», у розділі 13 щодо відомостей про відповідальних осіб платника - керівником, головним бухгалтером та особою, яка подає заяву вказано Мінералова Сергія Володимировича; у розділі 14 - інформація про додані документи, що підтверджують відомості про здійснення операцій з постачання товарів/послуг - відсутня.

- у заяві, поданій 12.06.2013 року, у розділі 12 - інформація про додані документи, що підтверджують відомості про здійснення операцій з постачання товарів/послуг - відсутня.

Таким чином, позивачем при подачі реєстраційних заяв не підтверджено загальну суму від здійснення операцій, не вірно заповнено розділи 6, 13 заяв, отже, такі не відповідають вимогам ст. 183 ПК України та п. 3.8 Положення № 1394, як наслідок, підстави для реєстрації ТзОВ «Сомрай» платником податку на додану вартість та видачі відповідного свідоцтва, згідно заяви від 30.11.2012 року, 13.12.2012 року та 12.06.2013 року - відсутні.

Разом з тим, суд не бере до уваги подані позивачем у судовому засіданні завірені банком виписки по банківських рахунках з тих підстав, що такі докази позивач не подавав податковому органу при зверненні 30.11.2012 року, 13.12.2012 року та 12.06.2013 року із заявами про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Пункт 3.9 Положення № 1394 передбачає, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Як вбачається із листів від 10.12.2012 року № 13848, від 20.12.2012 року № 14306/1820-13 від 19.06.2013 року № 7100/18-20 ДПІ у Галицькому р-ні вказано, що підприємством не в повному обсязі підтверджено загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), не вірно заповнено розділи 6, 13 заяви та запропоновано ТзОВ «Сомрай» подати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.

Таким чином, дії ДПІ у Галицькому р-ні щодо неприйняття заяв ТзОВ «Сомрай» про реєстрацію платником податку на додану вартість від 30.11.2012 року, 13.12.2012 року та 12.06.2013 року та звернення із письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію відповідають нормам ПК України та Положення № 1394 та є правомірними.

Поряд з цим, суд зазначає, що право органу державної податкової служби відмовити в реєстрації платника податку на додану вартість передбачено п. 183.8 ст. 183 ПК України та п. 3.10 Положення № 1394, згідно яких контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 ПК України, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 ПК України.

У даному випадку суд вважає необхідним зазначити, що ДПІ у Галицькому р-ні не було відмовлено у реєстрації ТзОВ «Сомрай» платником податку на додану вартість, натомість, відповідно до вимог п. 3.9 Положення № 1394, запропоновано позивачу надати нову реєстраційну заяву, яка б відповідала вимогам ст. 183 ПК України та розділу 3 Положення № 1394.

Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС У;країни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд констатує, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 28.10.2013 року

Суддя Кедик М.В.