Вирок

від 13.11.2013 по справі 759/6591/13-к

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/6591/13-к пр. № 1-кп/759/228/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого судді: Дячука С.І.,

суддів: Почупайло А.В., Журибеди О.М.,

при секретарі: Ткаченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Києві, українець, громадянин України, працює, одружений, з вищою освітою, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батька інваліда ІІ групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в селищі Нове-Місто Монастирищенського району Черкаської області, українець, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працює, одружений, має на утриманні вагітну дружину, проживає за адресою: АДРЕСА_2, не судимий, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 358 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурор Онікеєнко К.Г., обвинувачений ОСОБА_1, його захисник - ОСОБА_3, обвинувачений ОСОБА_2, його захисник - ОСОБА_4, потерпіла - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільними діями в співучасті вчинили службове підроблення та незаконні дії щодо майна, яке було описано, а ОСОБА_2, крім того, склав та видав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчував факти, що мають юридичне значення, за таких обставин.

Протягом 2011 та 2012 років Приватне підприємство «Інвестцентр» (ЄДРПО 33830906) (далі - ПП) було включено до Єдиного реєстру підприємств, які мали право реалізовувати та зберігати безхазяйне та інше майно, що переходило у власність держави.

У вказаний період часу ОСОБА_1 обіймав посаду директора ПП, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являвся службовою особою, а ОСОБА_2 - був матеріально-відповідальною особою ПП, тобто являвся працівником юридичної особи, який не був службовою особою.

03 грудня 2011 року співробітниками підрозділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів Управління податкової міліції ДПА у м. Києві, які діяли з підстав, передбачених ст. ст. 260, 264, 265 КУпАП, на території ринку «Володимирський» в м. Києві протоколом огляду описані та вилучені у присутності ОСОБА_5 тютюнові вироби закордонного виробництва без марок акцизного податку встановленого зразку у кількості 26 685 пачок різних марок: «PARLIAМENT» - 4 510 п., «МARLBORO» - 8 386 п., «КENT» - 2 910 п., «КAМEL» - 1 820 п., «RIСНМОND» - 610 п., «CAPTAINВLACK» - 195 п., «SILK КАТ» - 100 п., «SENATOR» - 830 п., «CAPRI» - 370 п., «DUNНІLL» - 1 356 п., «DAVIDOFF» - 1 240 п., «VIRGINIA» - 240 п., «REEMTSМARІ» - 240 п., «BENSON & НEDGES» - 740 п., «AКНTAMAR» - 140 п., «КARELIA» - 438 п., «ROTНМANS» - 250 п., «SALEM» - 128 п., «SOBRANIE» - 190 п., «WINSTON» - 38 п., «IМPERIAL» - 20 п., « 555» - 230 п., «ARTE» - 30 п., «JOНNPLAYERSPEC» - 70 п., «RICH» - 50 п., «Лючия» - 120 пачок, «КISS» - 610 п., «LUCKYSTRIКE» - 287 п., «TRUA» - 90 п., «САFE СRЕМЕ» - 50 п., невідомого зразка - 110 п., «CIGARRONE» - 170 п. та «Богатыри» - 117 пачок.

Цього ж дня, вказані описані тютюнові вироби співробітниками ДПА у м. Києві були передані на відповідальне зберігання до ПП в особі ОСОБА_2 і були розміщені в складському приміщенні ПП за адресою: АДРЕСА_3.

У подальшому за фактом опису та вилучення вказаних тютюнових виробів відносно ОСОБА_5 був складений адміністративний протокол, за результатом судового розгляду якого постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року останню було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 (зберігання тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору) та ч. 1 ст. 164 (порушення порядку провадження господарської діяльності) КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією перелічених вище тютюнових виробів.

05 січня 2012 року вказане судове рішення було приведено до виконання, в тому числі й в частині конфіскації тютюнових виробів.

Зважаючи на ці обставини, 12 січня 2012 року ОСОБА_1, будучи директором ПП, вирішив організувати знищення підлеглими вказаних вище тютюнових виробів, які були описані працівниками податкового органу і перебували на відповідальному зберіганні ПП.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, у період часу з 12 по 23 січня 2012 року вступив в злочинну змову з ОСОБА_2, якому вказані цигарки були ввірені і який дав згоду на пропозицію ОСОБА_1 скласти та підписати підроблений акт їх псування і протиправно знищити описане ввірене майно.

На виконання досягнутої домовленості у період часу з 23 січня по 04 лютого 2012 року ОСОБА_2, діючи за вказівкою ОСОБА_1 та сприяючи йому в складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа, тобто у службовому підробленні, на власному комп'ютері, перебуваючи на своєму робочому місці на складі (АДРЕСА_3), склав та надрукував Акт зіпсування (знищення) товарно-матеріальних цінностей № 1-23/01, зазначивши дату 23 січня 2012 року (далі - Акт № 1) , до якого вніс завідомо неправдиві відомості про нібито комісійне обстеження вказаних вище цигарок та виявлення факту їх повного псування внаслідок розмокання. Згодом Акт №1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підписали і надали для підпису іншим членам комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не були обізнані про злочинний характер таких дій та, будучи введеними в оману щодо достовірності вказаних в Акті № 1 даних, поставили свої підписи. У подальшому Акт № 1 ОСОБА_1 завірив печаткою ПП, склавши у такій спосіб за допомогою ОСОБА_2 завідомо неправдивий офіційний документ, який видав останньому для реалізації як необхідну підставу для знищення цигарок.

ОСОБА_2, продовжуючи діяти за вказівками ОСОБА_1, маючи у своєму розпорядженні Акт № 1, підготував 24 полімерних пакети, до яких помістив цигарки і які 04 лютого 2012 року передав для знищення ОСОБА_9 Останній прийняв ці пакети і доставив їх на автомобілі на полігон для утилізації, яку і було проведено ТОВ «Еко Сервіс».

З метою прикриття протиправного знищення ввіреного описаного майна, ОСОБА_2 4 лютого 2012 року, знову перебуваючи на своєму робочому місці, на власному комп'ютері склав Акт прийому-передачі (далі - Акт № 2) , до якого вніс завідомо недостовірні дані про передачу зі складу для проведення утилізації повністю зіпсованих внаслідок розмокання ввірених йому тютюнових виробів в кількості 26 тис. 685 пачок і який засвідчив своїм підписом. Акт № 2 також підписали ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_7, які не були обізнані про злочинний характер дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 У такій спосіб ОСОБА_2, будучи працівником юридичної особи, який не є службовою особою, склав та видав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчував передачу зі складу для проведення утилізації повністю зіпсованих тютюнових виробів в кількості 26 тис. 685 пачок, тобто факт руху ввірених матеріальних цінностей, який має юридичне значення, зокрема для зняття останніх з відповідних видів обліку внаслідок їх знищення.

За результатами спільної злочинної діяльності ОСОБА_2, діючи під керуванням ОСОБА_1, на підставі підроблених Актів № № 1 та 2 знищив описані співробітниками податкової міліції ДПС у м. Києві і такі, що були ввірені йому, тютюнові вироби в кількості 26 тис. 685 пачок вказаних вище торгових марок.

Разом з тим, постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2012 року постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року в частині притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП скасовано і справу в цій частині закрито за відсутністю в її діях складу даного адмін-правопорушення, а в іншій частині - це судове рішення змінено і накладено на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 164 КУпАП стягнення без конфіскації тютюнових виробів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів за наведених вище і встановлених судом обставин визнав у повному обсязі, покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів, пояснивши, що дійсно протягом 2011 та 2012 років Приватне підприємство «Інвестцентр» (ПП) було включено до Єдиного реєстру підприємств, які мали право зберігати майно, що переходило у власність держави, і у вказаний період часу він обіймав посаду директора ПП, тобто являвся службовою особою, а ОСОБА_2 - був матеріально-відповідальною, проте не службовою особою ПП.

Як далі показав ОСОБА_1, 03 грудня 2011 року на складі ПП за адресою: АДРЕСА_3 були розміщені прийняті ОСОБА_2 на відповідальне зберігання описані та вилучені співробітниками ДПА тютюнові вироби закордонного виробництва без марок акцизу в кількості 26 685 пачок різних перелічених вище торгових марок. Оскільки постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року ці цигарки було конфісковано, зважаючи на часткове їх псування внаслідок потрапляння вологи, він вирішив організувати їх знищення. Реалізуючи свій умисел, направлений на протиправне знищення цигарок, які були описані та перебували на зберіганні ПП, запропонував ОСОБА_2, якому вказані цигарки були ввірені, скласти та підписати підроблений акт їх повного псування і після цього знищити їх, на що останній дав згоду.

На виконання досягнутої домовленості ОСОБА_2 наприкінці січня 2012 року, діючи за його, ОСОБА_1, вказівками склав та надрукував на своєму робочому місці за адресою: АДРЕСА_3, Акт № 1, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про нібито обстеження комісією вказаних вище цигарок та факт їх повного зіпсування внаслідок розмокання. Цей Акт крім них обох підписали ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які були введені в оману і довіряли йому, ОСОБА_1. У подальшому Акт № 1 він завірив печаткою ПП, склавши у такій спосіб за допомогою ОСОБА_2 завідомо неправдивий офіційний документ, який надав останньому як необхідну підставу для фактичного знищення цигарок. У подальшому ОСОБА_2, продовжуючи діяти за його вказівками, підготував полімерні пакети, до яких помістив ці тютюнові вироби і які 04 лютого 2012 року передав для знищення на ТОВ «Еко Сервіс».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів за наведених вище і встановлених судом обставин також визнав у повному обсязі, покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів, повністю підтвердивши показання ОСОБА_1 щодо свого та його службового статусу на ПП, мети діяльності ПП, розміщення 03 грудня 2011 року на складі ПП прийнятих ним від співробітників ДПА описаних та вилучених ними цигарок без марок акцизного податку у кількості 26 685 пачок.

Як також визнав ОСОБА_2, у січні 2012 року ОСОБА_1 йому запропонував скласти та підписати підроблений акт повного зіпсування вказаних тютюнових виробів і після цього знищити їх, на що він дав згоду, оскільки знав, що дійсно внаслідок потрапляння вологи відбулося часткове (на поверхні) псування цигарок.

На виконання досягнутої домовленості з ОСОБА_1 він, ОСОБА_2, наприкінці січня 2012 року, діючи за його вказівками, склав та надрукував на своєму робочому місці у складському приміщенні, де зберігалися ці цигарки, Акт № 1, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про нібито їх обстеження комісією та факт їх повного зіпсування внаслідок розмокання. Цей Акт крім них обох підписали ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які були введені в оману і довіряли йому та ОСОБА_1. У подальшому цей Акт ОСОБА_1 завірив печаткою ПП і видав йому, обвинуваченому, для реалізації.

Продовжуючи діяти за вказівками директора, маючи у своєму розпорядженні Акт № 1, він підготував 24 полімерних пакети, до яких помістив вказані тютюнові вироби і які 04 лютого 2012 року передав для знищення ОСОБА_9. Останній прийняв ці пакети і доставив на власному автомобілі на полігон для утилізації, яку було проведено ТОВ «Еко Сервіс».

Як також уточнив обвинувачений, з метою прикриття факту незаконного знищення описаного майна, він 4 лютого 2012 року, перебуваючи в складському приміщенні ПП, склав на комп'ютері Акт № 2, до якого вніс недостовірні дані щодо передачі зі складу для проведення утилізації нібито повністю зіпсованих тютюнових виробів в кількості 26 685 пачок і який засвідчив своїм підписом. Цей акт підписали ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_7, які не були обізнані про злочинний характер їх спільних з ОСОБА_1 дій. У такий спосіб він склав та видав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчував передачу зі складу для проведення утилізації зіпсованих і ввірених йому тютюнових виробів.

Крім показань обох обвинувачених, їх вина у вчиненні в співучасті за наведених вище і встановлених судом обставин службового підроблення та незаконних дій щодо описаного майна, а ОСОБА_2, крім того, і у складанні та видачі завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчував факти, що мають юридичне значення, підтверджуються також сукупністю інших досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, належність ПП у період 2011-2012 років до Єдиного реєстру підприємств, яким надається право на зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави, а також використання ПП на умовах оренди складу за адресою: АДРЕСА_3, знайшло своє підтвердження під час дослідження судом даних, які містять Статут ПП, листи ДПА в м. Києві від 6 лютого та 20 грудня 2011 року про включення ПП до такого реєстру, а також договори оренди між ПП та СПД ОСОБА_19 від 01 серпня 2011 року, про спільну діяльність з СТ «Дружба» від 11 жовтня 2011 року, предметами яких є передача ПП в оренду складських приміщень за вказаною адресою (т. 2 а. 73-81, 86-92).

Статус ОСОБА_1 як директора ПП, тобто службової особи, а ОСОБА_2 - матеріально-відповідальної особи, тобто працівника ПП, який не є службовою особою, підтверджено під час дослідження судом даних, які містять Статут ПП, накази ПП № 2/11-K від 17 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 про вступ в посаду та № 08/11 від 01 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 про призначення матеріально відповідальною особою, договір з останнім про повну матеріальну відповідальність (т. 2 а. 82-92).

Як видно з досліджених під час судового розгляду протоколу огляду, акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, видаткової накладної б/н та довіреності ПП на ОСОБА_2, кожний документ від 03 грудня 2011 року, співробітниками Відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції ДПА у м. Києві на території ринку «Володимирський» в м. Києві описано та вилучено у присутності громадянки ОСОБА_5 тютюнові вироби закордонного виробництва без марок акцизного податку встановленого зразку у кількості 26 685 пачок різних торгових марок, а саме: «PARLIAМENT» - 4 510 п., «МARLBORO» - 8 386 п., «КENT» - 2 910 п., «КAМEL» - 1 820 п., «RIСНМОND» - 610 п., «CAPTAINВLACK» - 195 п., «SILK КАТ» - 100 п., «SENATOR» - 830 п., «CAPRI» - 370 п., «DUNНІLL» - 1 356 п., «DAVIDOFF» - 1 240 п., «VIRGINIA» - 240 п., «REEMTSМARІ» - 240 п., «BENSON & НEDGES» - 740 п., «AКНTAMAR» - 140 п., «КARELIA» - 438 п., «ROTНМANS» - 250 п., «SALEM» - 128 п., «SOBRANIE» - 190 п., «WINSTON» - 38 п., «IМPERIAL» - 20 п., « 555» - 230 п., «ARTE» - 30 п., «JOНNPLAYERSPEC» - 70 п., «RICH» - 50 п., «Лючия» - 120 пачок, «КISS» - 610 п., «LUCKYSTRIКE» - 287 п., «TRUA» - 90 п., «САFE СRЕМЕ» - 50 п., невідомого зразка - 110 п., «CIGARRONE» - 170 п. та «Богатыри» - 117 пачок, які того ж дня були передані на зберігання до ПП в особі ОСОБА_2 (т. 1 а. 53-54, 64-66, 139, 152-154).

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року, даними листування цього суду, ОСОБА_5 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 164-5 (зберігання тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору) та ч. 1 ст. 164 (порушення порядку провадження господарської діяльності) КУпАП і на неї накладено стягнення у виді штрафу з конфіскацією вказаних цигарок, а 05 січня 2012 року це судове рішення приведено до виконання, в тому числі й в частині конфіскації (т. 1 а. 81-84).

Згідно з постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 лютого 2012 року вказану постанову суду від 22 грудня 2011 року в частині притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП скасовано, справу в цій частині закрито за відсутністю в діях останньої складу даного адмінправопорушення, а в іншій частині - змінено і накладено на ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 164 КУпАП стягнення у виді штрафу без конфіскації тютюнових виробів (т. 1 а. 121-123).

Наведені дані щодо статусу ПП та обвинувачених, факту опису та вилучення тютюнових виробів без марок акцизного податку у кількості 26 685 пачок та їх передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_2, обставин притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності сторонами провадження не оспорювалися.

Факт виготовлення Актів №№ 1 та 2 на комп'ютерній техніці, до якої причетний ОСОБА_2, знайшов своє підтвердження під час дослідження висновку судової експертизи комп'ютерної техніки № 8895/12-36 від 11 жовтня 2012 року (т. 4 матеріалів досудового розслідування а. 49-58).

Крім того, допитана судом потерпіла ОСОБА_5 показала, що вилучені 03 грудня 2011 року на Володимирському ринку співробітниками податкової міліції у її присутності і передані ПП вказані вище цигарки без марок акцизного збору були без документального оформлення передані їй на реалізацію особою, вказати дані про яку вона не бажає. Вона не була працевлаштована як реалізатор цигарок, не мала реєстрації як суб'єкт підприємницької діяльності та ліцензії на роздрібну торгівлю такими виробами, не мала і торгового місця, тобто займалась стихійним продажем. Крім того, як визнала потерпіла, вилучені податківцями цигарки їй офіційно власником не передавалися, відносини з останнім ніяк не оформлювалися, в неї не було і договору про використання складського приміщення, в якому зберігались ці цигарки. Постановою районного суду з урахуванням внесених до неї змін судом апеляційної інстанції за вказаним фактом її притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП без конфіскації вилученого товару. Як вважала потерпіла, оскільки рішення суду в частині конфіскації цигарок було скасовано, вилучені цигарки належить повернути саме їй, однак цього не відбулось, відтак порушені її права.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 - працівник податкової міліції ДПА у м. Києві показав, що 03 грудня 2011 року під час проведення контрольної закупки було виявлено порушення провадження господарської діяльності з боку ОСОБА_5. В її присутності зі складу ринку була вилучена велика партія цигарок без акцизних марок. ОСОБА_5 жодних документів на ці цигарки не подала. Він, свідок, був присутнім при описі та вилученні цигарок, склав протокол про адміністративне правопорушення. Після цього було прийнято рішення передати вилучені цигарки на відповідальне збереження до ПП, про що був укладений акт прийому-передачі. Наприкінці січня, початку лютого 2012 року була проведена інвентаризація матеріальних цінностей, що зберігалися на ПП, щодо умов зберігання на той час у нього зауважень не було.

Як видно з акту інвентаризації, датованої закінченням 09 лютого 2012 року і проведеної ОСОБА_14 у присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у складських приміщеннях ПП на відповідальному зберіганні перебували тютюнові вироби іноземного виробництва в асортименті в кількості 26 685 пачок, заяв та зауважень з приводу їх зберігання не надходило (т. 2 а. 9-14).

Наведені показання свідка ОСОБА_14 щодо обставин проведення контрольної закупки 03 грудня 2011 року та виявлення за її результатами факту порушення провадження господарської діяльності з боку ОСОБА_5, яка не мала жодних документів, опису та вилучення у зв'язку з цим великої партії цигарок без акцизних марок, передачі останніх на зберігання до ПП, повністю підтвердили допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - працівники податкової міліції ДПА у м. Києві.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 - директор Київської обласної філії ПП показав, що бачив у січні 2012 року велику партію цигарок у складському приміщенні ПП (АДРЕСА_3, другий поверх під дахом). Цигарки були без акцизів у відкритих коробках, цілими блоками і пачками у розсип, що не було характерним. Умови їх зберігання були погані, вода капала з вікон даху від талого снігу, коробки були промоклі. Свідок також визнав, що у складі комісії підписав Акт № 1, але особисто стан цигарок на предмет зіпсування не перевіряв, свідком такої перевірки іншими особами не був, в комісії фактично не працював, підписав цей Акт скоріше на прохання ОСОБА_1, якому довіряв.

Як видно з дослідженого в судовому засіданні Акту № 1, він містить дані про комісійне (підписи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.) обстеження вказаних вище тютюнових виробів та виявлення факту їх повного зіпсування внаслідок розмокання (т. 1 а. 157; т. 2 а. 40).

Обвинувачені та свідок ОСОБА_8 підтвердили свої підписи в Акті № 1.

Допитаний судом свідок ОСОБА_9 показав, що будучи знайомим обвинувачених, інколи виконував їх доручення на доставку своїм автомобілем документів тощо, хоча офіційно працевлаштованим на ПП не був. На приватне прохання ОСОБА_2 вивіз, зі слів останнього, повністю пошкодженні цигарки на полігон для утилізації. Цигарки були у пакетах (більше 20), він бачив блоки, пачки цигарок, деякі промоклі, місцями цигарки з коробками взагалі утворювали однорідну масу. Усе це він отримав від ОСОБА_2 на підставі Акту № 2 і вивіз на полігон, де цигарки були знищенні, про що було складено відповідний акт виконаних робіт. Як уточнив свідок, Акт № 2 він підписав, не перевіряючи ступеня зіпсування цигарок, не бачив такої перевірки і з боку інших осіб.

Аналогічні показанням свідка ОСОБА_9 дав в судовому засіданні показання і свідок ОСОБА_11 - представник орендодавця, який показав, що 04 лютого 2012 року підписав Акт № 2, не перевіряючи при цьому відповідність дійсності наявної в цьому Акті інформації щодо повного зіпсування тютюнових виробів внаслідок розмокання, не бачив він такої перевірки і з боку інших осіб. Натомість, як уточнив свідок, він знав, що були скарги з боку орендаря - ПП з приводу того, що дах складського приміщення протікає і були розмоклі цигарки, а тому підписав вказаний Акт, не маючи особливих сумнівів.

Як видно з дослідженого в судовому засіданні Акту № 2, він містить дані про комісійне (підписи ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_10 та ОСОБА_12.) завантаження у пакети повністю зіпсованих тютюнових виробів в кількості 26 тис. 685 пачок для їх утилізації (т. 2 а. 5, 41).

Під час дослідження Акта № 2 ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_9 підтвердили свої підписи на вказаному документі.

Допитаний судом свідок ОСОБА_18 - директор ТОВ «ЕкоСервіс» показав, що його ТОВ займається утилізацією твердих побутових відходів, знищувати конфісковане майно він не мав права, однак походження відходів не перевіряє, за це несе відповідальність замовник. Свідок пригадав, що дійсно на замовлення ПП відбулася утилізація відходів від тютюнових виробів (приблизний обсяг - 4 куб.м) і з цього приводу було складено акт.

Згідно з дозволом на розміщення відходів на 2012 рік, його додатків, лімітів на розміщення відходів, Статуту ТОВ «ЕкоСервіс», останнє є спеціалізованим підприємством із знищення в тому числі твердих побутових відходів (т. 1 а. 163-165, 169-187).

Як видно з дослідженого в судовому засіданні Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000068 від 04 лютого 2012 року, за результатами виконання між ТОВ «Еко-Сервіс» та ПП утилізаційних робіт було знищено тютюнових виробів ємкістю 4 куб.м. (т. 1 а. 160).

Показання обвинувачених повністю узгоджуються з показаннями свідків по справі, іншими дослідженими судом і наведеними вище доказами, а тому суд визнає їх правдивими і кладе в основу свого рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що узгоджені між собою дії обох обвинувачених, які фактично об'єднали свої окремі зусилля на досягнення загального результату - знищення майна, що було описано, спосіб вчинення та приховування злочинних дій (підробка офіційних документів), свідчать про наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільного умислу на досягнення єдиного злочинного результату, а відтак і на спільне вчинення злочинів у співучасті.

Отже, суд визнає показання обвинувачених, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та ОСОБА_18, всі наведені вище речові докази, висновок експертизи і документи, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вчинення спільних дій під час службового підроблення та знищення описаного майна.

Не ставить під сумнів вищезазначені висновки суду і показання по суті справи потерпілої, яка лише висловила припущення про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 могли повністю не знищити цигарки, привласнивши їх залишок.

На очевидно протиправний характер знищення тютюнових виробів, що перебували на відповідальному зберіганні ПП, вказує недотримання обома обвинуваченими вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави…, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (в редакції від 08 вересня 2010 року, що була чинна на час подій) (далі - Порядку).

Зокрема, згідно з п. п. 7, 16 Порядку майно, якість якого не відповідає вимогам стандартів чи не придатне для реалізації, підлягало знищенню (утилізації) включно під контролем членів комісії у складі у даному випадку, крім представників ПП, також представників відповідної державної податкової інспекції та фінансових органів. Згідно з правилами п. 2 Порядку відповідальність за зберігання описаного майна до передачі його для подальшого розпорядження покладаються на організації, що його зберігають.

23 жовтня 2013 року прокурором у зв'язку із зміною обвинувачення складено новий обвинувальний акт, за яким викладено обвинувачення ОСОБА_2 у тому, що він у період часу з 23 січня по 04 лютого 2012 року вчинив пособництво в складанні та видачі службовою особою (ОСОБА_1.) завідомо неправдивих офіційних документів - Акт № 1, а 04 лютого 2012 року, будучи працівником юридичної особи, який не є службовою особою, склав та видав завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення - Акт № 2, а також вчинив знищення тютюнових виробів у кількості 26 685 пачок різних торгових марок, які були описані і ввірено йому, у зв'язку з чим його дії кваліфіковано відповідно за ч. 5 ст. 27 ч. l ст. 366, ч. 2 ст. 358 та ч. 1 ст. 388 КК України. ОСОБА_1 викладено обвинувачення у тому, що він, будучи службовою особою, у період часу з 23 січня по 04 лютого 2012 року з використанням підлеглого (ОСОБА_2.) склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи - Акт № 1, а також організував знищення вказаних вище тютюнових виробів, у зв'язку з чим його дії кваліфіковано відповідно за ч. l ст. 366 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 388 КК України.

Враховуючи наведену вище оцінку доказів, колегія суддів вважає, що обсяг обвинувачення та кримінально-правова кваліфікація щодо кожного з обвинувачених, які викладені в обвинувальному акті прокурора в редакції від 23 жовтня 2013 року, повністю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи з таким уточненням.

Оскільки безспірно встановлено і по суті викладено прокурором в обвинувальному акті в редакції від 23 жовтня 2013 року те, що як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 вчинили незаконні дії в контексті звинувачення за ст. ст. 366 та 358 КК України кожного разу з одним документом (у першому випадку Акт № 1, а у другому - Акт № 2) суд з висунутого обвинувачення в цій частині обом обвинуваченим виключає вказівку на вчинення ними дій щодо підробки у кожному випадку окремо множини офіційних документів.

Потерпіла ОСОБА_5 у зв'язку із зміною обвинувачення прокурором підтримала обвинувачення у попередньому обсязі від 26 квітня 2013 року, зокрема обвинувачуючи за наведених вище обставин: - ОСОБА_1 у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах (26 685 пачок тютюнових виробів) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у складанні та видачі службовою особою неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України; - ОСОБА_2 у пособництві в привласненні чужого майна в особливо великих розмірах (26 685 пачок тютюнових виробів), шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, у пособництві в складанні та видачі службовою особою неправдивих офіційних документів, та в складанні та видачі працівником, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358 КК України.

Разом з тим, суд вважає, що обсяг обвинувачення та кримінально-правова кваліфікація щодо кожного з обвинувачених, які підтримала потерпіла і були викладені в обвинувальному акті в попередній редакції від 26 квітня 2013 року, не в повній мірі знайшли своє підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Так, за змістом ст. 191 КК України привласнення чужого майна матиме місце виключно у випадках, коли особа діяла з прямим умислом, корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном. Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди (правова позиція Верховного Суду України // Постанова від 04.04.12р.).

У даній справі сторонами провадження не надано і не здобуто під час судового розгляду жодного доказу, який вказував би на наявність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пов'язаних із вчиненням незаконних дій із описаним майном, корисливого мотиву. Припущення з цього приводу потерпілої суд відхиляє, оскільки на них не може ґрунтуватися обвинувачення в контексті принципу презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України), однак доводи прокурора, який змінив обвинувачення в цій частині на менш тяжкий злочин, суд визнає належно обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на законі.

Так, як встановлено під час допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_18, всі вони, кожний окремо, бачили частину тютюнових виробів та елементи їх пакування як предмети, які підлягали знищенню та були фактично знищенні, що і знайшло своє підтвердження серед оцінених судом у сукупності з іншими доказами даних Акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000068 від 04 лютого 2012 року.

На бажання обох обвинувачених саме знищити майно, що було описано, крім іншого, вказують і дані листа ПП від 12 січня 2012 року за підписом ОСОБА_1, в якому вказується про неможливість подальшого збереження цигарок внаслідок переповнення складських приміщень (т. 2 а.с. 93).

Крім того, покази обох обвинувачених та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 про часткове (поверхове) псування вказаних тютюнових виробів внаслідок потрапляння вологи з даху складського приміщення знайшли свої підтвердження і під час дослідження об'єктивних даних про погодні умови в місті Києві у період часу грудень 2011 року - січень 2012 року.

Крім того, у справі не встановлено об'єктивних даних та доказів на їх підтвердження про те, що ОСОБА_1, вчинивши за сприянням ОСОБА_2 службове підроблення, завдав тяжких наслідків.

Так, як вбачається з висновків товарознавчих експертиз, цінової довідки про визначення ринкової вартості товарно-матеріальних цінностей, вилучених з обігу, не можливо визначити вартість тютюнових виробів, які не мають марок акцизного податку і реалізувалися в порушення вимог законодавства, яким регулюється їх роздрібна торгівля та заборона незаконного обігу останніх (т. 3 та 4 матеріалів дос. розсіл.; т. 3 а.с. 12-13).

До того ж і формула первісного обвинувачення, яке підтримала потерпіла, не містить вказівку на таку кваліфікуючу ознаку, як завдання тяжких наслідків, хоча і пропонувалося дії обох обвинувачених кваліфікувати через ч. 2 ст. 366 КК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обсяг обвинувачення та кримінально-правова кваліфікація дій обох обвинувачених за ч. 5 ст. 191 КК України в цілому та окремо через частину другу ст. 366 КК України в контексті такої ознаки, як тяжкі наслідки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Таким чином, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_2 у період часу з 23 січня по 04 лютого 2012 року вчинив пособництво в складанні та видачі службовою особою (ОСОБА_1.) завідомо неправдивого офіційного документа - Акт № 1, а 04 лютого 2012 року, будучи працівником юридичної особи, який не є службовою особою, склав та видав завідомо підроблений офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення - Акт № 2, а також вчинив знищення тютюнових виробів у кількості 26 685 пачок, які були описані і ввірено йому, а тому ці його дії кваліфікує відповідно за ч. 5 ст. 27 ч. l ст. 366, ч. 2 ст. 358 та ч. 1 ст. 388 КК України.

Крім того, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1, будучи службовою особою, у період часу з 23 січня по 04 лютого 2012 року з використанням підлеглого (ОСОБА_2.) склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - Акт № 1, а також організував знищення тютюнових виробів у кількості 26 685 пачок, які були описані, а тому ці його дії кваліфікує за ч. l ст. 366 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 388 КК України.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості, дані про їх особи, а саме те, що вони раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають, за місцем проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_1 одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батька інваліда ІІ групи, а ОСОБА_2 - одружений, має на утриманні вагітну дружину, має батьків інвалідів, а також має хронічне захворювання (т. 2 а. 56-62), мав невеликий досвід роботи на ПП. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає їх каяття. Обставин, що обтяжують їх покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинувачених та їх матеріальний стан, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без обмеження їх волі, призначивши кожному з них покарання у виді штрафу та додаткове покарання в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 388 та ч. 2 ст. 366 КК України, а ОСОБА_2 - ще й ч. 2 ст. 358 КК України, при цьому правових підстав для застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає, обравши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип часткового складання як основного, так і додаткового призначених покарань, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нового злочину.

Обговорюючи питання про розмір покарання обом обвинуваченим, суд бере до уваги більш активну роль у вчиненні злочинів ОСОБА_1

Згідно з ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Такі витрати можуть бути стягнені з обвинуваченого лише у випадку, коли щодо нього, враховуючи висновки вказаних експертів, постановлено обвинувальний вирок. Виходячи з наведеного, судові витрати за проведення експертиз в межах даного провадження слід прийняти на рахунок держави, крім витрат на суму 6 485 грн 60 коп (т. 4 матеріалів дос. розсл. а. 47) за проведення експертизи комп'ютерної техніки, які належить стягнути з обвинувачених.

Враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченим підозри у вчиненні злочинів, обраний судом вид покарання, підстав для зміни до набрання вироком законної сили обраного щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд - не має.

На підставі викладеного, керуючись ст . 9 Розділу ХІ «Перехідні положення», ст. ст. 122, 124, 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. l ст. 366 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 388 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. l ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 2 550 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною матеріальною відповідальністю, строком на один рік;

- за ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 388 КК України - у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 5 100 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною матеріальною відповідальністю, строком на один рік та шість місяців.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно за даним вироком призначити ОСОБА_1 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 6 800 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною матеріальною відповідальністю, строком на два роки.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. l ст. 366, ч. 2 ст. 358 та ч. 1 ст. 388 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. l ст. 366 КК України - у виді штрафу в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 2 040 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною матеріальною відповідальністю, строком на один рік;

- за ч. 2 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 1 700 грн;

- за ч. 1 ст. 388 КК України - у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 4 250 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною матеріальною відповідальністю, строком на один рік.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, остаточно за даним вироком призначити ОСОБА_2 покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму 5 100 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з повною матеріальною відповідальністю, строком на один рік та шість місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підписка про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази після набрання вироком законної сили: вилучену комп'ютерну техніку - повернути належному володільцу, а інші - зберігати при матеріалах справи.

Судові витрати стягнути з обвинувачених: з ОСОБА_2 в сумі 4 000 грн, а з ОСОБА_1 - в сумі 2 485 грн 60 коп - в доход держави, а в іншій частині в сумі 29858 грн 40 коп - прийняти на рахунок держави.

Накладений на майно обвинувачених арешт - скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДІ: С.І. ДЯЧУК

А.В. ПОЧУПАЙЛО

О.М. ЖУРИБЕДА