Постанова

від 15.10.2013 по справі 808/6135/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року 15:19Справа № 808/6135/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

за участю представників:

від позивача: Овсепян Ю.А., Щербини Є.Є.

від відповідача: Сергієнко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнга Плюс»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнга Плюс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000432214/4465.

У судовому засіданні за клопотанням відповідача здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС його правонаступником Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів Запорізької області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що податкове повідомлення-рішення, яке оскаржується, прийняте на підставі акту від 26.04.2013 №98/22-142/37708626, про результати позапланової невиїзної перевірки з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Технопромгруп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень, березень, квітень, червень 2012 року. Позивач вважає, що висновки акту не відповідають дійсності та суперечать податковому законодавству, а тому просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, пояснив, що під час перевірки з'ясовано, що операції з придбання товару позивачем у ТОВ «Технопромгруп» у зазначений вище період не мали реального товарного характеру, зокрема зазначає, що інформація щодо транспортування продукції у підприємства відсутня. Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 15.10.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнга Плюс» (код ЄДРПОУ 37708626), 02.06.2011 зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

ТОВ «Юнга Плюс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.06.2011 за №5849 та на момент перевірки перебуває на обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя.

На підставі наказу від 18.04.2013 №450 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Юнга Плюс» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Технопромгруп», їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень, березень, квітень, червень 2012 року.

26.04.2013 за результатами перевірки працівниками контролюючого органу було складено акт №98/22-1421/37708626. Перевіркою встановлено, що на порушення п.14.1.36, п.14.1.181 ст. 14, п.44.1, п.44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3 п.198.1, ст.198, п.200.1, ст.200, ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за січень 2012 року на суму 2850,00 грн., за березень 2012 року на суму 6275,00 грн., за квітень 2012 року на суму 6808,00 грн., за червень 2012 року на суму 4775,00 грн., який сформований від ТОВ «Технопромгруп», що в свою чергу призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та в бюджет за підсумками поточного (податкового) періоду.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2013 №0000432214/4465, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 25885,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було оскаржено рішення до Головного управління Міндоходів України, та за результатом розгляду скарги її залишено без задоволення, а рішення без змін.

Оскаржуючи вказане вище податкове повідомлення-рішення до суду, позивач звертає увагу на те, що у якості підстав щодо встановлених в акті перевірки порушень, йдеться про обставини встановлені ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська під час відпрацювання підприємства «транзитера». Фактично в акті перевірки відсутнє викладення будь яких конкретних порушень діючого законодавства з боку безпосередньо ТОВ «Юнга плюс».

Представник відповідача заперечуючи проти позову, зазначає зокрема, що у підприємства відсутні товарно-транспортні накладні, які б свідчили про транспортування «придбаного» товару, є порушенням вимог «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Оглянувши надані позивачем видаткові та податкові накладні, приходні ордери, платіжні доручення, картки складського обліку матеріалів, тощо. Вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що перелічені первинні документи оформлені належним чином та свідчать про реальність здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що жоден з документів, затверджених в галузі бухгалтерського обліку не містить, в якості обов'язкових умов підтвердження факту здійснення господарських операцій отримання від постачальника єдино можливого документу - товаросупровідної накладної, оскільки вона містить відомості про товар, що необхідні для організації перевезень, проте вона не є розрахунковим документом, за яким покупець та постачальник здійснюють розрахунки один з одним та, на підставі якого відображаються в балансі зміни в активах та зобов'язаннях підприємства.

Таким чином, твердження відповідача, суд знаходить хибними, оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою - операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом з'ясовано, що ТОВ «Юнга плюс» в перевіряємому періоді мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ «Технопромгруп» (яке знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровськ). Договір між позивачем та ТОВ «Технопромгруп» не укладався. ТОВ «Юнга плюс» займається виробництвом та продажем, на умовах 60-100% передплати від замовників, пакетів із поліетилену. У період січень, березень, квітень, червень 2012 року позивач купував у зазначеного контрагента товарно-матеріальні цінності (упаковка картону для пакетів, картон) для запакування поліетиленових пакетів, що реалізувались замовникам - контрагентам, вартість яких включено до собівартості продукції, що підтверджується в бухгалтерському обліку списанням товарно-матеріальних цінностей у виробництво продукції та листами контрагента товариства. Згідно списання матеріалів для виготовлення та упакування поліетиленових пакетів у 1 кварталі 2012 року списано матеріалу «упаковка картонна» на суму 18812,50 грн., у 2 кварталі 2012 року списано матеріалу на суму 3042,50 грн. Транспортування товару, який отримано від ТОВ «Технопромгруп» у період січень, березень, квітень, червень 2012 року відбувалося за допомогою вантажного таксі, послуги якого сплачувалися за особисті кошти директора ТОВ «Юнга плюс».

Постачання товару здійснено на основі рахунків-фактур. ТОВ «Технопромгруп» виписано на користь ТОВ «Юнга плюс» податкові накладні на упаковку картонну для пакетів і картон на загальну суму 124241,44 грн., у т.ч. ПДВ 20708,57 грн., а саме: №90 від 17.01.2012 на суму 1710,00 грн., №167 від 26.03.2012 на суму 37641,44 грн., №50 від 06.04.2012 на суму 40850,00 грн., №114 від 15.06.2012 на суму 28650,00 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за січень, березень, квітень, червень 2012 року.

Підпунктом 198.3. ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Враховуючи вказане, суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що операції по придбанню товарів у контрагентів позивача є реальними, фактично відбулися, придбані товари використані позивачем в його господарської діяльності.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Обов'язок перераховувати податок на додану вартість до бюджету покладений на постачальника продукції при надходженні коштів від покупця з урахуванням ПДВ. Позивач свій обов'язок по включенню ПДВ у ціну товару і перерахунок коштів продавцю виконав в повному обсязі.

Європейській Суд з прав людини в п.38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Однак, у справі відсутні будь-які ознаки, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ТОВ «Юнга Плюс» при придбанні товарів та послуг.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнга Плюс» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000432214/4465 від 17.05.2013 прийняте державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнга Плюс» сплачений судовий збір у сумі 258,85 (двісті п'ятдесят вісім) гривень 85 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова