Постанова

від 05.11.2013 по справі 805/13552/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 р. Справа №805/13552/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:56

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., при секретарі судового засідання Перовій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг»

про

стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 7 145,00 гривень та пені в сумі 210,21 гривень

за участю представників сторін:

від позивача - Чабаненко Є.О. - за довіреністю,

від відповідача - Курилова О.А. - за довіреністю,

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 7 145,00 гривень та пені в сумі 210,21 гривень.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоторг» надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 10 осіб. Вважає, що на підприємстві відповідача у 2012 році повинно бути працевлаштовано 1 інваліда, фактично, за даними звіту інваліди не працювали.

У порушення вимог частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач не виконав норматив по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів, що є підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій. У зв'язку з порушенням термінів сплати відповідачем санкцій за 2012 рік, нарахована пеня в розмірі 210,21 гривень. Загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача становить 7 355,21 гривень.

Відповідач надав суду заперечення проти позовних вимог, в яких вказав, що протягом 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоторг» інформувало органи центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів за формою № 3-П. Крім того відповідачем додатково приймалися міри щодо пошуку інвалідів для працевлаштування, а саме: розміщувалися оголошення про прийом на роботу інвалідів у належному відповідачу магазині, здійснювалися пошуки інваліда через знайомих та рідних працівників відповідача. До того ж, жодної відмови в працевлаштуванні інваліда у ТОВ «Новоторг» не було.

Вважає, що відповідачем вжиті всі необхідні заходи з метою виконання обов'язків, передбачених нормами чинного законодавства щодо соціального захисту інвалідів в України, по забезпеченню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є суб'єктом владних повноважень, що діє відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2012.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього Положення, Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоторг» зареєстровано в якості юридичної особи 12.03.2003 та включено до ЄДРПОУ за номером 32397405, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії А00 № 666754), Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії АБ № 673759), Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (бланк серії АБ № 027699).

Відповідачем подано до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (ф. № 10-ПІ), згідно з яким: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 10 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 - 1 особа.

Як зазначає позивач, відповідачем не виконаний норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875, розмір яких відповідно до наданого суду розрахунку становить 7 145,00 гривень.

Крім того, позивачем відповідно до ст. 20 Закону № 875 та п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 нарахована пеня за несвоєчасну сплату відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій, яка становить 210,21 гривень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано нараховано суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені.

Згідно зі статтею 18 Закону № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70.

Статтею 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону № 875 передбачена відповідальність за те, що підприємство, на якому середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З аналізу наведених статей вбачається, що підприємство самостійно забезпечує працевлаштування інвалідів, тобто на підприємстві має працювати необхідна визначена кількість осіб, з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, шляхом забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, за умови їх безпосереднього звернення до підприємства чи до державної служби зайнятості.

Реалізація обов'язків підприємства полягає у самостійному створені вільних (вакантних) місць для інвалідів в залежності від працюючих осіб на підприємстві, направленні звітів до Фонду, інформації до центру зайнятості, працевлаштуванні таких інвалідів при їх зверненні до підприємства або направлених з відповідного центру зайнятості населення.

Тобто, нормами цього Закону визначено, що підприємство забезпечує працевлаштування інвалідів у випадку, якщо такі звернулися до нього або направлені з центру зайнятості. Разом з тим, законодавством не передбачений обов'язок підприємства у встановленому порядку проводити дії, направленні на самостійне відшукування таких інвалідів, запрошення інвалідів для працевлаштування на наявні створені місця для них. Законодавством чітко визначено, що підприємство лише забезпечує працевлаштування таких осіб, тобто оформлює інвалідів на роботу відповідно до вимог трудового законодавства, які прибули працевлаштовуватися або були направлені з відповідного центру зайнятості.

Аналіз наведених норм законодавства та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що обов'язок відповідача щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця, тому на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування й відсутністю інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проводились заходи щодо залучення працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоторг» інформувало органи центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів за формою № 3-П. Крім того відповідачем додатково приймалися міри щодо пошуку інвалідів для працевлаштування, а саме: розміщувалися оголошеня про прийом на роботу інвалідів у належному відповідачу магазині, здійснювалися пошуки інваліда через знайомих та рідних працівників відповідача. До того ж, жодної відмови в працевлаштуванні інваліда у ТОВ «Новоторг» не було.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новоторг» протягом 2012 року надавались звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН, в тому числі для працевлаштування інвалідів.

Згідно листа Першотравневого районного центру зайнятості від 30.09.2013 року № 02-08/862 надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Новоторг» вакансія кухонного робітника не підходила згідно висновку МСЕК про умови та характер праці для жодного інваліда, який звернувся до центру зайнятості за пошуком роботи.

В матеріалах справи також наявні копії звітів за формою № 3-ПН за 2012 рік, поданих відповідачем до Першотравневого районного центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, на переконання суду, відповідачем були вжиті всі передбачені законодавством заходи, направлені на працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок по доведенню своїх вимог або заперечень проти вимог повністю покладається на сторін. Суд приходить до висновку про недоведеність з боку позивача обґрунтованості своїх заявлених вимог.

Заявлені до стягнення санкції є адміністративного - господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин визначені у статтях 216 - 218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Стосовно заявленої до стягнення пені у розмірі 3 378,76 гривень суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 20 Закону № 875 пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відсутність факту сплати доводить відсутність об'єкту обчислення пені, що підтверджує передчасність та безпідставність її пред'явлення.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Господарським кодексом України, Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, статтями 17- 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 7 145,00 гривень та пені в сумі 210,21 гривень - відмовити.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 05 листопада 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.