ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2013 року справа № 919/1128/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А"
(вул. Маршала Геловані, буд. 19, м. Севастополь, 99040)
до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про розірвання договору та визнання права власності на об'єкти незавершеного будівництва,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача - Корнілова Ю.Є. - представник за довіреністю від 20.09.2013,
від відповідача - ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 25.10.2013.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання укладеного між сторонами договору про дольову участь у будівництві від 15.12.1999 та визнання за позивачем права власності на об'єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою: АДРЕСА_2: а саме на: триповерхову будівлю котеджного типу літ. "А" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "Б" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "В" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "Г" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "Д" з мансардою.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору про дольову участь у будівництві від 15.12.1999, внаслідок чого позивач у значній мірі позбавлений того, на що розраховував при укладенні цього договору, та можливості набути право власності на майно, створене внаслідок укладення цього договору.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду позовні вимоги визнав у повному обсязі, підтримавши відзив на позов від 28.10.2013, наданий у судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2013.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
ВСТАНОВИВ:
15.12.1999 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір про дольову участь у будівництві (арк. справи 14-16).
Відповідно до пункту 1.1 цього договору у порядку і на умовах, визначених даним договором, сторона-1 (позивач) зобов'язувалась здійснити будівництво курортно-рекреаційного комплексу, який складається з п'яти котеджів сімейного типу, розташованих в АДРЕСА_2 (надалі - об'єкт будівництва, об'єкт інвестування), а сторона-2 (відповідач) зобов'язувалась сприяти стороні-1 у здійсненні будівництва об'єкта шляхом інвестування грошових коштів та залучення інших ресурсів, необхідних для завершення будівництва об'єкта у встановлені строки.
Згідно з пунктом 1.2 договору сторони домовились, що сторона-1 виступає замовником, забудовником та інвестором будівництва, а сторона-2 сприяє будівництву об'єкта та є соінвестором будівництва.
Пунктом 2.1 договору на сторону-2 покладено обов'язок в якості внеску з дольової участі у будівництві внести рівними частками у вигляді щоквартальних платежів, у строк до 01.12.2004 пайовий внесок (частку) стороні-1 у вигляді інвестування грошових коштів, виходячи з суми та строків, необхідних стороні-1 для своєчасного завершення будівництва, але не менше ніж 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн, що складає за офіційним курсом валют НБУ (100 $ США - 511,73 грн) - 293 123,32 $ США на дату підписання цього договору.
За умовами укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 27.12.2004 (арк. справи 21) до вищевказаного договору, передбачений у пункті 2.1 договору строк був змінений на: 15.12.2008, а за умовами додаткової угоди № 2 від 08.12.2008 (арк. справи 25) - на: 25.12.2012.
Після закінчення будівництва та введення об'єкта до експлуатації сторона-2 зобов'язалась підписати зі стороною-1 акт розділу об'єкта будівництва згідно з умовами даного договору, а сторона-1 зобов'язувалась завершити будівництво об'єкта згідно з проектом та вимогами БНіП і передати стороні-2, відповідно до умов даного договору, її частку у складі об'єкта у строк до 30.12.2004 за умови належного та безперебійного фінансування будівництва стороною-2, згідно з пунктом 2.1 даного договору (пункти 2.2, 2.3 договору).
За умовами укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 27.12.2004 (арк. справи 21) до вищевказаного договору, передбачений у пункті 2.3 договору строк був змінений на: 30.12.2008, а за умовами додаткової угоди № 2 від 08.12.2008 (арк. справи 25) - на: 30.12.2012.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що сторона-1 зобов'язується, виступаючи замовником та забудовником будівництва, самостійно або із залученням третіх осіб, виконувати функції замовника та забудовника об'єкта, а саме: надати земельну ділянку (державний акт на право постійного користування № 902 від 25.11.1999), зібрати вихідні дані для проектування, одержати технічні умови, затвердити архітектурні плани та всі необхідні матеріали для розробки проектно-кошторисної документації, оплачувати від імені замовника усі необхідні платежі для одержання цієї документації, скласти та затвердити проектне завдання з передачею його обраній стороною-1 проектній організації, замовити проект та всю технічну документацію, забезпечує проходження проектом комплексної державної експертизи та одержання проектно-кошторисної документації, необхідних узгоджень з відповідними організаціями та установами, забезпечує одержання дозволів на виконання підготовчих робіт та будівельно-монтажних робіт, забезпечує проведення авторського та технічного нагляду за проведенням будівельно-монтажних робіт, веде бухгалтерський та інші види обліку та звітності, виплачує платежі та податки, які виникають при будівництві та реєстрації прав на об'єкт, виконує часткове фінансування будівельних робіт об'єкта.
Ведення спільних справ з дольового (пайового) будівництва за взаємною згодою сторін покладається на сторону-1, яка без спеціальної довіреності сторони-2 діє для досягнення спільної мети (пункт 2.5 договору).
За умови виконання пункту 2.1 даного договору, сторона-2 набуває право на дольову (пайову) участь у будівництві, а сторона-1 втрачає право самостійно розпоряджатися вказаним у даному договорі об'єктом інакше, як за згодою сторони-2 (пункт 2.6 договору).
Сторони за даним договором домовились про наступний порядок розділу об'єкта будівництва: частки (частини об'єкта) кожної зі сторін розподіляються у пропорції 50/50 за умови виконання положень пункту 2.1 даного договору. До моменту завершення будівництва, введення об'єкта до експлуатації та розділу часток об'єкта, власником 100% об'єкта незавершеного будівництва є сторона-1 (пункт 2.7 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору, він діє з моменту підписання його сторонами та до повного виконання зобов'язань за даним договором кожною зі сторін, якщо він не був розірваний достроково з підстав, вказаних у пункті 3.2 цього договору (у разі виникнення форс-мажорних обставин).
За умовами пункту 6.1 договору при невиконання стороною-2 зобов'язань, вказаних у пункті 2.1 даного договору, внаслідок чого здача об'єкта будівництва у визначені даним договором строки стала неможливою, сторони можуть досягти згоди з приводу перенесення строків фінансування та здачі об'єкта до експлуатації, що оформлюється додатковими угодами до даного договору.
Відсутність додаткової угоди протягом 30 днів з моменту спливу строків, вказаних у пункті 2.1 та пункті 2.3 даного договору, розцінюється як відмова сторони-2 від подальшого фінансування будівництва об'єкта та за відсутності з боку сторони-2 належного фінансування будівництва об'єкта інвестування, сторона-2 втрачає право вимагати передачі належної їй за умовами договору частки (у тому числі і у складі недобудованого об'єкта), а сторона-1 набуває право власності на 100% об'єкта будівництва, що закріплюється у двосторонньому акті розділу об'єкта, який є за даним договором підставою для оформлення права власності на об'єкт. Сторони не мають права ухилятись від підписання вищевказаного акта розділу об'єкта будівництва.
Судом встановлено, що позивачем виконувались його зобов'язання за договором, зокрема, зобов'язання за умовами пункту 2.4 договору, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами: державним актом на право постійного користування землею (арк. справи 30-33), державним актом на право власності на земельну ділянку (арк. справи 34), договором підряду № 1п від 02.01.2000, укладеним між позивачем та ТОВ "Агат-А" (арк. справи 35), дозволом на виконання будівельних робіт від 27.11.2001 № 2281/492 (арк. справи 36), довідкою Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради від 29.04.2009 № 3377 щодо ступеня готовності об'єкта незавершеного будівництва (арк. справи 41), реєстром довідок форми КБ-3 з будівництва Рекреаційного комплексу у АДРЕСА_2 у 2000-2002 роках, наданим ТОВ "Агат-А" (арк. справи 42), висновком про вартість майна (арк. справи 43-44).
Відповідач, у свою чергу, умови договору не виконав у повному обсязі.
Листом за вих. № 4 від 05.12.2012 (арк. справи 27) позивач повідомив відповідача про неможливість подальшого продовження строків завершення будівництва та внаслідок відсутності фінансування об'єкта будівництва пропонував підписати акт розділу об'єкта будівництва, 2 примірники якого додавались до цього листа.
Листом від 20.12.2012 (арк. справи 28) відповідач відмовився від підписання акта розділу об'єкта будівництва, вказавши, що має намір у подальшому здійснювати фінансування об'єкта будівництва та запропонував підписати чергову додаткову угоду, якою перенести строк фінансування будівництва на 2015 рік.
Не погодившись з пропозиціями відповідача, позивач наполягав на підписанні акта розділу об'єкта будівництва у листі за вих. № 1 від 23.01.2013 (арк. справи 29).
За даними позивача відповідач залишив вказаний лист без відповіді, а вищезазначений акт розділу об'єкта будівництва не підписав і не повернув на адресу позивача, що послужило підставою пред'явлення даного позову.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Судом встановлено, що сторонами було досягнуто згоди щодо умов вищевказаного договору про дольову участь у будівництві від 15.12.1999, у зв'язку з чим він був укладений.
Цей договір жодною зі сторін не оспорювався та не визнаний судом недійсним, а позовні вимоги виникли з правовідносин сторін, врегульованих саме цим договором.
З урахуванням викладеного сторони зобов'язані діяти у межах укладеного ними на підставі вільного волевиявлення договору та у суворій відповідності до його умов.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З викладеного вбачається, що укладаючи спірний договір, позивач розраховував на одержання внаслідок його виконання певних матеріальних благ, а саме розраховував набути право власності на 50% курортно-рекреаційного комплексу, який складається з п'яти котеджів сімейного типу, розташованих в АДРЕСА_2. Тривале невиконання відповідачем умов договору спричинило неможливість завершення передбаченого умовами договору будівництва та одержання, зокрема, позивачем того, на що він розраховував, укладаючи цей договір.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що порушення відповідачем умов договору є істотним, у зв'язку з чим позовні вимоги про розірвання договору про дольову участь у будівництві від 15.12.1999 є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на об'єкти незавершеного будівництва суд також вважає такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи викладене та умови укладеного між сторонами договору, внаслідок відсутності з боку відповідача фінансування об'єкта будівництва, він, в силу передбаченого у пункті 2.7 та пункті 6.1 договору про дольову участь у будівництві від 15.12.1999, не набув права власності на спірний об'єкт, а його відмова від підписання акта розділу об'єкта будівництва свідчить про невизнання ним права власності позивача на спірний об'єкт.
Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведене свідчить про те, що право позивача є порушеним та таким, що підлягає поновленню, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" є таким що підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір підлягає покладенню на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір про дольову участь у будівництві від 15.12.1999, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" (вул. Маршала Геловані, буд. 19, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22281592) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" (вул. Маршала Геловані, буд. 19, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22281592) право власності на об'єкти незавершеного будівництва, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме на: триповерхову будівлю котеджного типу літ. "А" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "Б" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "В" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "Г" з мансардою; триповерхову будівлю котеджного типу літ. "Д" з мансардою.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриг-А" (вул. Маршала Геловані, буд. 19, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22281592, п/р № 26001301160 у ПАТ "Укрсоцбанк", м. Севастополь, МФО 324195, або на інші рахунки) 69 967,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 12.11.2013.
Суддя С. М. Альошина
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2013 |
Оприлюднено | 14.11.2013 |
Номер документу | 35194167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Альошина Світлана Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні