Рішення

від 05.11.2013 по справі 905/6793/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.11.2013 Справа № 905/6793/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м.Донецьк

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк

про стягнення заборгованості 43 329,31грн., з яких 38 732,00грн. - сума основного боргу, 1649,03грн. - 3% річних, 2948,28грн. - пеня

за участю уповноважених представників:

від позивача - Патерилов В.В.- за довіреністю;

від відповідача - Веренікіна В.В.- за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м.Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 43 329,31грн., з яких 38 732,00грн. - сума основного боргу, 1649,03грн. - 3% річних, 2948,28грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №0911-11 від 09 листопада 2011 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 38732,00грн.

Крім того, Позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1649,03грн.

Відповідно до п.7.2.2 вищезазначеного Договору, за порушення строків оплати Товару Покупець сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача основну заборгованість у розмірі 38 732,00грн., 3% річних в сумі 1 649,03грн. та пеню у розмірі 2 948,28грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.193, 202, 231, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 598, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 13, 14, 15, 16, 54, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та Закон України від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): договір №0911-11 від 09.11.2011р., додаток №1 до договору, видаткову накладну №5 від 12.01.2012р. на суму 50 732,00грн., довіреність№1676 від 30.12.2011р., рахунок на оплату №193 від 09.11.2011р., претензію №37/01 від 28.01.2013р., докази направлення претензії Відповідачу, та правоустановчі документи Позивача.

Крім того, Позивачем, у позові викладене клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та рахунки Відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

09.10.2013р. Відповідач надав відзив №04/3535 від 08.10.2013р., та правоустановчі документи.

Крім того, Відповідач 09.10.2013р. надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 10.10.2013р. клопотання позивача, з метою забезпечення позову накласти арешт на все майно та рахунки, судом розглянуто та відхилено в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Ухвалою від 10.10.2013р., у зв'язку з нез'явленням Відповідача, ненаданням сторонами витребуваних судом документів в повному обсязі, суд відклав розгляд справи на 30.10.2013р.

Враховуючи ненадання сторонами витребуваних документів в повному обсязі, суд ухвалою від 30.10.2013р. відклав розгляд справи на 05.11.2013р.

05.11.2013р. Позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків станом 31.10.2013р., з доказами його направлення Відповідачу.

05.11.2013р. Відповідач надав акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2013р. на суму 38732,00грн., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств та копії банківських виписок, а саме: від 09.02.2012р. про зарахування 5000,00грн., від 14.02.2012р. про зарахування 2000,00грн. від 01.03.2012р.про зарахування 5000,00грн.

Представник Позивача у судовому засіданні 05.11.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав, надав витребувані судом документи.

Представник Відповідача у судовому засіданні 05.11.2013р. позовні вимоги у частині стягнення основного боргу визнав у повному обсязі. Надав витребувані судом документи.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м.Донецьк (Продавець) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк (Покупець), укладено договір №0911-11(далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати в 2011р. у власність Покупця павільйони очікування зі стіновими конструкціями з ударостійкого полістиролу та павільйони очікування зі стіновими конструкціями з металу з доставкою та установкою, надалі «Товар», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що кількість та ціна Товару визначається Специфікацією (Додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п.3.1 Загальна сума цього Договору складає: 50 732,00грн. (п'ятдесят тисяч сімсот тридцять дві гривні 00 коп.), з яких: вартість павільйонів очікування зі стіновими конструкціями з ударостійкого полістиролу - 28 532,00грн. та павільйонів очікування зі стіновими конструкціями з металу - 22 200,00грн., з урахуванням ПДВ від загальній суми - 8 455,33грн.

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунок за поставлений Товар, здійснюється безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, за фактом поставки, з відстрочкою платежу 15 календарних днів.

Строк поставки Товару: 15 календарних днів з моменту підписання Договору (п.5.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору, передбачено, що Продавець передає у власність Покупця Товар на умовах DDP (Інтертермс-2000р.) склад Покупця м. Донецьк.

Згідно з п.5.4 Договору, Товар відпускається Продавцем та приймається Покупцем при наявності наступних документів:

- видаткової накладної чи акту приймання-передавання Товару, підписаного представниками сторін;

- податкової накладної.

Відповідно до п.8.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків - до повного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов договору №0911-11 від 09.11.2011р. (а.с.27-29), укладеного між Позивачем та Відповідачем, за видатковою накладною №5 від 12.01.2012р. Позивачем був поставлений товар Відповідачу на суму 50 732,00грн .

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відмітки на видатковій накладній було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли з договору №0911-11 від 09.11.2011р. , інших договорів між сторонами укладено не було.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором №0911-11 від 09.11.2011р.

Відповідно до п.4.1 Договору, розрахунок за поставлений Товар, здійснюється безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, за фактом поставки, з відстрочкою платежу 15 календарних днів.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше 27.01.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар, виконав частково (у розмірі 12000,00грн.), вартість товару у сумі 38 732,00грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Часткове виконання Відповідачем своїх зобов'язань підтверджується банківськими виписками: від 09.02.2012р. про зарахування 5000,00грн., від 14.02.2012р. про зарахування 2000,00грн. від 01.03.2012р.про зарахування 5000,00грн.

31.01.2013р. Відповідачу була направлена претензія №37/01 від 28.01.2013р., у якій Позивач вимагає у добровільному порядку, перерахувати на свій розрахунковий рахунок суму боргу у розмірі 38 732,00грн. та пеню у розмірі 2 948,28грн.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на претензію Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 38 732,00грн. не надав. Позовні вимоги, щодо стягнення суми основного боргу визнав у повному обсязі. Суд вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 1649,03грн. та пені у розмірі 2 948,28грн.

Стосовно нарахованих 3% річних та пені суд зазначає наступне:

Пунктом 7.2.2 Договору №0911-11 від 09 .11.11р . встановлено, що за порушення строків оплати Товару Покупець сплачує неустойку, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості своєчасно неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 01.03.2012р по 01.09.2012р. на суму 38 732,00грн., враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України та вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню за період з 24.09.2012р. по 24.03.2013р. у розмірі 2889,03грн.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 1649,03грн.

Перевіривши, наданий Позивачем, арифметичний розрахунок 3% річних за період з 01.03.2012р по 31.07.2013р. на суму основного боргу 38 732,00грн, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання», м.Донецьк до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс», м.Донецьк про стягнення заборгованості 43 329,31грн., з яких 38 732,00грн. - сума основного боргу, 1649,03грн. - 3% річних, 2948,28грн. - пеня, - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, будинок 39, р/р 26006198088991 в ДФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593, код ЄДРПОУ 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» (83048, м.Донецьк, Київський район, вул. Челюскінців, будинок 273А, р/р 260063289 в ПАО «УКРБІЗНЕСБАНК», МФО 334969, код ЄДРПОУ 32389368) суму основного боргу у розмірі 38 732 (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять дві) грн. 00коп., пеню у сумі 2 889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 03коп. та 3% річних у розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн. 03коп.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецький завод нестандартного технологічного обладнання» (83048, м.Донецьк, Київський район, вул. Челюскінців, будинок 273А, р/р 260063289 в ПАО «УКРБІЗНЕСБАНК», МФО 334969, код ЄДРПОУ 32389368) за рахунок Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, будинок 39, р/р 26006198088991 в ДФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593, код ЄДРПОУ 03328250) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн., 35коп.

У судовому засіданні 05 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 листопада 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик.Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу.