Рішення

від 13.11.2013 по справі 299/3672/13-ц

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 299/3672/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2013 м.Виноградів

Виногрідвський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі К.П.Чернянчук, за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася у Виноградівський районний суд із цією позовною заявою до відповідача з тих підстав, що між ними був укладений шлюб 29.09.2011р. у виконкомі Фанчіківської сільської ради Виноградівського району за актовим записом №23. Від даного шлюбу народився один син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Заявлені вимоги мотивовані тим, що спільне життя з відповідачем не склались, чоловік не дбав про створення нормальних сімейних відносин, з липня 2012р. сторони не проживають разом та не ведуть спільне господарство, у зв»язку з чим позивачка просить шлюб із відповідачем розірвати та повернути їй дошлюбне прізвище- «ОСОБА_1».

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просила такі задоволити, на розлученні наполягає, оскільки між ними примирення та збереження їх сім»ї є неможливим.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги також визнав повністю та не заперечував проти їх задоволення, оскільки між ними припиненні сімейні відносини.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд знаходить позов підлягаючим до задоволення із-за таких підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що між сторонами був укладений шлюб 29.09.2011р. у виконкомі Фанчіківської сільської ради Виноградівського району за актовим записом №23. Від даного шлюбу народився один син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

З матеріалів справи встановлено, що спільне життя у подружжя не склалось, чоловік не дбав про створення нормальних сімейних відносин, з липня 2012р. сторони не проживають разом та не ведуть спільне господарство, шлюбі стосунки не підримують, у зв»язку з чим позивачка категорично наполягає на розлученні та просить суд повернути їй дошлюбне прізвище- «ОСОБА_1».

Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя сторін.

Ці ж вимоги закону узгоджуються та доповнюються нормами п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998р. №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю» із наступними змінами встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім»ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх сім»ї стали неможливим. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно і всебічно з»ясовувати фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, забезпечувати участь у засіданні, як правило, обох сторін, уживати заходів до примирення подружжя. Рішення суду про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам законності та обґрунтованості. При цьому законність і обґрунтованість рішення визначається не тільки дотриманням судом норм процесуального права при розгляді цивільних справ, а й виконанням судом вимог матеріального права, що регулює правовідносини сторін, а саме особисті немайнові права та обов»язки подружжя.

Суд виходить з того, що відповідно до вимог ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік за змістом ст.55 СК України зобов»язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім»ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов»язаний утверджувати в сім»ї повагу до матері. Дружина зобов»язана утверджувати в сім»ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім»ї за свою поведінку в ній.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).

На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин та їх об»єктивну недоступність для оточуючих, беручи до уваги, що позивачка втратила почуття любові до відповідача і категорично заперечує проти збереження їх сім»ї та наполягає на розлученні, а відтак суд не може покласти обов»язок збереження сім»ї сторін на позивачку при наявності його категоричного запереченні цього.

З"ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу- сторони фактично проживають окремо, взявши до уваги наявність у сторін неповнолітніх дітей та обставини життя подружжя, суд встановив справжнє прагнення позивачки до розірвання шлюбу, а відтак приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_2 і збереження їх шлюбу не суперечить інтересам сторін, після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, права дитини, у зв"язку із чим даний позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні позивачка також просила суд вирішити питання щодо повернення їй дошлюбного її прізвища «ОСОБА_1», яке вона носила до укладення шлюбу із відповідачем.

У відповідності до вимог ст.28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов»язків і здійснює їх під своїм іменем. Ім»я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із Закону, звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Зокрема, Законом України №2398-У1 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», який набув чинності 27.07.2010р., внесено зміни до ст.235 ЦК України, а саме було доповнено частиною другою, згідно якої у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час реєстрації шлюбу, що розривається.

Статтею 295 цього-ж Кодексу передбачено, що прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.

Сімейним Кодексом України (ст.113) передбачено також, що особа, яка змінила своє прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.28,235,295 ЦК України, ст.ст.24,55,56,112 СК України та керуючись ст.ст.1,3,10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.

Шлюб, укладений 29.09.2011р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виконкомі Фанчіківської сільської ради Виноградівського району за актовим записом №23- розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці присвоїти дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 249,40 грн. понесених нею судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийА. А. Надопта