Рішення

від 18.10.2013 по справі 381/2422/13-ц

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

---

2/381/887/13

381/2422/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року. Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Зуй Т.С.,

при секретарі: Антощенко Г.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що відповідачі позичили у нього гроші, що підтверджується власноручними розписками.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшив та уточнив, та просив стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суму боргу в розмірі 378628 грв. та 3441 грв. судових витрат солідарно, а з ОСОБА_2 за іншими одноосібними розписками борг в розмірі 229947,5 грв. та 42090 грв. - % з позики згідно з розрахунками.

Також просив визнати нерухоме майно по АДРЕСА_1 - зазначене у виданих йому розписках - заставою, а його заставоутримувачем.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники позов визнали частково, в судовому засіданні пояснили, що відповідач позичав у ОСОБА_1 лише 47370 доларів США, про що надав розписку від 01.12.2012 року. Це була підсумкова сума всіх боргів з нарахованими відсотками. По іншим розпискам він всі гроші повернув, але розписки йому ОСОБА_1 не повернув. Його бувша дружина власноручно підписала розписку і їй було відомо, які кошти вони були винні ОСОБА_1.

Відповідачка ОСОБА_5 та її представник позов не визнали, в судовому засіданні пояснили, що гроші в борг у ОСОБА_1 вона не брала, а розписку, яку написав ОСОБА_2, підписала під тиском, оскільки знала про боргове зобов'язання чоловіка і вважала, що гроші будуть використані на покриття іпотеки та для бізнесу.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено: згідно наданих розписок ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1:

16.06.2011 р. - 80 тис. гривень до 01.10.2011 р., потім строк повернення продовжений до 01.09.2012 р.

22.11.2011 р. - 40 тис. грв. до 01.09.2012 р.;

01.12.2011 р. - 20 тис. грв. до 01.09.2012 р.;

14.12.2011 р. - 7,5 тис. дол. США до 01.09.2012 р.;

10.03.2012 р. - 30 тис. грв. до 01.01.2013 р.

Всього 170 тис. грв. та 7,5 тис. дол. США.

01.12.2012 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 взяли в борг у ОСОБА_1 47370 дол. США на невизначений термін з поверненням боргу за першою вимогою.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саме суму грошових коштів (суму позики).

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що визначені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено законом.

Позивач не надав суду доказів того, коли саме він пред'явив відповідачам вимогу про повернення боргу, оскільки відповідно до розписки від 01.12.2012 р. строк повернення боргу не визначений і виникає за першою вимогою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України у разі просрочення виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час просрочення, а також 3 % річних від просроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач ОСОБА_1, як кредитор, вказані вимоги закону боржникам не заявив, а відповідно до розрахунку від 01.09.2013 року провів розрахунок неустойки, яка відповідно до ст. 551 України може встановлюватись договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з наданих позивачем розписок, питання про сплату неустойки у разі невиконання боргових зобов'язань, сторонами не оговорювалось.

Проценти за користування чужими грошима відповідно до ст. 536 ЦК України сторонами також не визначались.

Посилання позивача на ст. 546 ЦК України, за якою виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, завдатком, судом до уваги не береться, оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а вчинення правочину із недодержанням письмової форми є нікчемним.

Позовні вимоги позивача про визнання нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1, заставою, а його визнати заставоутримувачем задоволенню не підлягають, так як згідно ст. 577 ЦК України застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації, а якщо предметом застави є нерухоме майно, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідачки ОСОБА_5, що вона ніяких грошових коштів у ОСОБА_1 насправді не брала, ці гроші брав особисто її чоловік ОСОБА_2, а вона лише підписала розписку, оскільки їй було відомо про боргові зобов'язання і ці кошти були необхідні для використання у сімейному бізнесі.

Суд також критично відноситься до оспорювання позик відповідачем ОСОБА_2, оскільки на підтвердження договорів позик ОСОБА_1 надав розписки, а ОСОБА_2 не заперечив, що він власноручно писав ці розписки і саме такі кошти були ним отримані, як позика. Він не надав суду доказів, що повернув позичені гроші.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що грошові кошти 01.12.2012 року передавались гр. ОСОБА_2 в її присутності в автомобілі. Скільки було коштів, вона не перераховувала. Про боргові зобов'язання ОСОБА_2 їй було відомо.

Таким чином з відповідачів ОСОБА_2 солідарно необхідно стягнути 47370 дол. США згідно розписки про отримання боргу від 01.12.2012 року, що за курсом НБУ становить 378628 грв., та понесені ОСОБА_1 судові витрати - 3441 грв. сплаченого судового збору, а з ОСОБА_2 підлягає стягненню 229947 грв. 50 коп. - сума боргу за рештою розписок.

Керуючись ст.ст. 536, 546, 547, 549-551, 572-577, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1051 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 222 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_3, проживає: АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої: АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) 378628 грв. боргу та 3441 грв. судових витрат солідарно.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований: АДРЕСА_3, проживає: АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3) 229947 грв. 50 коп. боргу згідно боргових розписок.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: