Постанова

від 12.11.2013 по справі 824/2123/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. м. Чернівці Справа № 824/2123/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

при секретарі Кіщук О.І.,

за участю представника позивача Брус М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заставнівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В :

Заставнівській районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення отриманої ним допомоги по безробіттю в розмірі 8162 грн 44 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при написанні 28 лютого 2012 року заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю ОСОБА_2 вказав неправдиві відомості відносно себе, зокрема те, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. У зв'язку з цим та посилаючись на положення Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також зважаючи на те, що в добровільному порядку відповідач не сплатив незаконно отриману в період з 28 лютого 2012 року по 30 травня 2013 року допомогу по безробіттю, Заставнівській районний центр зайнятості просить суд стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 8162 грн 44 коп.

Представник позивача в судових засіданнях 31 жовтня 2013 року та 12 листопада 2013 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, додатково наголосивши на тому, що на час звернення із заявою від 28 лютого 2012 року та протягом періоду отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідач своїм правом подати письмові заперечення проти позову не скористався.

В судовому засіданні 31 жовтня 2013 року повідомив, що з позовними вимогами Заставнівського районного центру зайнятості не погоджується та просить суд в їх задоволенні відмовити. При цьому вказав, що при подачі до Заставнівського районного центру зайнятості заяви про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю він не знав, що станом на 28 лютого 2012 року є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності.

В судове засідання 12 листопада 2013 року відповідач не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Разом з цим від ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його адвоката ОСОБА_3

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини, які унеможливлюють його бути присутнім в судовому засіданні 12 листопада 2013 року, та зважаючи на неподання ним належних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Заставнівського районного центру зайнятості із заявою, в якій просив до вирішення питання його працевлаштування надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому, зокрема, те, що як суб'єкт підприємницької діяльності він не зареєстрований (а.с.5).

У зв'язку з цим та на підставі поданих документів наказом від 28 лютого 2012 року за №НТ120228 відповідачу було надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю з 28 лютого 2012 року (а.с.6).

За час перебування на обліку в Заставнівському районному центрі зайнятості в статусі безробітного з 28 лютого 2012 року по 30 травня 2013 року ОСОБА_2 було нараховано та виплачено 8162 грн 44 коп. допомоги по безробіттю (а.с. 8 - 13).

Листом від 22 липня 2013 року №3967/02 управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області повідомило Заставнівській районний центр зайнятості про те, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем з 03 червня 2004 року по даний час (а.с.14).

По даному факту позивачем було проведено перевірку, про що складено Акт №221 від 23 липня 2013 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Розслідуванням встановлено, що з 03 червня 2004 року ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та одночасно в період з 21 лютого 2012 року по 30 травня 2013 року перебував на обліку в статусі безробітного. Відтак, зроблено висновок про те, що порушення ОСОБА_2 вимог частини третьої статті 44 Закону України «Про зайнятість населення» та пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спричинило незаконне отримання допомоги по безробіттю в сумі 8162 грн 44 коп. (а.с.15 - 16).

25 липня 2013 року Заставнівським районним центром зайнятості направлено ОСОБА_2 претензію на вказану суму, яку отримано останнім 29 липня 2013 року (а.с.17 -1 9).

Проте в добровільному порядку кошти в сумі 8162 грн 44 коп. відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим Заставнівський районний центр зайнятості звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XIІ (чинного, на час виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах і які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю.

Частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-III передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні 31 жовтня 2013 року, що станом як на 28 лютого 2012 року, тобто день звернення ОСОБА_2 до Заставнівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, так і протягом часу перебування на обліку в статусі безробітного й отримання відповідної допомоги з 28 лютого 2012 року по 30 травня 2013 року, ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.14 - 16, 31, 36 - 37).

За таких обставин та зважаючи на зазначені вище положення закону, суд погоджується з доводами позивача про те, що ОСОБА_2 було подано неправдиві відомості при поданні заяви 28 лютого 2012 року і він, не припиняючи свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Відтак, отримані відповідачем кошти в розмірі 8162 грн 44 коп. підлягають поверненню до Заставнівського районного центру зайнятості.

Крім цього, відповідно до пункту 6.14 Порядку виплати допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно пункту 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним передбачено, що у разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 23 липня 2013 року №НТ130723 було прийнято рішення про повернення коштів, виплачених ОСОБА_2 (а.с.7), та 25 липня 2013 року направлено претензію на суму 8162 грн 44 коп, яку було отримано відповідачем 29 липня 2013 року (а.с.17 - 19). Однак в добровільному порядку зазначені кошти відповідачем не повернуто.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про повернення Заставнівському районному центру зайнятості незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 8162 грн 44 коп на день розгляду справи або ж доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не подано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Заставнівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Заставнівського районного центру зайнятості (рахунок №37170032000004 МФО 856135 ОУДК у м. Чернівці код 21432413) отриману допомогу по безробіттю у розмірі 8162 (вісім тисяч сто шістдесят дві) грн 44 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена 14 листопада 2013 року.

Суддя О.П. Лелюк