Постанова

від 12.11.2013 по справі 922/2126/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. Справа № 922/2126/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Нейковської О.В., дов. б/н від 01.01.2013 (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградгаз-2000», м. Харків (вх. № 2543Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2013 по справі № 922/2126/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПЕЦ «Донбас-ЕКО»,

м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградгаз-2000», м. Харків

про стягнення 244153,60 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ВПЕЦ «Донбас-ЕКО» звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просив стягнути з відповідача, ТОВ «Кіровоградгаз-2000» заборгованість в розмірі 244 153,60 грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 241 068,81 грн. та 3% річних в розмірі 3 084,79 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2013 у справі №922/2126/13 (суддя Мамалуй А.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Кіровоградгаз-2000» на користь ТОВ «ВПЕЦ «Донбас-ЕКО» суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 241068,81 грн., 3% річних в розмірі 3 084,79 грн. та 4 883,07 грн. судового збору.

Відповідач, «Кіровоградгаз-2000», з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2013 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач, ТОВ «ВПЕЦ «Донбас-ЕКО», заперечень на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав клопотання з проханням провести судове засідання без участі останнього за наявними у справі доказами.

Розгляд справи відкладався.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 07.02.2011 між ТОВ «ВПЕЦ «Донбас-ЕКО» (підрядник - позивач по справі) та ТОВ «Кіровоградгаз-2000» (замовник - відповідач по справі) був укладений договір підряду № 07/02, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи установки сепараційного розділення нафтошламових відходів, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити дані роботи.

Розділом 5 договору сторони узгодили питання щодо порядку приймання-передачі робіт. Зокрема, відповідно до пункту 5.2 приймання передача робіт оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Якщо при прийманні-передачі будуть виявленні недоліки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт приймання-передачі робіт.

В 6-му розділі сторони визначили ціну договору та порядок розрахунків. Так, відповідно до пункту 6.4 договору платежі замовник здійснює за фактично виконані роботи на підставі виконавчої документації.

За твердженнями позивача, ним було виконано взяті на себе зобов'язанні, обумовлені спірним договором підряду, в повному обсязі, а саме: було здійснено монтаж установки сепараційного розділення нафтошламових відходів, вартість яких становить 112045,15 грн.; пуско-налагоджувальні роботи установки сепараційного розділення нафтошламових відходів вартістю 240 587,64 грн.

Зазначені роботи були виконані позивачем належним чином та передані відповідачу за актом №1 приймання-виконання будівельних робіт від 21.12.2011 та актом №1 від 27.12.2011. Обидва акти були підписані замовником - ТОВ «Кіровоградгаз-2000» без будь-яких зауважень.

Проте, відповідач лише частково оплатив виконані позивачем роботи за договором підряду, 02.02.2012 перерахувавши за роботу позивача 112045,15 грн., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 240587,64 грн.

Господарський суд Харківської області, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, визнав достатнім та належним доказом виконання позивачем умов договору підряду підписання між сторонами актів приймання-виконання будівельних робіт, в той час, як відповідачем не було надано доказів на підтвердження сплати ним утвореної заборгованості за договором №№07/02 від 07.02.2011.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання за договором підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з вимогами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За вимогами статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виконано роботи, які прямо передбачені договорами підряду, ці роботи були належно прийняті відповідачем на загальну суму 352 634,79 грн.

Умовами договору підряду визначено, що платежі замовник здійснює на підставі виконавчої документації за фактично виконані роботи.

Зважаючи на те, що акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами договору підряду без будь-яких зауважень, в тому числі і щодо неповноти наданої йому документації, колегія суддів апеляційної інстанції робить висновок, що замовник прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до спірного договору, і ніяких недоліків допущених у роботі або відступів від умов договорів не виявив.

Тобто, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до обов'язків, передбачених договором та вимогами статті 853 Цивільного кодексу України, замовник (відповідач), прийняв виконані роботи.

Проте, не зважаючи на повне виконання позивачем робіт, відповідач, в порушення вимоги ч.1 ст.854 ЦК України, яка передбачає обов'язок замовника сплатити підряднику (позивачу) обумовлену ціну після остаточного здавання робіт, з позивачем не розрахувався до цього часу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог про стягнення заборгованості за виконання підрядних робіт в частині основного боргу в сумі 240587,64 грн.

Крім того, слід зазначати, що ще під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що відповідач частково оплачував проведені позивачем роботи і тим самим підтвердив факт виконання робіт .

Що ж до посилання відповідача в апеляційній скарзі на ненадання позивачем виконавчої документації, в зв'язку з чим відповідач пов'язує момент настання строку для оплати відповідачем виконаних позивачем робіт, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, в самому договорі сторони не визначили поняття «виконавчої документації». Проте, таке визначення містить в правилах технічної експлуатації теплових установок в мереж, затверджених Наказом міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007 р., відповідно до яких такою є приймально-здавальна документація (зокрема, акти).

Також апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду щодо стягнення з підприємства відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних за спірними договорами підряду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних за укладеним сторонами договором підряду поданий позивачем, є правильним, без арифметичних помилок, в зв'язку з чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 3 084,79 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградгаз-2000» не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2013 у справі № 922/2126/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградгаз-2000» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15 липня 2013 року по справі № 922/1066/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 12 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.