Постанова

від 11.11.2013 по справі 812/8783/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 року Справа № 812/8783/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі Лушниковій О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача Шкоди Н.О., (дов. № 26 від 30.09.13)

від відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме: у рекламі про зниження цін на продукцію магазину ФОП ОСОБА_2, відсутня інформація про дату початку та закінчення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни. За результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення від 01.07.2013 №00047 про накладення на відповідача штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про рекламу, який добровільно та у встановлені строки відповідачем не сплачений, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про його стягнення у судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі. Надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач або представник відповідача у судове засідання не з'явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справі повідомлений належним чином. Про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомив, правом щодо надання письмових заперечень проти позову не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція).

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкцій, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч.4 ст.27 Закону України «Про рекламу», спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у ст.26 цього закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно розрахунку штрафних санкцій сума штрафу склала 1700,00 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведеного Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області контролю за розповсюдженням реклами у місті Луганськ, встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, ч.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», а саме: у рекламі про зниження цін на продукцію магазину ФОП ОСОБА_2, відсутня інформація про дату початку та закінчення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни. Про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 13.06.2013 №47 (а.с.6).

13 червня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення №47 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.7).

18 червня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області відповідачу направлено лист №1271/1-5/4 з запрошенням прибути до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області 01.07.2013 року і представити необхідні документи для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.8).

01 липня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області складено протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу №47 щодо недотримання вимог ч.5 ст.8 та ч.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» (а.с.9).

01 липня 2013 року за результатами розгляду справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 00047, згідно з яким встановлено наявні ознаки порушень законодавства України про рекламу щодо неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами про знижки цін на продукцію магазину ФОП ОСОБА_2 (а.с.10).

08 липня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області направлено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №00047 від 08.07.2013 за вихідним №1442/1-5/4, (зворотній бік а.с.10). Відомостей щодо оскарження зазначеного рішення суду не надано.

Відповідно до п.20 Порядку накладення штрафів, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується у судовому порядку відповідно до законодавства.

Доказів сплати штрафу або оскарження рішення в адміністративному або у судовому порядку суду не надані.

В зв'язку з чим, суддя прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суддя прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже оскільки сума штрафу до цього часу відповідачем не сплачена, суддя вважає за необхідне стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1700,00 грн.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень,суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі ст.4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розмір майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 1700,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції у розмірі 1700,00 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) до Державного бюджету УДКС в м. Лисичанську, МФО 804013, р/р 31115106700051, ідентифікаційний код 37800278, код платника 21081100, символ 106 відповідно до рішення Інспекції про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 01.07.2013 року №00047.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (місцезнаходження: 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, ідентифікаційний код 37991168) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 13 листопада 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов