Рішення

від 04.11.2013 по справі 910/14394/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14394/13 04.11.13

За позовом Українсько-Англійського спільного підприємства «НТОН» Лтд. (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор ю-дизайн»

про стягнення 21 262,60 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гладик І.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українсько-Англійське спільне підприємство «НТОН» Лтд. (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор ю-дизайн» про стягнення заборгованості у розмірі 21 262,60 грн. за договором про готельні послуги № 120/12 від 10.09.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язано перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14394/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

23.09.2013 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. у відпустці, справу № 910/14394/13 передано судді Морозову С.М. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 р. суддею Морозовим С.М. справу 910/14394/13 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2013 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. у зв'язку з виходом судді Пригунової А.Б. з відпустки, справу № 910/14394/13 передано їй для подальшого розгляду.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу: 01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 р. між Українсько-Англійським спільним підприємством «НТОН» Лтд. (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фор ю-дизайн» укладено договір про готельні послуги №120/12.

Відповідно до п. 1.1. предметом даного договору є надання готельних послуг позивачем відповідачу з розміщення споживачів відповідача (клієнтів) шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелях (основна послуга), а також надання додаткових супутніх послуг в готельному фонді позивача.

Згідно з п.6.1. договору замовник зобов'язаний здійснити 100% оплату за послуги не пізніше дня заїзду клієнтів готелю. Підставою для проведення оплати є рахунок, виставлений позивачем відповідно до заявки на послуги, поданої відповідачем. Форма оплати - банківський переказ грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та умовами цієї угоди у вигляді компенсації збитків та втраченої вигоди.

Договір згідно з п. 9.1. набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін протягом одного року. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не заявить про своє бажання його припинити, договір вважається продовженим на такий же термін і на тих же умовах.

07.11.2012 р. сторонами був підписаний та скріплений печатками акт надання послуг №2626, в якому зазначено, що позивачем були надані послуги з проживання у готелі, вартість яких складає 21 262, 60 грн. та відповідач претензій по обсягу, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

При цьому, суд відзначає, що у матеріалах справи міститься гарантійний лист від 07.11.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор ю-дизайн», в якому останній гарантує оплату за проживання у готелі, згідно договору про готельні послуги №120/12 від 10.09.2012 р. та акту виконаних робіт №2626 від 07.11.2012 р. у сумі 21 262,60 грн. до 16.11.2012 р.

Обґрунтовуючи наявні у справі докази, позивач стверджує, що відповідач не виконує умови договору №120/12 від 10.09.2012 р. щодо оплати за готельні послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 21 262, 60 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

За умовами договору № 120/12 від 10.09.2012 р. відповідач зобов'язаний здійснити повну оплату за надання позивачем послуг та робіт за вищевказаним договором не пізніше дня заїзду клієнтів готелю.

Також, суд звертає увагу на гарантійний лист відповідача, в якому останній підтвердив факт отримання ним послуг за договором № 120/12 від 10.09.2012 р. та заборгованість у розмірі 21 262, 60 грн. перед позивачем за надані послуги та гарантував сплату зазначених коштів у строк до 16.11.2012 р.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг за договором № 120/12 від 10.09.2012 р. є таким, що настав.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань документально підтверджений, а саме підписанням сторонами акту надання послуг №2626, в якому зазначено, що позивачем були надані послуги, вартість яких складає 21 262,60 грн. та відповідач претензій по обсягу, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості за договором № 120/12 від 10.09.2012 р. або доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань, не надав.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем готельних послуг Українсько-Англійським спільним підприємством «НТОН» Лтд. (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) згідно договору №120/12 від 10.09.2012 р., з огляду на відсутність доказів оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Фор ю-дизайн» вартості таких послуг, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 21 262, 60 грн. та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Українсько-Англійського спільного підприємства «НТОН» Лтд. (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор ю-дизайн» (01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37165767), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Українсько-Англійського спільного підприємства «НТОН» Лтд. (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) (79005, Львівська обл., м. Львів, Личаківський район, площа Петрушевича, буд. 3 код ЄДРПОУ 14354227) заборгованість у розмірі 21 262 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят дві грн. 60 коп.) грн., та 1 720 (дві тисячі сто шістдесят сім грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.